
- •I.Б.Чорний
- •Поняття про грунт
- •Роль грунту в природі і житті людини
- •Грунтознавство як наука
- •Методи вивчення грунту
- •Короткий нарис історії грунтознавства
- •Частина і
- •1.1. Вивітрювання гірських порід
- •1.2. Основні грунтоутворюючі породи
- •1.3. Механічний склад грунтоутворюючих порід і грунтів
- •1.4. Вплив грунтоутворюючих порід на формування і географію грунтів
- •2.1. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- •2.2. Роль вищих рослин у грунтоутворенні
- •2.3. Участь тварин у грунтоутворенні
- •3.1. Значення сонячної радіації в грунтоутворенні
- •3.2. Тепловий режим і теплові властивості грунту
- •3.3. Вплив атмосферних опадів на грунтоутворення
- •3.4. Сукупний вплив атмосферних опадів і температури на грунтоутворення
- •3.5. Роль вітру в грунтоутворенні
- •4.1. Роль макрорельєфу
- •4.2. Значення форм мезо- і мікрорельєфу
- •4.3. Поняття про структуру грунтового покриву
- •5.1. Виробнича діяльність людини
- •5.2. Грунтові води
- •5.3. Вулканічний попіл
- •6.1. Стадійність грунтоутворення
- •6.2. Спрямованість процесів грунтоутворення
- •6.3. Геохімія грунтоутворення
- •6.4. Енергетика грунтоутворення
- •6.5. Час як фактор грунтоутворення
- •7.1. Фазовий склад грунту
- •7.2. Грунтовий профіль і генетичні горизонти
- •7.3. Структура грунту
- •7.4. Забарвлення грунту
- •7.5. Новоутворення і включення в грунтах
- •7.6. Класифікація грунтів
- •8.1. Склад органічної частини грунту
- •8.2. Утворення і склад гумусу
- •8.3. Роль гумусних речовин в грунтоутворенні та живленні рослин
- •8.4. Екологічна роль гумусу
- •8.5. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в грунтах
- •9.1. Поняття про вбирну здатність грунту та її типи
- •9.2. Грунтові колоїди і грунтовий вбирний комплекс
- •9.3. Ємкість вбирання та її значення
- •9.4. Екологічне значення вбирної здатності грунту
- •9.5. Грунтовий розчин
- •9.6. Кислотність грунтів
- •9.7. Лужність грунтів
- •9.8. Буферність грунтів
- •10.1. Стан і форми води в грунті
- •10.2. Водні властивості грунту
- •10.3. Водний баланс і типи водного режиму грунту
- •10.4. Склад грунтового повітря та його роль у грунтоутворенні
- •10.5. Повітряні властивості і повітряний режим грунту
- •11.1. Природна радіоактивність грунтів
- •11.2. Штучна радіоактивність грунтів
- •11.3. Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в грунтах
- •12.1. Грунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Родючість грунту
- •12.3. Грунт і охорона здоров’я населення
- •12.4. Значення грунту в геологічній службі
- •12.5. Вивчення грунтів для потреб будівництва
- •13.1. Основні закономірності географічного поширення грунтів
- •13.2. Грунтово-географічне районування
- •14.1. Зона арктичних грунтів
- •14.2. Зона тундрових грунтів
- •15.1. Грунти європейсько-сибірської тайгово-лісової області
- •15.2. Генетичні особливості та народногосподарське значення грунтів підзолистого типу
- •15.3. Грунти східно-сибірської мерзлотно-тайгової області
- •15.4. Грунти берингово-охотської тайгово-лісової області
- •16.1. Грунти суббореальних лісових областей
- •16.2. Грунти суббореальних лісостепових і степових областей
- •16.2.1. Грунти зони Лісостепу
- •16.2.2. Зона звичайних і південних чорноземів
- •16.2.3. Грунти сухих степів
- •16.3. Грунти суббореальних напівпустинь і пустинь
- •16.3.1. Грунти напівпустинь
- •16.3.2. Сіро-бурі грунти пустинь
- •16.3.3. Зона малокарбонатних сіроземів передгірської напівпустині
- •17.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- •17.2. Грунти сухих субтропічних лісів і чагарникових степів
- •17.3. Грунти субтропічних напівпустинь і пустинь
- •18.1. Особливості тропічного грунтоутворення
- •18.2. Грунти постійно- і сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- •18.2.1. Червоно-жовті фералітні грунти
- •18.2.2. Червоні фералітні грунти
- •18.3. Грунти саванних і ксерофітно-лісових областей
- •18.3.1. Червоно-бурі грунти сухих саван
- •18.3.2. Коричнево-червоні грунти ксерофітних лісів і чагарників
- •18.3.3. Чорні тропічні грунти
- •18.4. Грунти напівпустинних і пустинних областей тропічного поясу
- •19.1. Джерела накопичення солей в грунтах
- •19.2. Солончаки
- •19.3. Солонці
- •19.4. Солоді
- •20.1. Умови грунтоутворення
- •10.2. Агрогрунтове районування
- •20.3. Характеристика основних типів грунтів україни
- •20.3.1. Грунти Українського Полісся
- •20.3.2. Грунти Лісостепу
- •20.3.3. Грунти Степу
- •20.3.4. Грунти сухих степів
- •20.3.5. Грунти Гірського Криму і Карпат
- •21.1. Особливості формування гірських грунтів
- •21.2. Висотна поясність грунтового покриву гірських країн
- •21.3. Основні типи гірських грунтів та особливості їх використання
- •22.1. Євразія
- •22.2. Африка
- •22.3. Північна америка
- •22.4. Південна америка
- •22.5. Австралія
- •23.1. Загальні відомості про земельні ресурси світу
- •23.2. Земельний фонд світу та ступінь його використання
- •24.1. Принципи раціонального земле-користування і завдання охорони грунтів
- •24.2. Ерозія грунтів та заходи боротьби з нею
- •24.3. Промислова ерозія і рекультивація грунтів
- •24.4. Охорона грунтів від забруднення хімічними препаратами
- •24.5. Охорона гумусного стану грунтів
- •24.6. Водні меліорації і охорона грунтів
- •24.7. Охорона грунтів від забруднення елементами важких металів
- •24.8. Участь школи в охороні грунтів
- •24.9. Правові основи охорони грунтів в україні
1.3. Механічний склад грунтоутворюючих порід і грунтів
Механічні елементи грунту та їх класифікація. Тверда фаза грунту складається з часток різної величини. Одно- часно в грунтах містяться мінеральні, органічні і органо-мінераль- ні частки. Це уламки гірських порід (подукти вивітрювання), мі- нерали вторинного походження, колоїди гумусних речовин, продук-
Таблиця 1. Класифікація механічних елементів грунтоутворюючих порід і грунтів (за М. А. Качинським)
Фракція |
Розмір фракції, мм |
|
Фракція |
Розмір фракції, мм |
Каміння > 3 Гравій 3 – 1 Пісок: — крупний 1 – 0.5 — середній 0,5 – 0,25 — дрібний 0,25 – 0,05 Пил: — крупний 0,05—0,01 |
|
— середній 0,01 – 0,005 — дрібний 0,005 – 0,001 Мул: — грубий 0,001 – 0,0005 — тонкий 0,0005 – 0,0001 Колоїди < 0,0001 Фізична глина <0,01 Фізичний пісок >0,01 |
ти взаємодії органічних і мінеральних речовин. Механічні частки приблизно однакового розміру об’єднують у фракції.
В грунтознавстві відомо кілька класифікацій механічних еле- ментів. Проте загальновизнаною є класифікація М. А. Качинського (табл. 1), яку широко використовують у навчальній і науковій літературі. Деякі вчені (В. В. Добровольський, 1989) наводять спрощений варіант класифікації механічних елементів грунту. У складі четвертинних відкладів вони виділяють такі фракції:
—грубоуламкова частина грунту представлена уламками мінералів і гірських порід розміром 1 мм і більше;
—дрібноуламкова — частки розміром від 1 до 0,001 мм;
—тонкодисперсна частина грунту складається з часток гіпергенних глинистих мінералів, розмір яких менше 0,001 мм.
Крім того, М. А. Качинський всі механічні елементи грунту по- діляє на дві фракції: фізичний пісок (>0,01 мм) і фізичну глину (<0,01 мм).
Класифікація грунтів за механічним складом. Під механічним складом грунтів і грунтоутворюючих порід розуміють відносний вміст фракцій механічних елементів.
В основу класифікації грунтів за механічним складом покла- дено співвідношення фізичного піску і фізичної глини. Найдоско- налішою в наш час є класифікація М. А. Качинського (табл. 2)
Згідно з даною класифікацією грунт має основну назву за вмі- стом фізичного піску і фізичної глини і додаткову за вмістом фрак- ції, що переважає: гравелистої (3—1 мм), піщаної (1—0,05 мм), крупнопилуватої (0,05—0,01 мм), пилуватої (0,01—0,001 мм) і мулуватої (<0,001 мм). Наприклад, дерново-середньопідзолистий грунт на морені (смт. Макарів, Київської області) містить фізичної глини 24,0%, піску 42,6%, крупного пилу 33,4%, середнього пи- лу — 6,57% і дрібного — 9,6%. Основною назвою механічного складу даного грунту буде легкосуглинковий, додатковою — круп- нопилувато-піщаний.
Таблиця 2. Класифікація грунтів і порід за механічним складом (за М. А. Качинським)
Різновидність |
Вміст фізичної глини (< 0,01 мм), % |
Вміст фізичного піску (> 0,01 мм), % |
||||||||||
Грунти |
||||||||||||
Грунту за механічним складом |
підзоли- сті |
степові, чорноземи, жовтоземи |
солонці і сильно - со- лонцюваті |
підзо- листі |
степові, чорноземи, жовтоземи |
солонці і сильно - со- лонцюваті |
||||||
Піщаний |
0 – 10 |
0 – 10 |
0 – 10 |
100 – 90 |
100 – 90 |
100 – 90 |
||||||
Супіщаний |
10 – 20 |
10 – 20 |
10 – 15 |
90 – 80 |
90 – 80 |
90 – 85 |
||||||
Суглинковий |
20 – 50 |
20 – 60 |
15 – 40 |
85 –50 |
80 – 40 |
85 – 60 |
||||||
Глинистий |
50 – 80 |
60 – 85 |
40 – 65 |
50 – 20 |
40 – 15 |
60 – 35 |
Механічний склад грунту має важливе значення в грунтоутво- ренні, у формуванні родючості грунту. Від механічного складу за- лежать водні, теплові, повітряні, загальнофізичні і фізико-меха- нічні властивості грунту. Механічний склад грунту зумовлює окислювально-відновлювальні умови, величину ємкості вбирання, перерозподіл в грунті зольних елементів, накопичення гумусу тощо. Детально про це викладено в наступних розділах, а зараз по- яснимо загальні фізичні і фізико-механічні властивості грунту.
Загальні фізичні і фізико-механічні властивості грунту. За- гальними фізичними властивостями грунту є щільність твердої фази, щільність непорушеного грунту і його пористість.
Щільність твердої фази — інтегрована щільність всіх компо- нентів твердої фази грунту (уламки гірських порід, новоутворені мінерали, органічні частки). Верхні горизонти грунту мають мен- шу щільність, ніж нижні тому, що щільність гумусу становить 1,4—1,8, а щільність мінеральних компонентів — 2,3—3,3.
Щільність грунту — маса одиниці об’єму грунту в непорушено- му і сухому стані. Завдяки наявності пор, виповнених повітрям, щільність грунту значно менша, ніж щільність його твердої фази. Так, щільність грунту верхніх горизонтів становить 0,8—1,2 г/см3, а нижніх — 1,3—1,6 г/см3, щільність твердої фази відповідно 2,4— 2,6 і 2,6—2,7.
Пористість
грунту — сумарний
об’єм всіх пор між частками
твердої
фази одиниці об’єму. Цю величину
розраховують за формулою
д
е
V — щільність
грунту; D — щільність
твердої фази грунту;
– об’єм
твердої фази грунту;
–
об’єм пор в одиниці об’єму.
Загальні фізичні властивості грунту залежать від мінерально- го, механічного і структурного складу. Так, гумусний горизонт структурного грунту (наприклад, чорнозему) має високу порис- тість (до 70%), а безструктурного глинистого грунту значно мен- шу (<50%).
Основними фізико-механічними властивостями грунту є лип- кість, пластичність, набухання і усадка. Всі вони залежать від вмісту в грунті глинистих мінералів.
Від механічного складу грунтів на різних ділянках залежить система їх обробітку та особливості інших агротехнічних заходів: строки польових робіт, система удобрення, структура посівних площ тощо.