1.6.1 Вирахування площ за контурами

Для того, щоб скласти таблицю експлікації земель необхідно вирахувати площі всіх наявних на карті контурів, в результаті чого отримуємо по контурну відомість території. В контурну відомість виписуємо з плану всі контури по виду угідь в стовпчик, підбивають їх суму і записуємо під загальною рискою. Поконтурна відомість території представлена у таблиці. З даної таблиці робимо висновок, що на території даного землекористування більшу частину території займає рілля, також серед сільськогосподарських угідь наявні виноградники та пасовища, незначна частина території знаходиться під водою.

2.1 Освоєння нових та покращення існуючих угідь

Організація угідь та сівозмін має важливе значення при використанні землі в реформованих сільськогосподарських підприємствах і передбачає:

• визначення складу і площ окремих видів угідь, типів. Видів та кількості сівозмін;

• установлення обсягів і термінів трансформації й поліпшення угідь;

• господарсько доцільне розміщення угідь і сівозмін.

Указані питання розв’язують тільки у комплексі, в послідовному наближенні. При цьому забезпечується:

• повне використання земельних масивів, придатних для сільського господарства, на основі планувальних розрахунків й одержання найбільшої кількості продукції рослинництва і тваринництва за найменших витрат;

• створення оптимальних умов для застосування новітніх технологій у сільському господарстві, агротехніки та раціональних сівозмін;

• створення компактних земельних масивів ріллі й ліквідація контурності, вклинювання і черезсмужжя;

• правильне визначення системи сівозмін і територіальне розміщення угідь з урахуванням розвитку необхідної кормової бази для тваринництва;

• охорона та поліпшення природних ресурсів із розробкою комплексу заходів щодо їхнього захисту.

Угіддя – це земельна ділянка, яку систематично використовують з робочою метою. Угіддя поділяють на дві групи:а) сільськогосподарського призначення – рілля, багаторічні насадження (сади, ягідники, виноградники, плантації шовковиці та хмелю), сіножаті, пасовища, перелоги;б) несільськогосподарського призначення - ліси, чагарники, площі під водою, гідротехнічними та водогосподарськими спорудами, болота, торфовища, порушені землі, кам’янисті ділянки.

Основний вид угіддя – рілля (із неї виділяють зрошувану та осушену). Пасовище систематично використовують для випасання худоби; на сіножаті скошують трави. Сіножаті й пасовища поділяють на суходольні, заливні, заболочені, чисті та з чагарником.

Кормові угіддя також треба поліпшувати. При цьому застосовують докорінне поліпшення (змінюють природний травостій) і поверхневе ( угіддя звільняють від чагарників, купин та підсівають трави. Організація угідь – це розв’язання питань трансформації останніх (переведення земель в іншу категорію, встановлення їхнього складу й розміщення на території). За наявності ерозії ґрунтів передбачають заходи щодо захисту та раціонального використання земель. На ділянках відкритої ерозії створюють захисні насадження лісу і чагарників. У деяких випадках для цього використовують невеликі площі ріллі, пошкоджені ерозією.

На площах, зайнятих відкритими пісками, проектують захисні лісові насадження, біля берегів річок, ставів і водойм створюють захисні лісосмуги. Трансформацією ліквідовують малу контурність деяких угідь, вкраплення та вклинювання.

Відводять площі для багаторічних насаджень. Їх бажано розміщувати неподалік від населених пунктів, на схилах без глибоких промоїн в одному масиві. Під сіножаті потрібно проектувати площі, розташовані далеко від ферм і населених пунктів.Для пасовища доцільно використовувати сіножаті, гірші за умовами рельєфу та продуктивністю, які знаходяться на невеликій відстані від літніх таборів.

Після того як закінчать проектувати трансформацію угідь,складають попередню експлікацію земель сільгосппідприємства й визначають систему сівозмін. Посівні площі починають розраховувати з обчислення кількості кормів для кожної ферми. На основі цих даних установлюють площі кормових угідь і ріллі для забезпечення ферм кормами.

Щоб підвищити врожайність культур й ефективність господарювання, вживають таких заходів:

• поліпшують обробіток землі, знищують бур’яни, вносять добрива, впроваджують гідротехнічні заходи;

• дотримуються правильного чергування посівів сільськогосподарських культур з урахуванням їхніх біологічних особливостей, умов рельєфу та ґрунтів, тобто встановлення сівозмін.