МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ІНДЗ на тему:

ФІНАНСОВА СИСТЕМА ПОРТУГАЛІЇ

Виконала:

Студентка 381 групи

Палагнюк Є.І.

Перевірив:

Легкоступ І.І.

Чернівці, 2012

Зміст

Вступ		3
Розділ 1.	Загальна характеристика фінансової системи Португалії	4
Розділ 2.	Макроекономічні показники Португалії	8
Розділ 3.	Податкова система Португалії	12
Висновки		14
Список використаної літератури		15

Вступ

Економіка Португалії займає важливе місце в структурі світового господарства і надає відчутний вплив на економіку в цілому.

Португалія є членом таких міжнародних організація як Євро Союз, СОТ, НАТО, ООН і тісно пов'язана з ними різними економіко-політичними зв'язками.

Країна має важливе місце у між народному поділі праці, з огляду на те що вона поставляє 50% пробкової кори по всьому світу і значний (за мірками ЄС) обсяг природних ресурсів, а також широкий асортимент різного роду товарів.

Видатним ученим, який вивчав економіку цієї країни, є доктор економічних наук, професор Анібал Антоніу Каваку Сілва – португальський політичний діяч, президент Португальської Республіки. Займався питаннями економічної та бюджетної політики Португалії, проблемами економічної стабілізації ринку та макроекономічного розвитку.

Розділ 1. Загальна характеристика фінансової системи Португалії

Португалія – країна, яка фінансово виграла від свого вступу в ЄС, оскільки з 1995 по 2005 р. рівень життя в країні різко зріс, а рівень безробіття зменшився з 8 до 5 %. Вона є успішним прикладом здійснення великого реноваційного проекту в столиці Лісабоні, а також модернізації наземних транспортних маршрутів. За кошти ЄС був побудований міст Васко да Гама, один з найбільших у Європі.

Говорячи про економіку сучасної Португалії, неможливо не звернутися до історії її розвитку. Адже кожна історична віха накладала свій відбиток на економічний розвиток цієї країни.

Перш за все, хочеться відзначити, що найбільшого розквіту Португалія досягла в 15-16 століттях. Саме в цей період вона створювала свої колонії по всьому світу і отримувала непоганий прибуток від торгівлі екзотичними товарами, привезеними з морських мандрів.

У тандемі з Іспанією Португалія прийшла в економічний занепад. І якраз з період з 17 по 20 століття країну переслідували одні невдачі. Спочатку невдалий союз з Іспанією, потім землетрус, що зруйнував Лісабон і, нарешті, нерозсудливо диктатура Салазара. Лише вступ Португалії в ЄС стало причиною підйому економіки і привело країну «в почуття». Ця подія відбулася в 1986 році і дало свої позитивні результати: постійне зростання ВВП, стрімке соціально-економічним розвиток, а також розвитком промисловості, сільського господарства і зовнішньої торгівлі.

Двадцять років тому Португалію вважали прикладом економічного успіху. На початку-середині 1990-х років уряд зробив кроки до лібералізації економіки, в тому числі розвернуло амбітну програму приватизації держкомпаній. У результаті в країні виріс рівень зарплати і почався інвестиційний бум. Вступ до євро повинно було принести додаткові успіхи, оскільки воно означало введення в Португалії єдиної валюти, низькі процентні ставки і необмежений доступ до одного з найбільших ринків світу.

Але бум вже таїв у собі загрози майбутніх проблем. Зростання податкових надходжень зняв гостру необхідність у здійсненні непопулярних заходів зі скорочення витрат та економічної лібералізації. Держава нарощувало апарат і витрати, які потім буде дуже важко скоротити.

З початку 2000-х років Лісабон час від часу проводив кампанії помірної економії. Так, наприклад, були заморожені зарплати держслужбовців, підвищений податок на додану вартість. Цього виявилося недостатньо, і владі також стали проводити пенсійні реформи.

Згодом країна втомилася від цих заходів, що призвело до політичної нестабільності. За період з 2001 по 2005 рік змінилося чотири прем'єр-міністра. Держвидатки і раніше складали більше половини португальського ВВП. Бюджетний дефіцит, який сягнув торік 9,4% ВВП перевершив максимальна межа, передбачений правилами єврозони.

Тим не менш, є ознаки того, що країна намагається вибратися з рецесії і боргової спіралі. У першому кварталі ВВП збільшився в річному вираженні на 4% завдяки зростанню експорту та витрат на внутрішньому ринку. Збільшився також обсяг банківських кредитів як у корпоративному, так і у споживчому сегменті.

Щоб впоратися з наслідками спаду деякі компанії сконцентрувалися на збуті, обслуговуванні та інноваціях. Акцент робиться на експорт на швидко розвиваються ринки, наприклад, до Бразилії, з якою у Португалії тісні культурні зв'язки. І хоча інвестиції колись передусім спрямовувалися з Португалії в Бразилію, тепер потік двосторонній.

Але щоб це фундаментально змінило економіку Португалії, потрібно ще багато років. Тим часом вже цього року економіка знову відчує на собі наслідки чергової програми економії, застерігають експерти.

Як відомо, на початку червня 2010 р. парламент Португалії схвалив план жорсткої економії. Згідно з документом, передбачається збільшення податків на прибуток і додану вартість та скорочення зарплат ряду чиновників вищої ланки.

C допомогою заходів затвердженого плану влади Португалії мають намір скоротити в 2010 р. дефіцит бюджету до 7,3% від ВВП, до 4,6% – в 2011 р. В даний час цей показник складає 9,4% ВВП (відповідно до норм ЄС, дефіцит бюджету не повинен перевищувати 3%).

У 2004 р. вартість робочої сили за рік у Португалії становила 16 128 дол. США (за паритетом купівельної спроможності), вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок – 65 років. Прибутковий податок і внески працівників і роботодавців на соціальне забезпечення в 2004 р. становили 32,6 % вартості робочої сили, в тому числі: прибутковий податок – 4,5 %, внески роботодавця на соціальне страхування працівника – 8,9, внески роботодавця на соціальне страхування – 19,2 %.

Значну частку доходів бюджетів усіх рівнів забезпечують країні податкові надходження. Так, у 1996 р. прибутковий податок з громадян забезпечив 17,75 % усіх податкових надходжень, податок на прибуток корпорацій – 8,5, внески на соціальне страхування – 24,9, податки на товари і послуги – 36,5 (у тому числі ПДВ – 21,0), інші податки – 2,5 %. У цілому частка податкових доходів у ВВП країни становила в 1996 р. 34,6 %. ВВП країни у 2002 р. становив 122 млрд евро.

Місцеві фінанси включають фінанси двох автономних областей та 305 муніципалітетів. Вони формуються як за рахунок місцевих податків і зборів, так і за рахунок дотацій з державного бюджету. Місцевим органам дозволяється проводити емісії власних цінних паперів.

У Португалії кількома адміністративними одиницями здійснювалися спільні емісії облігаційних позик, завдяки чому підвищилася ліквідність позики, скоротилися емісійні видатки. Ці об'єднання мають вищий кредитний рейтинг, ніж окремі муніципалітети.

У Португалії останніми роками збільшуються державні видатки на освіту, соціальний захист, розвиток інфраструктури, оскільки країна поступово перетворюється на центр туризму. Цьому сприяє і допомога з бюджету ЄС: у 2004 р. на реконструкцію мостів, доріг та інші заходи для поліпшення своєї інфраструктури Португалія одержала по 231 євро на одну особу.

До 2005 р. у країні існувало помірне оподаткування юридичних осіб. Так, у 2000 р. частка надходжень податку на доходи юридичних осіб у загальній сумі доходів державного бюджету становила 9,5 %, місцевих бюджетів – 5,4, у консолідованому бюджеті – 9,4 %.

У 2004-2005 рр. фінансова ситуація у країні погіршилась, у зв'язку з надмірними витратами в попередні роки почав зростати дефіцит державного бюджету, У 2004 р. він становив 3 % від ВВП, а в 2006 р. – 7 % від ВВП. У середині 2005 р. були намічені такі непопулярні заходи зі зменшення дефіциту державного бюджету до 6 % (межа уряду Португалії): підвищення ставки ПДВ, акцизів на нафтопродукти і тютюнові вироби, збільшення прибуткового податку з тих громадян, які отримують більше 60 тис. євро в рік.

Починаючи з 1 січня 2007 р. поступово підвищується пенсійний вік, і вже через 10 років він становитиме не 65 років, як тепер, а 66 років.

У 2005 р. дефіцит державного бюджету становив 6 %, а в 2006 р. – 4,8%.

У Португалії було опубліковано список найбільших боржників бюджету (як фізичних, так і юридичних осіб), хто заборгував більше 50 тис. євро. Цей захід різко збільшив погашення боргів тими, хто не захотів потрапити до таких списків. Подібне слід зробити і в Україні, в тому числі стосовно заборгованості за комунальними платежами.