Розділ 1. Методи і засоби вимірювання електричної енергії

Втрати електроенергії в електричних мережах - найважливіший показник економічності їхньої роботи, наочний індикатор стану системи обліку електроенергії, ефективності енергозбутової діяльності енергопостачальних організацій. Цей індикатор все виразніше свідчить про накопичуються проблеми, які вимагають невідкладних рішень у розвитку, реконструкції та технічному переозброєнні електричних мереж, удосконаленні методів і засобів їх експлуатації та управління, в підвищенні точності обліку електроенергії, ефективності збору грошових коштів за поставлену споживачам електроенергію і т.п. На думку міжнародних експертів, відносні втрати електроенергії при її передачі і розподілі в електричних мережах більшості країн можна вважати задовільними, якщо вони не перевищують 4-5%. Втрати електроенергії на рівні 10% можна вважати максимально допустимими з точки зору фізики передачі електроенергії мережами. Стає все більш очевидним, що різке загострення проблеми зниження втрат електроенергії в електричних мережах вимагає активного пошуку нових шляхів її вирішення, нових підходів до вибору відповідних заходів, а головне, до організації роботи по зниженню втрат. У зв'язку з різким скороченням інвестицій в розвиток і технічне переозброєння електричних мереж, у вдосконалення систем управління їх режимами, обліку електроенергії, виник ряд негативних тенденцій, що негативно впливають на рівень втрат у мережах, таких як: застаріле обладнання, фізичний та моральний знос засобів обліку електроенергії , невідповідність встановленого обладнання переданої потужності. З вищевідзначене випливає, що на тлі змін господарського механізму в енергетиці, кризи економіки в країні проблема зниження втрат електроенергії в електричних мережах не тільки не втратила свою актуальність, а навпаки висунулася в одну із завдань забезпечення фінансової стабільності енерго-постачальних організацій.

Розділ 1.2. Аналіз актуального стану вимірювань електрич-ної енергії

Для обліку споживання активної енергії використовують лічильник активної енергії,літерне позначення якого на принципових електричних схемах – РWh. Вимірювальний механізм лічильника активної енергії влаштований у такий спосіб. На двох магнітопроводах, які мають підковоподібну форму та розташовані перпендикулярно один до одного, знаходяться обмотки (котушки індуктивності). Одна обмотка (обмотка напруги) включається паралельно споживачу, друга обмотка (струмова обмотка) включається послідовно зі споживачем. Між магнітопроводами укріплений алюмінієвий диск на осі, яка зв'язана з рахунковим механізмом. Принцип дії вимірювального механізму наступний: при протіканні електричного струму по обмотках спостерігається явище електромагнетизму, в результаті чого створюються магнітні потоки обмоток. Ці потоки пронизують диск і спостерігається явище електромагнітної індукції: у диску наводяться вихрові е.р.с., під дією яких протікають вихрові струми. Взаємодія магнітного поля обмоток і вихрових струмів приводить до виникнення явища електромагнітної сили. Диск, а разом з ним і рахунковий механізм, починають обертатися. Для гальмування диска (при відсутності споживання електроенергії) використовується постійний магніт підковоподібної форми, полюси якого розташовані по різні боки щодо площини диска. На шкалі лічильника вказуються наступні технічні параметри: тип; номінальна напруга (220 В, 380 В – для безпосереднього включення; 100 В – для включення через вимірювальний трансформатор напруги); номінальний струм (5 А, 10 А, 20 А, 50 А); постійна лічильника, яка показує, скільки обертів диска відповідає 1 кВт×год. Лічильник активної енергії включається аналогічно ватметру. На практиці (крім обліку спожитої електроенергії) лічильники використовують для визначення потужності включеного навантаження. Для цього знімають різницю показань лічильника за тривалий проміжок часу (кілька годин), яку співвідносять часу: (1.1) де Р – активна потужність включеного навантаження, кВт; DW–різниця показань лічильника, кВт×год; t –час, год. Існує більш швидкий, але менш точний спосіб визначення потужності включеного навантаження. Для цього знімають кількість обертів диска за стислий проміжок часу (кілька секунд), яку співвідносять часу та постійній лічильника: k= 100%  (1.2)

де n – кількість обертів диска, об;

С_лч – постійна лічильника, об/(кВт×год);

t – час, с.

Лічильники активної енергії випускаються в однофазному, трифазному три провідному та трифазному чотири провідному виконанні. Вимірювальний механізм трифазного три провідного лічильника являє собою сукупність вимірювальних механізмів двох однофазних лічильників, диски яких розташовані на загальній осі та працюють на один рахунковий механізм (такий вимірювальний механізм називається двоелементним). Вимірювальний механізм трифазного чотири провідного лічильника являє собою сукупність вимірювальних механізмів трьох однофазних лічильників, диски яких розташовані на загальній осі та працюють на один рахунковий механізм (такий вимірювальний механізм називається триелементним).

У теперішній час спостерігається стійка тенденція росту вартості природних ресурсів (сировини, палива, гідроресурсів), що підвищує частку енергетичних витрат у собівартості продукції (становить двадцять і більше відсотків), тому заходи, спрямовані на економію електроенергії, забезпечують значний економічний ефект. Перший етап вирішення завдання економії енергії - організація оперативного контролю і обліку витрат енергетичних ресурсів у цілому і електричної енергії зокрема. Такий контроль можливий тільки з застосуванням сучасних автоматизованих систем обліку електроенергії.

Процес впровадження автоматизованих систем контролю і обліку електроспоживання на Україні характеризується високими темпами, великими капіталовкладеннями і значною розмаїтістю встановлюваного устаткування.

Мотивація цього процесу має економічну основу. Як постачальники, так і споживачі електричної енергії зацікавлені в організації точного обліку і, отже, мінімізації втрат електричної енергії. Впровадження сучасних мікропроцесорних лічильників, завдяки їхній високій точності 0,2S і 0,5S, дозволяє одержати більш достовірну інформацію про електроспоживання. А це означає точне визначення балансів, знаходження втрат і виявлення неврахованих споживачів. Тільки на цьому економія може скласти до 2 - 5%.

Установка багатотарифних лічильників дозволить перейти на розрахунок за спожиту електроенергію за сучасними тарифами. В багатьох енергосистемах установлено різну ціну на електроенергію вночі, удень і у години пікових навантажень енергосистеми. Якщо підприємство виконує частину робіт під час, коли електроенергія коштує дешевше, то при тому ж споживанні зможе платити за неї значно менше. Енергокомпанії, в свою чергу, виграють через те, що вирівнюється графік навантаження у всій енергосистемі. Енергосистеми відмовляють від уведення нової потужності для покриття зростаючого навантаження або від купівлі електричної потужності в інших енергосистем. В наслідок цього поліпшується режим роботи теплових електростанцій, скорочують витрати палива на виробку електроенергії і зношування енергетичного устаткування. Тому енергосистеми не тільки самі встановлюють сучасні мікропроцесорні лічильники, але й рекомендують робити це промисловим споживачам.

Сучасний мікропроцесорний лічильник - це фактично спеціалізований комп'ютер, установлений в точці обліку. Він не тільки вимірює активну і ре-активну електроенергію в двох напрямках, але і фіксує дату і час максимального навантаження для кожної тарифної зони. Після зчитування інформації з лічильника комп'ютер будує графік споживання енергії. Підприємство і енергосистема будують графіки навантаження кожної ділянки, цеху або виробництва за день, тиждень або місяць. Аналіз графіків і визначення сполученого максимуму показує, як треба скорегувати технологічні режими роботи. Це допомагає знизити споживану потужність у години пікових навантажень енергосистеми.

Установка сучасних лічильників дозволяє уникнути штрафів за перевищення заявленої потужності. Прилад обліку може сигналізувати про перевищення заданого граничного значення потужності. Цей сигнал можна використати як попереджувальний, або для вимкнення навантаження. Треба враховувати, що проблеми якості електроенергії виходять на перший план. Сучасні мікропроцесорні лічильники мають можливість вимірювати і контролювати ряд параметрів електроенергії, таких як: поточні значення фазних струмів, напруг, частоту мережі і коефіцієнт потужності,фіксувати в пам'яті і сигналізувати про вихід параметрів за межі уставок. Аналіз експлуатації електронних лічильників електричної енергії показав, що лічильник, не включений в систему обліку, не може забезпечити належною мірою правильність обліку й відсутність розкрадань. Тільки безпе-рервний моніторинг за електроспоживанням, статистичний аналіз результатів вимірів, спеціалізоване програмне забезпечення дозволяє гарантувати відсутність розкрадань. Таким чином, перед майбутніми фахівцями в області електро-енергетики стоїть завдання впровадження досягнень сучасної мікропроцесорної техніки в енергетику за найкоротший термін і з максимальною ефективністю.