Завдання 2. Проаналізуйте ризики замовника та підрядника за договором підряду. Ознайомтеся з ч.2 ст.1172 Цивільного кодексу України.

Обов'язок підрядника виконати роботи на свій ризик означає, що він не може відмовитись від прийняття на себе певних негативних наслідків, які виникають при підрядних роботах. Так, він не має права на отримання винагороди у разі випадкової загибелі предмету підряду до передачі замовнику або коли роботи неможливо закінчити у силу непередбачуваних обставин (так званий ризик неможливості закінчення роботи). На нього покладається ризик випадкового знищення або пошкодження власного матеріалу. Подорожчання матеріалу, яке відбулося після укладення підрядного договору, зміни податкового законодавства, випадкове пошкодження або погіршення результатів робот також може породжувати негативні наслідки, які мають покладатися на підрядника. Підрядник також несе ризик невиконання субпідрядником договірних зобов'язань.

Ризик це об'єктивна категорія яка полягає в можливості настання несприятливих наслідків і за які не відповідають ні замовник, ні підрядник, ні треті особи. Якщо загибель матеріалу або його пошкодження відбулись внаслідок вини будь-якої із сторін, відповідальність покладається на винну сторону і правили встановлені у коментований статті не застосовуються.

Об'єктом ризику є матеріали, що надані сторонами. Залежно від строку здачі підрядником результатів робіт, встановленого у договорі, ризик у ст. 842 ЦК України поділяється на дві групи - коли випадкове знищення або пошкодження матеріалу відбулося: а) до настання строку здачі і б) коли воно сталося після нього.

У першому разі цей ризик покладається на сторону яка надала матеріал, у другому - на сторону, що пропустила строк для передачі матеріалу роботи або його прийняття..

Коментована норма хоча і певною мірою конкретизує загальне правило, встановлене у ст. ст. 612, 613 ЦК України про покладення ризику випадкової загибелі речі на сторону, яка прострочила виконання зобов'язання, але побудована за диспозитивною моделлю. Тому розподіл ризику випадкового знищення, пошкодження (псування) матеріалу в іншому ніж це встановлено ст. 842 ЦК України порядку, можливий самими сторонами у договорі або визначений у законі.

Частина 2 статті 1172 ЦКУ встановлює відповідальність замовника за шкоду, завдану третій особі підрядником, якщо останній діяв за завданням замовника. Підстави притягнення замовника до відповідальності є такими самими, як і підстави відповідальності роботодавця: а) загальні - наявність в діях підрядника складу цивільного правопорушення; б) спеціальні - наявність підрядних відносин між замовником та підрядником, що підтверджується договором підряду; та дія підрядника за завданням замовника. Відмінністю в даному випадку є можливість звернення замовника з регресним позовом до підрядника не за нормами трудового права, а за правилами ст. 1191 ЦК України.

Правовий зв'язок юридичної або фізичної особи з працівником втілюється у трудових відносинах та у відносинах служби (працівники Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України і військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань) незалежно від характеру — постійні, тимчасові, сезонні або виконання іншої роботи за трудовим договором (ч. 1 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"); замовника з підрядником у цивільно-правових відносинах; підприємницьких товариств, кооперативів з учасниками (членами) у відносинах членства.

Покладення обов'язку відшкодувати шкоду на юридичну або фізичну особу пояснюється тим, що працівник у даному випадку юридичне втілює його волю. Тобто, юридична або фізична особа реалізує свою цивільну право-дієздатність, зокрема деліктоздатність, через дії працівників. Отже, дії працівників юридичне сприймаються як дії самої юридичної або фізичної особи. Цим же пояснюється відповідальність замовника за шкоду, завдану підрядником, якщо при цьому останній діяв за завданням замовника, а також підприємницьких товариств або кооперативів за шкоду, завдану їх учасниками (членами) під час здійснення ними підприємницької або іншої діяльності. Так учасники (члени) товариства, згідно зі ст. 116 ЦК, займаються підприємницькою діяльністю від імені товариства, а члени кооперативу, відповідно до ст. 163 ЦК, спільно здійснюють виробничу або іншу господарську діяльність, яка базується на їхній власній трудовій участі.

У разі завдання шкоди працівником, підрядником, учасником (членом) діями (хуліганство, бійки, пустощі тощо), які за своїм змістом не випливають з його трудового (службового) становища, не тягнуть відповідальності юридичної або фізичної особи. Відшкодування здійснює сама особа, яка завдала шкоди, на загальних підставах деліктної відповідальності (див. коментар до ст. 1166 ЦК).

Економічний результат такого підходу полягає в перенесенні ризику збитків, який виникає внаслідок відшкодування шкоди, на юридичну або фізичну особу, замовника, підприємницьке товариство або кооператив. Оскільки, останні, відшкодувавши шкоду, мають ризик економічної неможливості отримання або неповного отримання від працівника, підрядника, учасника (члена) відшкодування власних збитків за зворотною вимогою, яка виникає у нього. Отже, у разі судового спору відповідачем у таких справах є юридична або фізична особа, замовник, підприємницьке товариство або кооператив, а безпосередній заподіювач шкоди притягується як третя особа. Матеріальне становище останнього значення не має, оскільки відповідальність перед потерпілим для нього не настає. Закон передбачає можливість урахування матеріального становища тільки фізичної особи, яка завдала шкоди, коли суб'єкт відповідальності та особа, яка її завдала, збігаються.

Працівник, підрядник, учасник (член), які завдали шкоди, відповідають перед юридичною або фізичною особою, замовником, підприємницьким товариством або кооперативом у регресному порядку, якщо мають місце передбачені ст. 1166 ЦК підстави відповідальності. Розмір відшкодування визначається законодавством, яке регулює відносини працівника, підрядника та учасника (члена) підприємницького товариства або кооперативу.