І. Організаційні вказівки

Індивідуальні завдання щодо рішення завдань по оцінки радіаційної, хімічної обстанов-ки та питань евакуації персоналу підприємства (населення) розроблюються викладачами ка-федри Охорони праці, БЖД і цивільного захисту.

Метою даних вказівок є закріплення теоретичних знань і набуття навичок студентами з вирішання завдань по:

а) оцінці обстановки, що може скластися внаслідок застосування отруйних речовин (ОР) або надзвичайної ситуації (НС) на хімічно небезпечному об’єкті (ХНО), що привела к виходу з-під контролю небезпечних хімічних речовин (НХР).

б) оцінці обстановки, що може скластися внаслідок застосування ядерної зброї або аварії на радіаційно небезпечному об’єкті (РНО).

в) проведенню розрахунків на евакуацію персоналу (населення) зі зон ураження.

Кожен студент самостійно виконує завдання (а, б, в) по одному з варіантів ( за рахунко-вим номером по журналу групи) вихідних даних за вказівкою викладача з дисципліни ЦЗ.

1. Поняття та алгоритм прогнозування наслідків виливу (викиду) нхр при нс на промислових об’єктах або транспорті.

Відповідно до статті 15 “Радіаційний та хімічний захист” Закону України від 8 червня 2000 року N 1809-III “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техноген-ного та природного характеру”, постанови КМУ від 3 серпня 1998 р. N 1198 “Про єдину дер-жавну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природно-го характеру”, сумісним наказом МНС, Міністерства аграрної політики України, Міністерст-ва економіки України, Міністерства екології та природних ресурсів України N 73/82/64/122 від 27.03.2001 затверджена і введена в дію єдина «Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті» яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2001 року за N 326/5517.

Хімічна обстановка (ХО) – це сукупність наслідків хімічного зараження навколиш-нього середовища небезпечними хімічними речовинами, що трапились в наслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з викидом небезпечних хімічних речовин (отруйних речовин - ОР).

Оцінити хімічну обстановку - це значить визначити масштаби й характер зараження НХР, проаналізувати їхній вплив на діяльність об'єктів господарювання, сил ЦЗ й населен-ня; вибрати найбільш доцільні варіанти дій, при яких виключається небезпека для персо-налу.

Масштаби зараження НХР, залежно від їхньої фізичної властивостей і агрегатного ста-ну, розраховуються по первинній і вторинній хмарі, наприклад:

для зріджених газів - окремо по первинній і вторинній хмарі;

для стиснених газів - тільки по первинній хмарі;

для отрутних рідин киплячих при температурі навколишнього середовища, - тільки по первинній хмарі.

Оцінити хімічну обстановку – це значить визначити масштаби й характер зараження НХР, проаналізувати їхній вплив на діяльність об'єктів господарювання, й населення; виб-рати найбільш доцільні варіанти дій, при яких виключається поразка людей.

Параметри зони хімічного забруднення залежать від ступені вертикальної стійкості по-вітря [СВСП]; напрямку вітру; топографічних умов місцевості.

Основними вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

- ХНО, на якому відбулася аварія (засоби застосування отруйних речовин);

- умови зберігання і час викиду (розливу) НХР;

- тип і кількість НХР (ОР), викинутого в атмосферу, його характер їхнього розливу по поверхні, що підстилає, «вільно» або «у піддон» (при обвалуванні );

- висота піддона або обвалування складських ємностей;

- топографічні особливості місцевості (характер забудови по шляху поширення зараженої хмари);

- ступінь захищеності людей;

- метеоумови (температура повітря, швидкість і напрямок вітру на висоті 10м (на висоті флюгера), температура ґрунту, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП: інверсія, ізо-термія, конвекція).

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження на випадок аварії в якості вихід-них даних рекомендується приймати: за величину викиду НХР - його зміст у максимальній по обсязі одиничної ємності (технологічної, складський, транспортної й ін.), метеорологічні умови - інверсія, швидкість вітру - 1м/с.

Для прогнозу масштабів зараження безпосередньо після аварії повинні братися конре-тні дані про кількість викинутої (що розлилася) НХР і реальні метеоумови.

Втрати серед персоналу підприємства, на якому відбувся аварійний викид НХР, і на-селення, розташованого за напрямком руху зараженої хмари, можуть складати від одинич-них випадків до сотень і навіть тисяч уражених. Це залежить від:

- виду, кількості, концентрації НХР, що вилилася;

- часу вражаючої дії НХР в осередку хімічного ураження

- від характеру аварії;

- від кількості працюючих у даній зміні;

- розташування цехів на території підприємства (на піднесеній чи низинній частині те-риторії) забезпеченості робітників та службовців засобами індивідуального захисту і умін-ня, користатися ними в екстремальних ситуаціях;

- кількості населення, що проживає поблизу хімічно небезпечного підприємства, своє-часності забезпечення його засобами індивідуального захисту;

- метеоумов на місцевості, де відбувся викид (розлив) НХР тощо.

Методологія визначення зон зараження, що вимагають певних мір захисту, при аваріях на технологічних ємностях і сховищах, при транспортуванні НХР залізничним, трубопровід-ним і іншим видами транспорту, а також у випадку руйнувань хімічно небезпечних об'єктів, якщо хмара НХР при аварії на ньому може дістати прибережної зони, де мешкає населення. Вона основана на «Методиці прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних ре-човин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті»“. Методика поширюється на ви-падок викиду НХР в атмосферу в газоподібному, пароподібному або аерозольному стані.

Методика застосовується тільки для НХР, які зберігаються у газоподібному або рідко-му стані і які в момент викиду, виливу переходять у газоподібний стан і створюють первинну або вторинну хмару НХР.

Методика може бути використана для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної не-безпеки ХНО і адміністративно-територіальних одиниць.

Прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години (N=4), після чого про-гноз має бути уточнений.

Примітка*

Ш – ширина зони хімічного забруднення.

Г (R) – глибина зони хімічного забруднення.

V – середня швидкість приземного повітря.

W – середня швидкість переносу хмари НХР.

S – площа зони зараження.

ЗМХЗ – зона можливого хімічного зараження.

ПЗХЗ – прогнозована зона хімічного зараження.