11. Як ви розумієте поняття галузь виробництва, на які види вони поділяються?

Галузь — це частина сільськогосподарського виробництва, яка відрізняється від його інших частин кінцевою продукцією, набором засобів виробництва (предметів і знарядь праці), технологією виробництва і його організацією, а також професійним складом працівників.

сільське господарство являє собою таку сферу матеріального виробництва, яка сама складається з комплексу галузей,

Кожне аграрне підприємство, крім вузькоспеціалізованих, розвиває кілька галузей, які знаходяться у певному співвідношенні. Залежно від економічної ролі, галузі поділяють на головні, додаткові й підсобні.

До головних відносять галузі, які формують виробничий напрям підприємства, його спеціалізацію. Вся діяльність підприємства спрямовується на створення необхідних умов для успішного розвитку саме цих провідних галузей, оскільки від рівня ефективності їх функціонування залежить загальний економічний стан господарства.

додаткові галузі, які мають, як правило, товарне значення. Основна їх функція полягає - підвищити доходність підприємства, створити необхідні умови для успішного розвитку головної галузі (галузей спеціалізації), забезпечити найповніше використання матеріальних ресурсів і робочої сили, пом’якшити сезонність виробництва

підсобні сільськогосподарські галузі мають незначне товарне значення або зовсім його не мають. Підсобні галузі можуть бути представлені несільськогосподарськими виробництвами.

Немало підприємств розвивають промислові виробництва з переробки сільськогосподарської продукції. Ці галузі нерідко стають провідними в таких господарствах, завдяки чому останні набувають статусу агропромислових підприємств або агрофірм.

В аграрних підприємствах не вся продукція набуває товарну форму. Частина її споживається в процесі виробництва іншими галузями. для оцінки галузевої структури підприємства необхідно використовувати показник, який характеризував би склад і співвідношення всіх галузей незалежно від каналу використання їх продукції - структура валової продукції, яка визначається діленням вартості продукції в зіставних цінах, одержаної від певної галузі, на загальний обсяг валової продукції підприємства. Додаткові показники галузевої структури підприємства — це структура трудових і матеріально-грошових витрат. Структура валової продукції дозволяє судити про роль окремих галузей у виконанні виробничої програми господарства і формуванні її товарного фонду. З підвищенням питомої ваги тієї або іншої галузі в структурі валової продукції зростає її значення для економіки підприємства. В результаті порівняння цього показника із структурою товарної продукції одержують інформацію про місце галузей, які не мають товарного значення і продукція яких використовується для виробничого споживання товарними галузями.

15. Поясніть зміст поняття вемп.

Внутрішній економічний механізм підприємства це система економічних методів та важелів, що, по-перше, забезпечує зовнішні зв’язки підприємства і створює відповідні умови отримання доходу, по-друге, сприяє розвитку виробничих відносин усередині підприємства. У першому випадку його принципи цілком визначаються особливостями господарського механізму суспільства (домінуючою формою власності на засоби виробництва, існуючими системами ціноутворення, оподаткування, планування тощо), а в другому випадку — особливостями виробничих відносин в підприємстві.

19. Які нормативно-правові документи регламентують внутрішньогосподарський розрахунок на підприємстві?

вона представлена законами України, якими встановлюється порядок регулювання внутрішніх економічних та трудових відносин: "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 року №3356-ХІІ. До об'єкта юрисдикції Законів України "Про ціни та ціноутворення" від 2 лютого 1990 року №507-ХІІ, "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7 червня року №236/96-ВР внутрішні ціни не відносяться. Вони виступають об'єктом локальних нормативно-правових актів, тобто внутрішньогосподарських нормативно-правових документів - положень про економічні відносини на підприємстві, про оплату праці, про підрозділи і т.п.

У підприємстві може бути розроблене й спеціальне положення про внутрішньогосподарські ціни як елемент механізму оплати праці та матеріального стимулювання. Ключовою юридичною підставою при цьому виступає, крім наведених законів, ще й Господарський Кодекс України, який надає підприємствам широкі можливості для застосування досконалих механізмів забезпечення органічного зв'язку розмірів винагороди за працю з кінцевими результатами їх діяльності в цілому.

Зокрема, підприємствам надається право самостійно встановлювати форму та системи оплати праці, а також допускається участь працівників у використанні прибутку підприємства за умови відповідного запису в його статуті. Отже, внутрішньогосподарські ціни є інструментом економічного механізму колективних форм матеріального стимулювання працівників підрозділів сільськогосподарських підприємств.

12. Дайте визначення терміну « організаційна структура підприємства».

Структура підприємства - це склад і співвідношення його внутрішніх ланок (цехів, ділянок, відділів, лабораторій та інших підрозділів), що становлять єдиний господарський об'єкт. Розрізняють загальну, виробничу й організаційну структури підприємства.

Виробнича структура підприємства є формою організації виробничого процесу вона виражається в розмірі підприємства, кількості й складі цехів та служб, їх плануванні, а також у кількості планування виробничих ділянок та робочих місць усередині цехів.

Основною структурною виробничою одиницею підприємства є виробнича дільниця, що є сукупністю робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота або різні операції з виготовлення однакової або однотипної продукції. Продукція дільниці призначена для перероблення всередині цеху. Склад, кількість ділянок і взаємостосунки між ними визначають склад більших виробничих підрозділів - цехів і структуру підприємства в цілому.

Розрізняють такі види виробничої структури:

o без цехова (виробнича дільниця, тобто сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція, використовується на невеликих підприємствах з відносно простими виробничими процесами);

o цехова (цех, тобто адміністративно відокремлена частина підприємства, в якій виконується певний комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціалізації);

o корпусна (корпус, тобто об'єднання кількох однотипних цехів);

o комбінатська (здійснюються багатостадійні процеси виробництва, характерною ознакою яких є послідовність процесів перероблення сировини наприклад металургійна, хімічна, текстильна промисловість).

Структура підприємства повинна бути раціональною й економічною, забезпечувати найкоротші шляхи транспортування сировини, матеріалів і готових виробів.

Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).