74. Кредити під заставу векселів. Надання банком кредитів під заставу векселів здійснюється на загальних принципах банківського кредиту.

Кредити під заставу векселів можуть надаватись у вигляді:

*строкових кредитів (позики, дата погашення, яких зафік­сована за домовленістю з позичальником);

*кредитів до запитання ( строк погашення не вказується або встановлюється термін до настання строку погашення вексе­лів із застави).

Прийняття векселів у заставу банк здійснюється на підставі укла­деного з векселедержателем-позичальником договору застави, в якому встановлюється місце зберігання заставлених векселів. У заставу приймаються високоліквідні векселі, строк платежу за якими є більш віддаленим у часі, ніж термін дії позики.

Вексель може бути переданий у заставу згідно з відповідним договором шляхом:

*здійснення заставного індосаменту і передавання його заставотримачеві;*здійснення іменного індосаменту на користь заставотримача;*здійснення іменного чи бланкового індосаменту і переда­вання векселя заставотримачеві;*простого передавання векселя на зберігання в депозит дер­жавної нотаріальної контори;*простого передавання векселя на зберігання заставотрима­чеві без учинення на його користь будь-якого індосаменту.

Векселі подаються пред'явником у заставу з реєстром вексе­лів, векселі розташовуються у порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого. Після ухвалення банком по­зитивного рішення визначається оцінна вартість кожного векселя і сума креди­ту, що надається, а з позичальником укладається договір застави та кредитний договір.

Кредит надається в розмірі 60—90 % номінальної вартості ве­кселя, а строк кредиту встановлюється відповідно до терміну по­гашення векселя.

Договір надання кредиту під заставу векселів може містити положення, що стосуються специфіки застави, зокрема такі:

*право банку за потреби спрямовувати на погашення боргу суму, що надходить в оплату прийнятих у заставу векселів;

*право банку дозволити позичальнику за його ініціативою замінювати одні векселі до строку їх оплати іншими.

Звернення банком стягнення на заставлені векселі може бути здійснене шляхом:

*Пред'явлення векселя до платежу зобов'язаній особі(якщо вексель одержано за заставним або передавальним індосаментом);

*Продажу(якщо вексель одержано за передавальним індоса­ментом).

75. Авалювання та акцептування векселів банками.

Акцепт - засвідчена підписом трасата або іншої особи (посередника в акцепті) згода оплатити переказний вексель у тому вигляді, в якому він пред'явлений до платежу. Акцепт має бути безумовним. Він має бути надписаний на векселі і може складатися лише з підпису трасата на лицьовому боці векселя.

Акцептування (акцептація) - проставлення на векселі акцепту;

Авалювання векселів – це ухвалення банком зобов'язань по повній або частковій оплаті векселя за одну із зобов'язаних по векселю осіб.

Аваль — це вексельна гарантія, внаслідок якої особа, що вчинила цю гарантію (аваліст), бере на себе відповідальність повністю або в частині суми за зобов’язаннями якоїсь із зобов’язаних за векселем осіб (векселедавця, акцептанта, індосанта). Аваль може вчинятися на переказному векселі або додатковому аркуші до нього — алонжі.

В авалі відмічається, за кого він видається. Коли банк здійснює авалювання векселя, він тим самим надає такій особі кредит (строковий або до запитання).

Авалістом може бути:*третя особа, яка не має відношення до векселя, *один із надписантів векселя. Аваліст є боржником «другої»черги(тобто він відповідатиме за зобов’язаннями по векселю у разі невиконання зобов’язань особою, за яку він виданий). Якщо клієнт банку не виконує своїх зобов’язань, банк повинен оплатити вексель.

Перед тим, як здійснити авалювання векселів, банк перевіряє кредитоспроможність клієнта.

Векселі для авалювання подаються разом з реєстром векселів щонайменше у двох примірниках. Якщо банк приймає позитивне рішення - укладається договір з клієнтом. Сума, яку банк стягує -розраховується на підставі % ставки банку.

За іногородніми авал. векс-ми може утрим-ся комісія:дамно і порто.

Відповідальність банку як аваліста припиняється, якщо була здійснена оплата векселя платником або особою, яка поставила свій підпис раніше позичальника або раніше закінчення строку позовної давності проти банку-аваліста.

76. Споживчий кредит.

Споживчий кредит — кредит, який надасться тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який по­вертається в розстрочку, яюцо інше не передбачено умовами кре­дитного договору.

Споживчому кредиту притаманні такі особливості:

* відображає відносини між креди­торами і позичальниками, сутність - кредитування кінцевого споживання;

*Спож.кред позичальники, як правило, бе­руть, коли їм бракує власних коштів, тоді як юридичні особи час­то використовують одержані кредити як джерело доходів;

* споживчий кредит одержують фізичні особи переважно;

*повернення позиченої вартості – не в результаті вивільнення коштів у по­зичальника, а внаслідок їх накопичення;

*споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей;

* кредит­ні відносини спож кред. громадян будуються за схемою «фізична особа — фізична особа»;

*усі види споживчого кредиту мають соціальний характер.

Суб'єктами кредитування є фізичні особи. Кредитори :комерційні банки;ощадні каси й асоціації;ломбарди;кредитні спілки;підприємства й організації. Між банками і населен­ням може існувати посередник, наприклад торговельна організація.

Об'єкти кредитування — це затрати, пов'язані із задоволен­ням потреб населення для купівлі товарів у особисту власність, а також затрати інвестиційного характеру на будівництво та під­тримку нерухомості.

Принципи: цільова спря­мованість, строковість, повернення, платність та забезпеченість.