24. Сутність та класифікація позикового капіталу підприємства. Позитивні та негативні риси позикового капіталу.

Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки для своєї діяльності

потребує залучення фінансового капіталу, що є джерелом формування його

майна. Діяльність підприємства безпосередньо залежить від обсягу і

структури його фінансового капіталу.

Джерелами формування капіталу можуть бути як власні фінансові ресурси,

так і позикові. Для більшості підприємств основною частиною і базою

усього фінансового капіталу є власний капітал, але діяльність

підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного

використання різноманітних форм залучення позикових коштів. Позикові

кошти займають досить вагоме місце в структурі капіталу підприємства.

Оптимальна структура загального капіталу є передумовою ефективності його

використання. Використання позикових коштів дає можливість приросту

рентабельності власного капіталу, але негативно впливає на фінансову

стійкість підприємства.

Отже, використання позикових коштів є важливим питанням для кожного

підприємства і потребує виваженого підходу до визначення потреби в них,

вибору їх джерел та обсягів залучення.Залежно від типу фінансових відносин, які виникають між капіталодавцями

і підприємством-об'єктом фінансування, вони можуть стати співвласниками

або кредиторами суб'єкта господарювання. Якщо між капіталодавцем і

підприємством виникають відносини позички, то це означає, що

фінансування відбувається за рахунок позичкового капіталу:

капіталодавець набуває статусу кредитора.

Позичковий капітал характеризує частину активів підприєства, що

профінансована його кредиторами всіх видів.

Позичковий фінансовий капітал підприємств може утворюватись за рахунок

двох основних груп джерел позикових коштів.

 До позитивних характеристик відносяться: збільшення фінансового потенціалу підприємства за необхідності суттєвого піднесення темпів зростання обсягів виробництва; достатньо широкі можливості залучення, особливо при високому кредитному рейтингу підприємства; можливість збільшення приросту рентабельності власного капіталу за рахунок забезпечення розширеного відтворення виробництва [2].

Негативними рисами є: складність залучення коштів, оскільки це залежить від рішень кредиторів, які за будь-яких негативних обставин узагалі можуть відмовити підприємству у таких коштах; зниження норми прибутку активів, оскільки прибуток підприємства зменшується на суму сплачених відсотків за кредит; зниження фінансової стійкості підприємства і відповідно зростання ризику банкрутства [2].

24. Поняття вартості капіталу, характеристика етапів її оцінки.

Важливим елементом оцінки вартості підприємства є визначення вартості капіталу, який є в його розпорядженні. Це поняття характеризує ціну залучення підприємством фінансових ресурсів. Інакше кажучи, це винагорода, за яку капіталодавці погоджуються вкладати кошти в дане підприємство. Згідно із сучасними тенденціями в теорії і практиці фінансової діяльності вартість капіталу підприємства рекомендується розраховувати на основі використання так званої моделісередньозваженої вартості капіталу

24. Сутність кредитування підприємства та його принципи. Види та форми кредитування.

З економічного погляду кредит — це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує. Таким чином, виникнення і функціонування кредиту пов’язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб’єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов’язана із заборгованістю одного з учасників такої операції.

Основними принципами кредитування є: строковість, повернення, цільове використання, платність, забезпеченість.

1.Строковість кредиту означає, що позики підприємствам видаються на певний строк, по закінченні якого вони повинні бути повернені.

2.Повернення кредиту означає, що отримані підприємством залучені кошти повинні бути повернені через певний час. Повернення кредиту забезпечується безперервністю кругообігу коштів і переходом їх в завершальній стадії в грошову форму.

3.Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором. Кредити надаються на здійснення таких заходів: збільшення основних та оборотних фондів підприємств; накопичення сезонних запасів ТМЦ, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів; інвестиції; викуп державного майна; споживчі потреби громадян; інші заходи, у разі розриву між надходженнями коштів та їх витратами в процесі виробництва. Забороняється надання кредитів на покриття збитків господарської діяльності позичальника і формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств.

4.Платність кредиту полягає в тому, що кредити банк видає підприємствам за певну плату, яка називається процентом. Розмір процента встановлюється з таким розрахунком, щоб сума отриманих від позичальника відсотків покривала витрати банку по залученню коштів, необхідних для даного кредиту, витрат на ведення банківської справи і забезпечувала одержання певного доходу

5.Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. В банківській практиці найбільш розповсюдженими є такі форми забезпечення кредитів: гарантія або поручительство, уступка вимоги, застава майна, страхування кредиту та інші.

Види кредиту можна класифікувати за різними критеріями:

Залежно від суб'єктів кредитних відносин прийнято виділяти такі види кредиту:

банківський;державний;міжгосподарський (комерційний);міжнародний;особистий (приватний).