Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Адміністративно-процесуальне_право.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
04.12.2019
Размер:
67.23 Кб
Скачать

Тема4. Стадії адміністративного процесу

  1. Класифікація стадій адміністративного процесу;

  2. Порядок відкриття провадження в адміністративній справі;

  3. Поняття та ознаки стадії підготовки справи до судового розгляду;

  4. Процесуальний зміст стадій підготовки справи до судового розгляду;

  5. Попереднє судове засідання;Завершення підготовчого провадження;

  6. Судовий розгляд адміністративної справи та її особливості;

  7. Частини судового розгляду адміністративної справи.

  1. Класифікація стадій адміністративного процесу

Інформаційний лист ВАСУ «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами норм КАСУ на нормативно-правових актів» від 25 липня 2007 року. оглядовий лист ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами приписів КАСУ стосовно визначення юрисдикції адміністративних справ» (за матеріалами справи розглядуваної у касації ВАСУ) від 21 грудня 2007 року.

ППВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень ВАСУ під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року.

Аналітичний огляд стану здійснення судочинства ВАСУ в 2011 році.

Інформаційний лист ВАСУ від 27 січня 2012 року щодо обчислення процесуальних строків

Офіційна сторінка ВАСУ

  1. Порядок відкриття провадження в адміністративній справі

Відкриття провадження в адміністративній справі (порушення адміністративної справи) є першою та обов’язковою стадією адміністративного процесу. Від успішності такого відкриття залежить можливість розвитку адміністративного процесу в конкретній справі.

На цій стадії адміністративного процесу виникають правовідносини двоякого характеру:

  1. Зацікавлена фізична чи юридична особа має звернутися із адміністративним позовом до канцелярії суду (заявник (позивач) = канцелярія) – не є процесуальними (обов’язково – реєстрація (штамп+номер+дата на позовній заяві));

  2. Процесуальні правовідносини між позивачем та суддею (другий вид правовідносин) – ст. 15 (1) КАСУ – автоматизований розподіл справ.

Критерії при розподілі:

  • Завантаженість судді;

  • Категорія справи;

  • Вид провадження;

  • Присутність судді та ін.

Для того, щоб було відкрито провадження у справі, необхідно наявність таких юридичних фактів:

  1. Подано позовну заяву, яка відповідає приписам КАСУ (ст. ст. 104-106);

  2. Позовна заява, подана особою, яка має достатній та необхідний обсяг адміністративно-процесуальної правосуб’єктності (ст. 48 КАСУ);

  3. Позовна заява прийнята до провадження адміністративним судом та постановлено ухвалу про відкриття такого провадження (ч.2 ст. 107 КАСУ);

Ця стадія виникає після поданої до адміністративного суду позовної заяви зацікавленою особою, яка обов’язково має відповідати ст. ст. 104-106 КАСУ, зокрема виконуватися у письмовій формі. Є першим документом у справі.

Позов – матеріально-правова вимога, яка звернена до іншої фізичної чи юридичної особи через адміністративний суд. Має неформальний вигляд – «претензія».

Адміністративний позов (ст. 104 КАСУ) – процесуальний документ фізичної/юридичної особи, яка звертається до суду – безпосередньо документально-письмове звернення до адміністративного суду в якому реалізуються, втілюються матеріально-правова вимога «позов». – вид звернення який відмежовує позов від інших видів (наприклад, від цивільного позову).

Позовна заява – конкретний документ поданий до адміністративного суду.

Адміністративний позов – п.6 ч.1 ст. 3 КАСУ

Конституційне право звертатися до суду – ст. ст. 8, 55 КУ.

Загальна характеристика позову та позовної заяви

Позовна заява характеризується такими ознаками:

  1. Є процесуальним документом ф.о./ю.о. який породжує відкриття провадження у справі;

  2. Позовна заява приймається адміністративним судом у письмовому вигляді, яка подається особисто заявником, його процесуальним представником або надсилатися поштою;

  3. Будь-яка позовна заява завжди обов’язково складається із таких основних частин:

  • Вступна частина містить: найменування адміністративного суду; точну, повну назву позивача; адреса проживання (місце знаходження)/адреса реєстрації (адреса електронної пошти, факс); повне, точне найменування відповідача та його адреси (якщо юо – взяти в Державному реєстрі організацій та підприємств, установ із зазначеним місцем реєстрації, банківських реквізитів);

Якщо позов подає представник – зазначається повне найменування процесуального представника з вказівкою про те, кого саме він представляє.

  • Описова (історична) частина. В цій частині позовної заяви детально викладаються всі обставини справи (хто,де, коли, за яких умов та обставин) із зазначенням дат, адрес, номера, посилання на норми чинного законодавства, які описують суперечливі правовідносини, вказуються також докази, за допомогою яких обґрунтовується позовна вимога: доступна, чітка форма викладу; письмова форма (друк, бланк, від руки), ставлення до позивача; визначення всіх норм права+оцінки ситуації;

  • Мотивувальна частина: містить у собі норми матеріального і процесуального права, посилання на фактичні обставини справи, а також докази, які в своїй сукупності обґрунтовують правомірність вимог позивача та свідчать про необґрунтованість правової позиції відповідача;

  • Прохальна частина (ч.4 ст. 105 КАСУ) містить перелік прохань, з якими звертається позивач звертається до адміністративного суду (прошу зобов’язати …);

  • Додатки: копії позовних заяв відповідно до кількості; копії документів, які підтверджують фактичні обставини, справи, викладені в описовій частині позову; копії квитанції про сплату судового збору

Датується, підписується: ідентифікується ОСОБА ПОЗИВАЧА, ЗАКІНЧЕННЯ ВИКЛАДУ УМОВ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ.

Реакція суду на отримання позову (подану позовну заяву):

  • Може бути залишена без руху (ч.1 ст. 108 КАСУ); коли виявляються недоліки, які не перешкоджають але є важливими/обов’язковими (наприклад відсутність квитанції про сплату судового збору);

  • Повернення позовної заяви (ч.3 ст. 108 КАСУ);

  • Відмова у відкритті провадження у справі (ст. 109 КАСУ);

  • Відкриття провадження (ст. 105 КАСУ).

  1. Стадія підготовки до судового розгляду

Після відкриття провадження в адміністративній справі завжди є так звана підготовкаа до судового розгляду. По своїй суті стадія доволі особлива, передбачає сукупність особливих процедур, які вчинюються до моменту завершення самої стадії винятково адміністративним судом.

Висновки:

  1. Основним ініціатором, керівником у межах цієї стадії завжди виступає адміністративний суд, інші учасники займають пасивне положення. Дана стадія з огляду на обставини, що всі адміністративні дії вчинюються судом для решти учасників адміністративної справи, як правило,є закритою від початку до кінця здійснює підготовку адміністративної справи.

Основне призначення підготовчого провадження полягає у швидкому, об’єктивному розгляді адміністративної справи за одне судове засідання ст. ст. 110-121 КАСУ.

Виходячи із такої процесуальної мети перед будь-яким адміністративним судом стоять такі завдання:

  1. Правильно та об’єктивно оцінити суперечливі правовідносини, які виникли між сторонами. Така оцінка суперечливим правовідносинам надається як з точки зору застосування норм матеріального, так і процесуального права.

  2. Адміністративний суд завжди прагне примирити сторони переконавши їх укласти мирову угоду. Таким чином на підготовчій стадії суддя виконує роль своєрідного медіатора, на якого покладається функція досудового розгляду адміністративної справи залагодити існуючу суперечку.

  3. Зібрати увесь доказовий матеріал та запросити необхідних учасників адміністративної справи. Наприклад, у справах у видворення іноземця необхідно участь перекладача.

Ознаки:

  1. Стадія підготовки є однією із обов’язкових стадій, яка виникає після відкриття провадження у справі. Навіть якщо ця стадія проводиться формально вона обов’язково документальну оформляється у вигляді ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду;

  2. Підготовка справи до судового розгляду здійснюється тим самим суддею, який відкрив провадження по адміністративній справі. Здійснення цієї стадії здійснюється у межах загального строку розгляду та вирішення адміністративної справи.

  3. Таким чином суддя завжди зацікавлений у тому, щоб якнайшвидше у межах розумного строку, завершити усі підготовчі дії та призначити судовий розгляд справи.

  4. Підготовче провадження також поділяється внутрішньо на складові. Зокрема, у його змісті присутнє попереднє судове засідання, основне призначення якого і полягає у виконанні функції медіації. Ця функція безпосередньо зазначення у ст. 111 КАСУ.

Підготовка справи до судового розгляду – це сукупність однорідних процесуальних дій винятково адміністративного суду, яка спрямована: 1) на забезпечення швидкого, повного та об’єктивного розв’язання суперечки; 2) на захист та поновлення прав, свобод і законних інтересів позивача і відповідача; 3) з’ясування можливостей врегулювання спору до його судового розгляду.

Процесуальний зміст стадій

Процесуальний зміст стадій підготовки стадій до судового розгляду завжди залежить від тих суперечливих правовідносин, які описані у позовній заяві. Так, наприклад відповідно до ППВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах і з приводу оскарження рішень/дій/бездіяльності державної виконавчої служби» від 13 грудня 2010 року №3 було роз’яснено, що адміністративні суди під час підготовки справи до судового розгляду та здійснення правосуддя мають керуватися положеннями законів України про державну виконавчу службу, про виконавче провадження та застосовувати практику ЄС з прав людини (п.1 Постанови Пленуму). Крім того, ВАСУ постановою було звернути увагу на те, що для звернення до адміністративних судів із зазначених категорій адміністративних справ встановлені спеціальні строки звернення (10 днів – п. 16 постанови Пленуму, ст. 181 КАСУ).

Узагальнивши усі процесуальні дії, які вчиняються адміністративними судами у межах підготовчого провадження їх можна обєднати у такі основні групи:

  1. Підготовчі дії суду, які спрямовані на виявлення та отримання доказів в адміністративній справі. Так зокрема, виходячи і ст. ст. 69, 71, 147 адміністративний суд може прийняти рішення про витребування документів. Суд має право призначити експертизу.

  2. Суд вирішує кого саме слід залучити до адміністративної справи. Вирішується питання про залучення третіх осіб, або осіб, які сприятимуть здійсненню правосуддя. Такими особами є свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі;

  3. Суд приймає рішення про проведення попереднього судового засідання.

Питання № 5

Сутність попереднього судового засідання нерозривно пов’язана з підготовчим провадженням та згідно приписів КАСУ має бути проведено у межах загального розгляду адміністративної справи (загальний розгляд адміністративної справи виписаний) не більше одного місяця.

Попереднє судове засідання як частина підготовчого провадження покликане: 1) врегулювати у досудовому порядку суперечку, яка описана у позовній заяві; 2) під час попереднього судового засідання відпрацьовуються усі процесуальні дії, які необхідно буде вчинити у судовому засіданні.

Для того, щоб виконати роль медіатора суддя адміністративного суду вчиняє такі дії:

  1. З'ясовує чи не відмовляється позивач від адміністративного позову;

  2. Перевіряється, запитується чи не визнає відповідач адміністративний позов;

  3. Сторонам роз’яснюється можливість примирення, тобто укладання мирової угоди. Перевірка готовності сторін – ст. ст. 112, 114 КАСУ.

Попереднє судове засідання та підготовче провадження в цілому можуть завершитися такими процесуальними діями: 1) суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду; 2) постановляється ухвала про зупинення провадження у справі (наприклад, смерть 1 із сторін); 3) постановлення про закриття провадження у справі; 4) завершення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

6.Стадія судового розгляду: ознаки

1) складається із сукупності об’єднаних спільною процесуальною метою процесуальних дій;

2) зміст стадії та порядок процесуальних дій визначено КАСУ;

3) суд. Розгляд справи як правило завершається справа адміністративної юрисдикції;

4) обов’язкова стадія адміністративного процесу, під час якої суд розглядає та вирішує справи по суті, постановляє ухвали та постанови;

5) на даній стадії остаточно розв’язується спір між його учасниками визначаються взаємні права і обов’язки сторін;

6) розгляд адміністративної справи в судовому засіданні обмежується процесуальними строками;

7) перелік учасників судового розгляду справи чітко визначений законодавством;

8) стадія судового розгляду справи складається з наступних частин:

- підготовча частина (ст. ст. 124-134 КАСУ);

- розгляд справи по суті (ст. ст. 135-151 КАСУ)

- ухвалення та проголошення судового рішення у справі (ст. ст. 153, 154, 160, 167 КАСУ)

9) судовий розгляд справи має місце під час провадження в суді 1 інстанції, апеляційного та касаційного провадження за виявленими та новоявленими обставинами.

Правила здійснення судового розгляду адміністративної справи

Строк розгляду адміністративної справи (ст. 122 КАСУ) – «розумний строк». Має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше 1 місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлене КАСУ.

Розумний строк не розповсюджується на оскарження дій або бездіяльності ЦВК, будуть скорочені терміни розгляду справи, - від 2 днів або невідкладно; - специфіка справи; - у разі потреби.

Специфічні справи, розгляд яких обумовлює зменшення строку розгляду:

  1. Оскарження законності;

  2. Оскарження законності та відповідності нормативно-правовим актам вищої юридичної сили нпа міністерств;

  3. Оскарження рішень, дій/бездіяльності виборчих комісій; референдуми;

  4. Провадження у справах щодо уточнення списку виборців;

  5. Провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності;

  6. Провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності Державної виконавчої служби;

  7. Провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання;

  8. Провадження у справах за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання;

Реєстрація нормативно-правового акта – Міністерство Юстиції і його територіальні представництва.