6.1.2. Ранній утопічний соціалізм

Характерними рисами раннього утопічного соціалізму були критика недоліків наявного устрою та приватної власності з по­зиції моралі й тяжіння до примітивної ідеалізації суспільного життя, заснованого на рівності потреб та здібностей.

Яскравим представником раннього періоду розвитку соціалі­стичних утопій був англійський письменник-гуманіст, держав­ний діяч Томас Мор (1478—1535), знаменитий памфлет якого дав назву новій течії суспільної думки. "Утопія", або "Золота книга, настільки корисна, наскільки і забавна про найкращий устрій держави і про новий острів Утопію" була опублікована у 1516 р. і після того перевидавалась багато разів.

У творі змальована зустріч Т. Мора з видатним нідерландським гуманістом П. Егідеєм, якого супроводжував моряк і мандрівник Рафаель Гітладей. Останній розповів друзям про свою подорож: на чудесний острів Утопія, розташований неподалік від Амери­ки. Цікаво, що назву острова Т. Мор сконструював із двох слів: U — грецькою - "ні", toros — "місце", буквально: "місце, яке не існує" (за іншою версією: від eu — "благо", topos — "місце", бук­вально: "благословенне місце").

Перша частина твору присвячена змалюванню жахливої кар­тини обезземелювання англійських селян та перетворення їх зе­мельних ділянок на пасовиська, які приносили більший дохід. Образний вислів Т. Мора про те, що в Англії "Вівці з'їли людей" пізніше був використаний К. Марксом для характеристики про­цесу первісного нагромадження капіталу. Поневірянню англій­ських селян письменник протиставляє щасливе життя жителів острова Утопія, детально описане у другій частині твору.

Характерні риси утопічної моделі ідеального суспільства Т. Мора:

1. Відсутність приватної власності. Акцентуючи увагу на тому, що "там, де є приватна власність, де все вимірюється грошима, навряд чи коли-небудь буде можливим справедливе і щасливе управління державою", Т. Мор стверджує, що "розподілити все порівну і справедливо, а також щасливо управляти справами людськими неможливо інакше, як зовсім знищивши власність»¹.

_{DЕ ОРТІ}

МО КЕІР.5ТАТУ, поиа іпГііЬ Уіоріа.ІіЬеІІиі ге аигеиз. пес тіпиї

ҐеГНпи5,с1агіЛГіті сІіґегііГ-Гітіср иігі ТНОМ А Е МОГСІІп сіуідтіиііаііз ЬопсііпепПі сіиі$

ЕР1СЯЛММАТА гіагіГПті І4ІГІ Т Н О М Л І О НІ, РІсгаск с См*.>чй иггГа

ЕР1ОЯ ЛММЛТЛ.ОеЗ. $МІ В.оіегосіат!

АрисІ іпсіуіат ВаПІеат

Титульний лист базельського видання "Утопії" Т. Мора

Епоха XV—XVI ст., пов'язана з виникненням раннього уто­пічного соціалізму, ввійшла в історію Європи як похмурий та жорстокий період. На сході відбувалося повторне закріпачення селян, яке супроводжувалося кривавими придушеннями селянських повстань. На Заході розпочався процес первісного нагромадження капіталу, одним із джерел якого була нещадна експлуатація пау­перів — злиденних верств населення, позбавлених землі та засобів існування.

Відбулося значне розшарування усіх соціальних верств су­спільства. При цьому "верхні" соціальні верстви (дворянство, купці, заможні ремісники, мануфактурники, заможні селяни) суттєво по­кращили якість життя. Водночас значна маса "нижчих" соціальних прошарків (наймані робітники, збіднілі ремісники, безземельні се­ляни, слуги) опинились у значно гірших умовах. їхній робочий день становив від 10 до 14 годин на добу, середня тривалість життя

ледве досягала 35 років.

Острів "Утопія"

2. Відсутність грошей і торгівлі, прямий продуктообмін між містом і селом. У творі Т. Мора зазначається, що на острові Утопія "колене місто поділене на чотири рівних частини. Посередині кожної частини є ринок з різними товарами. Туди колене господарство звозить певні свої вироби, кожний вид яких розміщують в окремих сховищах. Будь-який голова господарства просить те, що потрібно йому самому і його близь­ким, причому без грошей, взагалі без будь-якої винагороди забирає все, що тільки попросить"².

При цьому до золота і срібла утопійці ставляться презирливо: " Із золота і срібла не лише в спільних палацах, але і в чайних будинках всюди роблять вони нічні горщики і різний посуд для нечистот... виготовляють ланцюги і важкі кайдани для рабів. У коленого, хто зганьбив себе тяжким злочином, з вух звисають золоті кільця, золото охоплює пальці, обвиває го­лову і шию»³.