Мета та основні завдання курсу

Вища філологічна освіта передбачає наявність знань не тільки з граматики, фонетики, стилістики та інших мовознавчих та літературознавчих галузей, а значно більший обсяг, що торкається проблем культурології, зокрема спільного мистецько-літературного простору українців та народів країн, в яких вони опинилися за тих чи інших обставин.

Маємо факт активного функціонування української літератури за межами України. За всіма ознаками, це оригінальна словесність, що бере початок у середині ХХ століття має злет у 70-ті – 80-ті рр., але не занепала й розвивається й до сьогодні.

Мета курсу – познайомитись з основними творами ключових постатей т.зв. «Празької школи», «Нью-Йоркської групи» та окремих майстрів слова, які тяжіли до цих творчих угрупувань.

Одним із найважливіших завдань є розкриття мотивів самовідданої творчої роботи українських мистців на ниві чужих культур, а також – взаємодія з творчою інтелігенцією материкової України, витоки оригінальності та самобутності творів українців на чужині, стратегія і тактика українських діячів закордоння, вплив їхніх культурологічних набутків й зокрема літератури на сучасну вітчизняну словесність.

Основні терміни ті поняття курсу. Чотири хвилі еміграції. Мова української діаспори План лекції

1.Українська діаспора – одне з ключових понять курсу УЛД.

а) основні терміни: еміграція, іміграція, діаспора, ментальність, асиміляція;

б) чотири хвилі еміграції; основні причини виїзду…

2.Культура української діаспори, її філософія, вектори життєдіяльності й розвитку.

3.Специфічність зв’язків творчої інтелігенції УД з материковою Україною.

4. Надзавдання творців української літератури закордоння.

5. Мова української діаспори.

Українська діаспора – термін, що виражає суперечливе поняття. Розпорошення – не про українців.

Перша хвиля еміграції (1861 – 1917) – по зкасуванню кріпаччини в Україні-Малоросії (1861). Світовий ринок робочої сили.

Друга хвиля (1917 – 1939) – політичні причини: репресії більшовиків, голодомори тощо.

Третя хвиля (1939 – 1961) пов’язана зі спробами створення незалежної Української держави (30 червня1941, Львів) та боротьбою за незалежність УПА на чолі з ОУН.

Четверта хвиля 1961 – по наш час. Причини: радянські репресії проти нонконформістів (незгодних) та дисидентів (інакодумців), а по 1991 році – економічні причини (заробітчанство).

Однак, зводити причини виїзду українців лише до зазначених причин не варто. Чималий за чисельністю є контингент осіб, яких не задовольняють умови віросповідання в сучасній Україні. Наприклад, баптисти…Хоча, вони, як наш погляд, приховують істинні причини, що лежать в економічній площині. Знаючи ступінь згуртованості релігійних громад США та Канади, віруючі, задовольняючи потреби віросповідання, налагоджують побут, підвищують рівень життя, що дає підстави сумніватися у щирості їхніх християнських почуттів.

Мова УД

Не зайве нагадати, те, що ми в коловороті виборів-перевиборів та у дурмані передвиборчої агітації дещо призабули: наприкінці 90-х за результатами соцопитування, проведеного ЮНЕСКО щодо рейтингу світових мов за ознакою їх милозвучності, українська мова посіла друге місце після італійської. Між іншим, це ми під забули, а українці діаспори це добре пам’ятають.

Отже, сучасна лінгвістична наука визнає, що українська мова складається із цілком рівнозначних різновидів:

мови української літератури (регульованої чинним правописом);

мови діалектної;

та мови української еміграції.

Мова української еміграції виникла на основі трьох нерівнозначних чинників:

харківський діалект зразка періоду українізації 20-х рр. ХХ ст.

галицький діалект;

Домінантними стали перші два чинники.