14. Кому належить історична і культурна спадщина Київської Русі?

15. Історичне значення Київської Русі

16. Закарпаття у IX – XII; його зв’язки з іншими руськими землями

У кінці VIII-IX ст. у всіх сх. слов’ян відбувся розклад первіснообщинного ладу і зародження феодальних відносин. У IX ст.. в Закарпатті утворилося князівство білих хорватів з політичним центром – Ужгород. Сусіди – Великоморавське князівство і Болгарське царство. Були тісні зв’язки з Києвом. Закарпатські землі входили до складу Київської Русі у період найбільшого її розквіту; брали активну участь у політичному житті; воювали проти кочовиків, Візантії.

907 р – похід Олега по Дніпру, а білі хорвати по Тисі і Дунаю на Царгород. Об’єдналися біля Чорного моря і разом рушили далі.

922 р – останнє письмове повідомлення про білих хорватів (часи Вол. Великого).

У IX-X ст.. білі хорвати та інші слов’янські племена увійшли до державного утворення із назвою Русь. Тому нащадки білих хорватів почали називати себе русинами. В цей же період Ужгород і Мцукачево стали містами. Вже у IX ст.. в Ужгороді існував замок, в Севлюші – фортеця. В XII ст.. в Середньому теж збудована фортеця.

Вторгнення угорських племен

896 р – перехід угорських племен через Карпати.

Угорці належали до кочових угро-фінських племен з Приуралля. Перекочували в Причорномор’я, а потім, будучи витісненими печенігами, вони через Веречанський перевал спустилися з Карпат коло Мукачева. Угри легко перейшли через територію Київської Русі, бо князь Олег не заважав їм і дозволив пройти мирно.

З-під Мукачева на чолі з вождем Альмошем угри взяли курс до городища на річці Уж – на замок слов’янського князя Лаборця. Після штурму, угри вдерлися в фортецю. Князь Лаборець, тікаючи до фортеці Земплин, по дорозі був зловлений і убитий уграми. Згодом вождь Альмош проголосив наступником сина Арпада.

Угри розділилися і рушили на Земплин і Боржаву.

Після захоплення Верхнього Потисся угорські племена рушили на зх. і в905-906 рр. розгромили Велико моравську державу і осіли в Паннонії між Тисою і Дунаєм. Під впливом слов’ян угри поступово осіли, стали землеробами, почали займатися тваринництвом, у них склалися класові відносини, відбулося зародження феодального суспільства. У кінці X- на поч. XI ст.. утворилася Угорська держава з християнською релігією. Кордон між Угорською державою і Київською Руссю проходив по території нинішнього Закарпаття.

Напади ворогів

Київська Русь у X-XI ст.. об’єднала всі східнослов’янські землі під владою Володимира Великого. Але з 1015 р. (смерті Володимира) почалися міжусобиці князів.

У зв’язку з цим угорський король Стефан захопив у 30-их роках XI ст.. пд. частину Закарпаття. З другої половини XI ст.. почастішали набіги половців. У 1086 р на Закарпаття вторгся половецький хан Кутеско. Штурм Мукачівського замку не вдався і кочовики відійшли до Ужгорода, який теж не захопили. Згодом відійшли в Галичину.

В 1190 р загін польських феодалів спустошив багато сіл у зх частині краю. У районі Середнього, оточені військами з Ужгорода і Мукачева, вони були розбиті втекли за Карпати.

Навесні 1241 р 60-ти тисячна монголо-татарська орда (хан Батий) вторглася в Закарпаття. 12 березня 1241 р орда розбила біля Нижніх Верецьок угорське військо воєводи Денеша. Далі орда понеслася на Дунай, щоб розбити військо короля Бейли IV. 11 квітня 1241 р на рівнині Мугі орда побила військо угорського короля. Закарпаття зазнало спустошення і руйнувань. В 1242 р орда відійшла. Король Бейла IV видав указ про зміцнення міст і сіл (особливо Мукачівського замку).