
- •51. Поясніть зміст категорій «мотив» та «стимул».
- •52. Які форми стимулювання Ви можете назвати?
- •53. Поясніть стимулюючу функцію оплати праці.
- •54. Як здійснюється оплата прці за кінцевими результатами в системі стимулювання?
- •55. Розкрийте механізм стимулювання через участь у прибутку?
- •56. У яких формах здійснюється матеріальна відповідальність підприємств?
- •57. Які категорії збитків підлягають відшкодуванню підприємствами?
- •58. Які методи використовуються для розрахунку збитків, що підлягають відшкодуванню?
- •59. Які можуть виникати наслідки порушення договірних зобов’язань?
- •60. Визначте особливості внутрішньогосподарської матеріальної відповідальності.
57. Які категорії збитків підлягають відшкодуванню підприємствами?
Підприємство планує свою діяльність, в тому числі одержання прибутку (доходу), на певний період своєї господарської діяльності, враховуючи укладені ним договори на одержання продукції, матеріалів, сировини тощо та договори на реалізацію ним готової продукції, надання послуг.Якшо постачальник не виконав свого зобов'язання шодо поставки продукції, матеріалів та сировини у встановлений договором строк, у зв'язку з чим покупець у запланованому періоді не одержав прибуток, завдані цим збитки підлягають відшкодуванню.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, шо існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а в разі якщо вимогу не задоволено в добровільному порядку, — на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Склад збитків, що відшкодовуються особою, яка припустила господарське правопорушення, визначено у ст. 225 Господарського кодексу України. Фактично законодавець визначив три різновиди збитків, а саме:
1) реальні збитки:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
2) втрачена вигода:
неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
3) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
58. Які методи використовуються для розрахунку збитків, що підлягають відшкодуванню?
Зитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора в місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, – в день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.
Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності.
59. Які можуть виникати наслідки порушення договірних зобов’язань?
Збитки обчислюються за наслідками порушень договірних зобов’язань незалежно від змісту цих порушень. Річ у тім, що одне й те саме порушення може спричинити різні наслідки (наприклад, через поставки неякісних комплектуючих зменшується обсяг виробництва і виникає необхідність їх заміни). І навпаки, різні порушення можуть призвести до одного наслідку (наприклад, несвоєчасна поставка матеріалів і порушення графіка виконання ремонтних робіт зумовлюють простої і форсування виробництва).
До основних наслідків порушення договірних зобов’язань в більшості випадків належать: простої і форсування виробництва, заміна матеріалів і комплектуючих виробів, усунення недоліків в одержаній продукції (виконаній роботі), повернення неякісної або некомплектної продукції, брак від прихованих дефектів в одержаних матеріалах і комплектуючих виробах, доставка продукції прискореним способом, купівля продукції в іншого продавця або виготовлення її своїми силами, зміна асортименту продукції, зниження її якості, утрата або пошкодження майна, зменшення обсягу виробництва.