
- •1.1 Загальні відомості про землекористування
- •1.2 Природні умови землекористування
- •1.3 Загальна характеристика рельєфу
- •1.3.1 Складання картограми стрімкості схилів
- •1.4 Характеристика ґрунтового покриву
- •1.4.1 Складання картограми еродованості земель
- •1.5 Агроекологічна типізація земель
- •1.5.1 Методика складання агроекологічної карти
- •1.6 Аналіз та оцінка земельного фонду
- •1.6.1 Вирахування площ за контурами
- •2.1 Освоєння нових та покращення існуючих угідь
- •2.2 Трансформація угідь та її ефективність
- •3.1 Структура тваринництва
- •3.2 Кормовиробництво. Потреба в кормах власного виробництва
- •3.3 Проектні пропозиції по організації угідь і сівозмін
- •3.4 Урожайність і структура посівних площ
Вступ
Землевпорядне проектування — складова частина землевпорядної діяльності та землевпорядного процесу, що обґрунтовує методи проектування і закономірності функціонування землі, як головного засобу виробництва та просторового базису для найбільш повного науково обґрунтованого, раціонального і ефективного використання земель.
Результатом землевпорядного проектування є землевпорядний проект — сукупність документів (розрахунків та креслень) зі створення нових форм устрою землі, їх економічному, технічному, екологічному та правовому обґрунтуванні, які забезпечують організацію раціонального використання земель у сфері народного господарства, і в першу чергу — в сільському господарстві. Внутрігосподарський землеустрій – це система еколого – економічних та організаційно – управлінських заходів, що спрямовані на створення територіальних умов раціональної організації землі та виробництва.
Основна мета внутрігосподарського землеустрою: організація раціонального використання, охорони та поліпшення земель та пов’язаних з нею засобів виробництва, що забезпечує максимальну економічну ефективність с/г виробництва і його природоохоронну спрямованість.
1.1 Загальні відомості про землекористування
Саратський район розміщений на південному-заході Одеської області, займає територію загальною площею 147,5 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя – 132,2 тис. га, з них рілля – 106,3 тис. га, багаторічні насадження – 7,7 тис. га,, пасовища – 16,9 тис. га, сінокоси – 1,3 тис. га.
Район межує на заході Білгород – Дністровськи , на півдні Татарбунарським, Арцизським, на північному заході з Тарутинсь ким районами Одеської області. Районний центр Сарата знаходиться на відстані 140 км від Одеси
Сергіївка – село, центр сільської ради, розміщене на берегах річки Хаджидер ( притока Когильника), в 35 км від районного центру, в 3 км від залізничної станції Кулевча. На території села знаходиться багато колективний колгосп «Шлях Леніна», за яким закріплено 5,7 тис. га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 4,8 тис. га ріллі. Основний напрямок господарства – виробництво зерна та м’ясо – молочної продукції.
1.2 Природні умови землекористування
Територія Саратського району знаходиться на північному крилі Причорноморської западини, для території характерні еолово – делювіальні відклади ( леси та лесоподібні породи).
На земній поверхні характерні прояви лінійної ерозії, а саме утворення – балок. Переважаючий напрям вітрів – південно – східний. Середня температура повітря в січні коливається від -5° до -15°, в липні середньомісячна температура становить від 20° до 22°. Загальна кількість опадів складає до 400 – 450 мм на рік. Вся територія району пересічена долинами річок на окремі ділянки - міжріччя, що представляють вододіли. В межах району розміщений вододіл між лиманом Кундук та річкою, що впадає в нього – Когильник.
Річки Саратського району за своїми розмірами незначні та маловодні в результаті недостатньої кількості атмосферних опадів та великого випаровування. Найбільшими річками є Сарата, Хаджидер, Когильник. Всі вони за границями району впадають в озера, які з’єднуються з Чорним морем.
1.3 Загальна характеристика рельєфу
Територія Саратської сільської ради характеризується Причорноморською низовиною, злегка похилою на півдні рівниною із широкими долинами й плоскими вододілами з більшою кількістю подів, степових блюдець, що утворилися в результаті просадних явищ у лесових породах. Рельєф рівнинний, неоднорідний, з горбами, ярами й балками. Поширені форми флювіального рельєфу, зокрема яри, балки та лощини.
1.3.1 Складання картограми стрімкості схилів
Первинним етапом для підготовчих робіт є складання картограми стрімкості схилів. На картограмі зображені горизонталі, січення рельєфу – 5 м. Ареали стрімкості виділяються червоним кольором за наступною градацією: до 1°, 1-3°, 3-5°, 5-7°,7-10°, 10-15° та більше 15°. Крім цього на карті виділяються вододіли, при вододільні та прируслові схили, заплави, суходоли та балки. За допомогою шкали масштабу закладань виділяємо ареали стрімкості, результатом чого є складання характеристики сільськогосподарських угідь за стрімкістю схилів.
Таблиця 1.3.1 ХАРАКТЕРИСТИКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
УГІДЬ ЗА СТРІМКІСТЮ СХИЛІВ
Назва угідь |
Площа, га |
в тому числі за стрімкістю схилів |
||||
0-1° |
1-3° |
3-5° |
балки |
|
||
Рілля |
1843,86 |
969,31 |
765,3 |
20,87 |
88,38 |
|
Виноградники |
309,91 |
254,43 |
55,48 |
|
|
|
Пасовища |
232,47 |
212,64 |
19,83 |
|
|
|
Всього |
2386,24 |
1436,38 |
840,61 |
20,87 |
88,38 |
|
На основі вищевказаної таблиці складаємо експлікацію земель за
стрімкістю схилів.
Таблиця 1.3.2 ЕКСПЛІКАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ ЗА СТРІМКІСТЮ СХИЛІВ
Стрімкість схилів |
Площа ареалу, га |
Питома вага до загальної площі, % |
0-1° |
1436,38 |
60,19 |
1-3° |
840,61 |
35,23 |
3-5° |
20,87 |
0,87 |
Балки |
88,38 |
3,71 |
Всього |
2386,24 |
100 |
З останньої таблиці можна дійти до висновку, що територія даного землекористування знаходиться на рівнинному рельєфі, переважне число сільськогосподарських угідь знаходиться на схилах стрімкістю до 3°, і лише невелика частина території знаходиться на схилах до 5° та під балками.