
- •Розділ 1. Біохімія
- •1.2. Коротка програма навчальної дисципліни
- •1.2.1. Коротка програма навчальної дисципліни (денна форма навчання) для студентів напряму підготовки Біологія
- •1.2.2. Коротка програма навчальної дисципліни (заочна форма навчання) для студентів напряму підготовки Біологія
- •1.2.3. Коротка програма навчальної дисципліни (денна форма навчання) для студентів напряму підготовки Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування
- •1.2.4. Коротка програма навчальної дисципліни (денна форма навчання) для студентів напряму підготовки Мікро і наноелектроніка
- •1.3. Теми лабораторних занять
- •1.3.1. Теми лабораторних занять (денна форма навчання) для студентів напряму підготовки Біологія
- •1.3.2. Теми лабораторних занять (заочна форма навчання) для студентів напряму підготовки Біологія
- •Лабораторне заняття № 5. Тема: Хімія ліпідів.
- •1.3.3. Теми лабораторних занять (денна форма навчання) для студентів напряму підготовки Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування
- •1.3.4. Теми лабораторних занять (денна форма навчання) для студентів напряму підготовки Мікро і наноелектроніка
- •Самостійна робота
- •1.4.1. Самостійна робота (денна форма навчання) для студентів напряму підготовки Біологія
- •1.4.2. Самостійна робота (заочна форма навчання) для студентів напряму підготовки Біологія
- •1.4.3. Самостійна робота (денна форма навчання) для студентів напряму підготовки Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування
- •1.4.4. Самостійна робота (денна форма навчання) для студентів напряму підготовки Мікро і наноелектроніка
- •1.5. Методи контролю
- •1.6. Визначення кінцевого рівня знань
- •Тест 10.
- •Тест 20. Глюкокортикоїди підвищують рівень глюкози в крові шляхом активації:
- •А. Обидва вимагають енергії атф.
- •Д. Здійснюється в мітохондріях.
- •Рекомендована Література
- •Розділ 2. Хімія біоорганічна
- •Загальна характеристика номенклатурного курсу “Хімія біоорганічна”
- •2.2. Коротка програма навчальної дисципліни
- •2.2.1. Коротка програма навчальної дисципліни
- •2.2.2. Коротка програма навчальної дисципліни
- •2.3. Теми лабораторних занять
- •2.3.1. Теми лабораторних занять (денна форма навчання)
- •Лабораторне заняття № 1. Тема: Хімія вуглеводів.
- •Лабораторне заняття № 2. Тема: Хімія ліпідів.
- •Лабораторне заняття № 3. Тема: Хімія білків.
- •Лабораторне заняття № 4. Тема: Фізико-хімічні властивості білків.
- •Лабораторне заняття № 5. Тема: Складні білки.
- •Лабораторне заняття № 8. Тема: Властивості гормонів.
- •2.3.2. Теми лабораторних занять (заочна форма навчання)
- •Лабораторне заняття № 1. Тема: Хімія білків.
- •2.4. Самостійна робота
- •2.4.1. Самостійна робота (денна форма навчання)
- •2.4.2. Самостійна робота (заочна форма навчання)
- •2.5. Методи контролю
- •2.6. Визначення кінцевого рівня знань
- •Розділ 3. Молекулярна біологія
- •Загальна характеристика номенклатурного курсу “Молекулярна біологія”
- •Коротка програма навчальної дисципліни
- •3.3. Самостійна робота
- •3.3.1. Самостійна робота (денна форма навчання)
- •3.3.2. Самостійна робота (заочна форма навчання)
- •3.4. Методи контролю
- •Розподіл балів, що присвоюється студентам:
- •3.5. Визначення кінцевого рівня знань
- •Рекомендована література
- •Розділ 4. Радіобіологія
- •3.2. Коротка програма навчальної дисципліни
- •3.2.1. Коротка програма навчальної дисципліни
- •3.2.2. Коротка програма навчальної дисципліни
- •Теми лабораторних занять (денна форма навчання)
- •Самостійна робота (денна форма навчання)
- •Самостійна робота (заочна форма навчання)
- •Методи контролю
- •3.6. Визначення кінцевого рівня знань
3.4. Методи контролю
Поточне тестування кожного змістовного модуля включає питання лекційного курсу та самостійної роботи.
Змістовий модуль 1. Розподіл балів за формами оцінювання:
тести із теоретично орієнтованими завданнями – 25 балів;
Змістовий модуль 2. Розподіл балів за формами оцінювання:
тести із теоретично орієнтованими завданнями – 25 балів.
Розподіл балів, що присвоюється студентам:
Поточне тестування та самостійна робота |
Підсумковий тест (залік) |
Сума |
|
Змістовий модуль І |
Змістовий модуль ІІ |
50 |
100 |
Тема 1 – Тема 9 |
Тема 10 – Тема 14 |
||
25 |
25 |
Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS:
Оцінка ECTS |
Оцінка в балах |
За національною шкалою |
Залік |
||
А |
90 – 100 |
Зараховано |
В |
81-89 |
|
С |
71-80 |
|
D |
61-70 |
|
Е |
51-60 |
Протягом семестру проводиться не менше двох змістових модулів або контрольних робіт. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.
3.5. Визначення кінцевого рівня знань
Приклад тестового контролю кінцевого рівня знань самостійної роботи студентів.
Тест 1. Генетичний код – це:
Відповідність між комбінаціями нуклеотидів і амінокислотами.
Триплет нуклеотидів.
Послідовність нуклеотидів у ланцюгу РНК.
Д. Відповідність між комбінаціями нуклеозидів і амінокислотами.
Тест 2. Код має такі риси:
Код неспецифічний, кожний триплет кодує декілька амінокислот.
Код вироджений – на одну амінокислоту припадає один змістовний триплет.
Код перервний, між кодонами існують інтервали.
Код універсальний, реалізується як для бактерій, так і для ссавців, відомим на наш час виключенням є окремі прокаріоти, гриби, водорості, а також автономна генетична система мітохондрій.
Тест 3. Транскрипція – це:
Запуск рибосомального біосинтезу білка за допомогою мРНК, ГТФ, формілметіоніл-тРНК або метіоніл-тРНК і низки білкових факторів.
Переведення полінуклеотидного коду у задану послідовність амінокислотних залишків в білку за участі активної рибосоми.
Завершення біосинтезу білка в рибосомному апараті клітини за допомогою білкових факторів, які взаємодіють із транслюючою рибосомою.
Передача інформації від ДНК на РНК в процесі біосинтезу другої на першій у якості матриці.
Тест 4. Бактеріальна РНК-полімераза має субодиничну будову, залежно від стадії транскрипції існує у двох формах з такими функціями:
Кор-фермент (здійснює впізнавання промотора).
Голофермент (здійснює елонгацію транскрипції).
Кор-фермент (здійснює елонгацію транскрипції).
Голофермент (здійснює впізнавання промотора).
Тест 5. Процесинг – це:
Синтез РНК.
Дозрівання РНК.
Синтез ДНК.
Дозрівання ДНК.
Тест 6. Процес дозрівання мРНК включає такі реакції:
Сплайсинг.
Метилування.
Кепування.
Поліаденілування.
Тест 7. Антикодон – це:
Ділянка молекули тРНК, яка складається з трьох нуклеотидів та “впізнає” комплементарну до неї ділянку з трьох нуклеотидів у молекулі мРНК.
Фактор, який може знижувати частоту мутацій.
Дві попарно розташовані гомологічні хромосоми.
Один з видів хроматину.
Тест 8. Що таке репарація?
Здатність генетичного матеріалу до рекомбінації.
Здатність клітини до виявлення порушень у молекулі ДНК.
Здатність клітини до виправлення пошкоджень у молекулі ДНК.
Здатність ДНК до самокопіювання.
Тест 9. За механізмами здійснення репарацію поділяють на:
Світлову.
Темнову.
Рекомбінативну.
Жоден варіант невірний.
Тест 10. За часом здійснення репарацію поділяють на:
Дореплікативну.
Реплікативну.
Постреплікативну.
Жоден варіант невірний.
Тест 11. Геном – це:
Сукупність послідовностей ДНК у гаплоїдному наборі даного організму.
Сукупність послідовностей ДНК у диплоїдному наборі даного організму.
Відповідність між комбінаціями нуклеотидів і амінокислотами.
Триплет нуклеотидів.
Тест 12. У яких організмів матеріальним субстратом спадковості і мінливості є ДНК?
Вірусів.
Прокаріотів.
Еукаріотів.
Вірусів, прокаріотів і еукаріотів.
Тест 13. Головна відмінність між прокаріотичними і еукаріотичними геномами полягає в тому, що:
В прокаріотичних геномах кодуючі послідовності становлять до 3%, а кодуючих послідовностей у геномах еукаріотів не перевищує 95%.
В прокаріотичних геномах кодуючі послідовності становлять до 30%, а частка кодуючих послідовностей у геномах еукаріотів не перевищує 50%.
В прокаріотичних геномах кодуючі послідовності становлять до 25%, а частка кодуючих послідовностей у геномах еукаріотів не перевищує 75%.
В прокаріотичних геномах кодуючі послідовності становлять до 95%, а частка кодуючих послідовностей у геномах еукаріотів не перевищує 3%.
Тест 14. Компонентами білоксинтезуючої системи рибосом є:
Рибосоми, мРНК, L-амінокислоти, тРНК, аміноацил-тРНК-синтетази, регуляторні білки, коферменти.
Рибосоми, мРНК, L-амінокислоти, тРНК, регуляторні білки, коферменти.
Рибосоми, мРНК, L-амінокислоти, тРНК, аміноацил-тРНК-синтетази, коферменти.
мРНК, L-амінокислоти, тРНК, аміноацил-тРНК-синтетази, регуляторні білки, коферменти.
Тест 15. До аміноацильної ділянки рибосоми під час трансляції може приєднуватися:
Лише ініціюююча тРНК.
Усі тРНК, які несуть амінокислоту.
Усе тРНК, які несуть амінокислоту, окрім ініціюючої.
Усі тРНК, які не несуть амінокислоту.
Тест 16. Кодон ініціації – ділянка ланцюга, яка визначає:
Кінець синтезу мРНК.
Пачаток транскрипції РНК.
Послідовність нуклеотидів у РНК.
Пачаток трансляції.
Тест 17. Білковий процесинг дозрівання поліпептидного ланцюга включає:
Часткова протеолітична деградація – відщеплення кінцевих ділянок ланцюга.
Утворення дисульфідних містків.
Ковалентні посттрансляційні модифікації амінокислотних залишків (фосфорилювання, глікозилювання тощо), приєднання полісахаридів, ліпідів, простетичних груп і кофакторів небілкової природи.
Білковий сплайсинг.
Тест 18. Фолдинг – це:
Процес формування вторинної і високоспецифічної просторової структури білка в ході його рибосомного синтезу.
Руйнування первинної структури білків.
Руйнування вищих рівнів структурної організації білкової молекули.
Процес відновлення просторової структури білка.
Тест 19. Що є основними компонентами системи контролю якості клітинного протеому?
Шаперони.
Ендосоми.
Фагосоми.
Лізосоми.
Тест 20. Сортування білків відбувається:
В ендоплазматичному ретикулумі.
В комплексі Гольджі.
В лізосомах.
В ядрі.