13. Неприємне сенсорне і емоційне відчуття, пов’язане з загрозою або самим ушкодженням тканин, называється:

1) болем;

2) агнозією;

3) кольками;

4) паралічем;

5) парезом;

14. Часткова втрата довільних рухів називається:

1) Болем;

2) агнозією;

3) кольками;

4) паралічем;

5) парезом;

15. Особливості болю як виду чутливості полягаю в тому, що:

1) біль виконує захисно-пристосувальну функцію;

2) біль має патологічне значення;

3) біль має бути патогенетичнім механізмом розвитку генералізованно патологічних процесів, зокрема шоку

4) біль супроводжується складними емоційними, вегетативними й руховими реакціями;

5) біль спочатку є сигналом небезпеки (розвитку патологічного процесу), надалі сам стає компонентом патологічного процесу;

16. Біль класифікують:

1) залежно від тривалості больових відчуттів (гострі, хронічні);

2) за механізмом розвитку – соматичний (поверхневий, глибокий) та вісцеральній біль;

3) за значенням для організму – фізіологічний та патологічний;

4) за клінічною характеристикою (суб’єктивним відчуттям);

5) за швидкістю проведення збудження;

17. Соматичний глибокий біль – це:

1) біль, що виникає в глибоких тканинах (головний, зубний, м’язах і суглобах);

2) біль, що виникає в шкірі – ранній і пізній;

3) біль, що виникає у внутрішніх органах;

4) сильний тривалий біль, що виснажує, завдає страждань хворому;

5) сильний пекучий біль нижніх кінцівок;

18. Хронічним називають:

1) Біль, що виникає в глибоких тканинах (головний, зубний, м’язах і суглобах);

2) біль, що виникає в шкірі – ранній і пізній;

3) біль, що виникає у внутрішніх органах;

4) сильний тривалий біль, що виснажує, завдає страждань хворому;

5) сильний пекучий біль нижніх кінцівок;

19. Соматичний поверхневий біль – це:

1) Біль, що виникає в глибоких тканинах (головний, зубний, м’язах і суглобах);

2) біль, що виникає в шкірі – ранній і пізній;

3) біль, що виникає у внутрішніх органах;

4) сильний тривалий біль, що виснажує, завдає страждань хворому;

5) сильний пекучий біль нижніх кінцівок;

20. Вісцеральний біль – це:

1) Біль, що виникає в глибоких тканинах (головний, зубний, м’язах і суглобах);

2) біль, що виникає в шкірі – ранній і пізній;

3) біль, що виникає у внутрішніх органах;

4) сильний тривалий біль, що виснажує, завдає страждань хворому;

5) сильний пекучий біль нижніх кінцівок;

21. Біль супроводжується такими загальними реакціями організму:

1) емоційні:

2) вегетативні;

3) рухові;

4) емоційно-больовим стресом;

5) больовим шоком;

22. Методами знеболювання є:

1) ручні;

2) фізичні;

3) хімічні;

4) нейрохірургічні;

5) психогенні;

23. Функціональними зміна в центральній нервовій системі, які можуть бути пов’язані з розвитком патологічного збудження і гальмування, є:

1) сумація збудження;

2) трансформація ритму збудження;

3) збільшення стомлюваності нервових центрів;

4) тривала післядія збудження;

5) патологічна домінанта

24. Розрізняють такі гострі розлади мозкового кровообігу, що призводять до стійких порушень функцій головного мозку:

1) геморагічні інсульти (крововиливи в мозок);

2) набряк;

3) ішемічні інсульти (інфаркт мозку);

4) набухання;

5) внутрішньочерепна гіпертензія;

25. Залежно від ступеня ушкодження виділяють таки механічні ушкодження головного мозку (черепно-мозкові травми):

1) порушення мозкового кровообігу;

2) струс мозку (commotio);

3) набряк головного мозку;

4) удар мозку (contusio)

5) здавлення мозку (compressio)

26. «Зачароване коло» у патогенезі набряку мозку:

1) набряк головного мозку —► збільшення внутрішньочерепного тиску — ► здавлення венозних судин (венозна гіперемія) —► збільшення гідростатичного тиску в капілярах —► набряк мозку.

2) здавлення венозних судин (венозна гіперемія) —► набряк головного мозку —► збільшення гідростатичного тиску в капілярах —► набряк мозку.

3) набряк мозку —► збільшення гідростатичного тиску в капілярах —► збільшення внутрішньочерепного тиску — ► здавлення венозних судин (венозна гіперемія) —► набряк головного мозку

4) набряк головного мозку —► збільшення внутрішньочерепного тиску — ► здавлення венозних судин (венозна гіперемія) —► набряк головного мозку

5) набряк головного мозку —► збільшення внутрішньочерепного тиску — ► здавлення венозних судин (венозна гіперемія) —► збільшення внутрішньочерепного тиску —► збільшення набряк мозку.

27.Основними особливостями мозкового кровообігу є:

1) об’ємна швидкість мозкового кровообігу – 15% від хвилинного об’єму крові, хоча маса головного мозку становить менш ніж 2% маси тіла;

2) сталість мозкового кровообігу;

3) розвинений колатеральний кровообіг;

4) наявність резервних капілярів;

5) у регуляції мозкового кровообігу мають значення нервові механізми;

28. Судинними факторами у патогенезі набряку є:

1) зменшення гідростатичного тиску в мозковій тканині;

2) збільшення гідростатичного тиску в капілярах (артеріальна гіперемія, венозна гіперемія, гіперволемія);

3) зменшення онкотичного тиску крові;

4) збільшення онкотичного тиску в мозковій тканині;

5) збільшення проникності гематоенцефалічного бар'єру;

29. Тканиннми факторами у патогенезі набряку є:

1) зменшення гідростатичного тиску в мозковій тканині;

2) збільшення гідростатичного тиску в капілярах (артеріальна гіперемія, венозна гіперемія, гіперволемія);

3) зменшення онкотичного тиску крові;

4) збільшення онкотичного тиску в мозковій тканині

5) ушкодження гліальних елементів гематоенцефалічного бар’сра.

30. Розвиток патологічних процесів у центральній нервовій системі може призводити до:

1) порушення відчуттів і сприйняття (наприклад, агнозія);

2) розладів мови (наприклад, афазія);

3) розладів циклу сон-неспання (безсоння, сонливість);

4) порушення поведінкових реакцій (апраксія);

5) розладів свідомості (оглушення, обнубіляція, сопор, кома);

Завідувач кафедри

Маруненко І.М. __________