77. Кредитна картка як одна із форм споживчого кредиту.

В сучасних умовах в зах. країнах є такий вид банківського споживчого кредиту, як кредитування за допомогою кредитної картки.

Основна перевага кредитної картки - зручність у практичному користуванні.

Кредитна картка — це іменний (з ідентифікатором власника) грошовий оплатно-розрахунковий банківський документ, який використовується для надання споживчого кредиту. Кредитні картки виготовляють з матеріалу, важкодоступного для підробки. Нині в розвинутих країнах світу кредитні картки вийшли на перше місце як засіб розрахунку в сфері споживання. Для кожної з карток встановлюється ліміт кредитування.

Власники кредитних карток постійно отримують інформацію про залишок ліміту кредитування за нею і, відповідно, про необхідність продовження кредиту.

Виділяють такі типові стадії процесу споживчого кредитування за допомогою кредитних карток: 1) видача банком кредитної картки клієнту-позичальнику; 2) купівля позичальником товарів за картку в магазині; 3) передача магазином торговельних рахунків на куплені товари в банк; 4) перерахування банком коштів на поточний рахунок магазину; 5) щомісячне виставлення магазином рахунків за куплені товари власникові кредитної картки — постачальнику; 6) повернення позичальником коштів банку.

Кредитні картки для потреб споживчого кредитування можуть випускатися не лише банками, а й такими організаціями, як авіакомпанії, залізниці, готелі, телефонні фірми, автозаправочні станції тощо.

Дохід від опер з кред карт-ми: **комісія; **щорічної виплати клієнтів за кредитні картки (якщо така вста­новлена); **відсотки за кредит, що надасться власникам карток у межах ліміту кредитування.

Крім цього, вони можуть служити як дебетові картки, тобто їх можна використовувати як засіб доступу до рахунків клієнтів. На практиці комерційні банки використовують загальнонаціональні (навіть всесвітні) системи кредитних карток:VISA, American Express, Euro Card та ін. Банки на основі купленої ліцензії емітують кредитні картки цих систем.

78.Чековий кредит на споживчі цілі.

Чековий кредит належить до кредитів на споживчі цілі.

В його основі лежить відкриття чекового рахунка.

Існує два різно­види рахунків:

*овердрафтні р-ки;

*спеціальні чекові р-ки.

За викорис­тання овердрафтних рахунків оплата чеків проводиться з рахунка клієнта. У разі відсутності грошей на рахунку банк покриває від'ємне сальдо кредитом у межах встановленого ліміту. Пога­шення позички відбувається за рахунок поточних надходжень або спеціальних внесків клієнтів.

Спеціальні чекові рахунки використовуються банками, котрі емітують для своїх клієнтів спеціальні чеки певного номіналу.Такі чеки можуть мати особливу форму і код, який забезпечує ідентифікацію при їх опрацюванні в банку-емітенту.

Використання клієнтом чеків приводить до вичерпання ліміту кредитування, а над­ходження платежів (внесків) на чековий рахунок відтворюють ліміт.

79. Особливості надання та погашення споживчих кредитів на поточні потреби.

Споживчий кредит — кредит, який надасться тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який по­вертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кре­дитного договору.

Суб'єктами кредитування є фізичні особи. Кредитори :комерційні банки;ощадні каси й асоціації;ломбарди;кредитні спілки;підприємства й організації.

Об'єкти кредитування — це затрати, пов'язані із задоволен­ням поточних потреб населення .Принципи: цільова спря­мованість, строковість, повернення, платність та забезпеченість.

Різновиди поточних потреб:

*придбання товарів широкого вжитку тривалого користуван­ня і транспортних засобів; *нагальні потреби (лікування, навчання, весілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо).

Банки надають споживчі кредити фізичним особам на поточні потреби у розмірах виходячи з вартості товарів і послуг, які є об’єктом кредитування, у межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою з урахуванням суми її поточних доходів.

Для одержання кредиту позичальник подає банку:

*паспорт; *заяву на одержання кредиту, де зазначаються об'єкти креди­тування, сума кредиту, строк погашення, забезпечення;*документи, що підтверджують платоспроможність позичаль­ника (довідка з місця роботи про суму заробітку та суму утри­мань, а за наявності інших доходів — документи, що підтвер­джують їх отримання).

Споживчий кредит надасться тим громадянам, які мають по­стійне джерело доходів. Максимальний розмір позички : встановлюється залежно від середньомісячної заробітної плати позичальника, але сума кредиту не повинна перевищувати розмір, установлений правлін­ням банку.

Строк користування визнач. залежно від об'єк­та кредитування, розміру позички, платоспроможності клієнта. Взагалі строк користування кредитом не перевищує двох ро­ків, в окремих випадках — трьох.