3. Вимоги до змісту текстів - джерел аудіювання

• В имоги до підбору текстів

• Інформативність, цікава фабула

• Аутентичність

• Доступність за змістом і мовним складом

• Обмеженість тривалості звучання відповідно до ступеню навчання

• Монотематичність

• Відсутність шумових ефектів в аудіозаписі

• Т ипи текстів

• Мовлення партнера в стандартних ситуаціях спілкування

• Оголошення, програми, прогноз погоди

• Фабульні тексти, описи, розповіді, повідомлення, роздуми

• Мовлення вчителя (розповідь,читання текстів і інше)

• О сновні джерела аудіювання

М овлення того, хто навчає

• Основне джерело інформації для аудіювання

А удитивні джерела інформації (з використання звуковідтворюючої апаратури)

• Магнітофонні записи

• Радіопередачі

А удіовізуальні джерела інформації

• Кінофільми

• Телевізійні передачі

• Комп’ютерні програми

• О собливості та переваги аудіювання у пред'явленні тексту вчителем

• Мовлення вчителя має переваги в порівнянні з технічними джерелами, оскільки в ній поєднуються ситуативні та невербальні засоби, що сприяє створенню надмірності зумовлення аудитивного тексту і полегшує його розуміння

• Вчитель, який знає особливості тих, хто слухає, може використовувати різні інтонаційні і мовленнєві засоби

• Зверненість мовлення вчителя дозволяє учням спостерігати за його артикуляцією, інтонацією, екстралінгвістичними засобами (міміка, жести)

• Мовлення вчителя створює емоційний вплив, стимулює і підтримує мимовільну і немимовільну увагу

• П ризначення технічних аудитивних засобів

А удитивні джерела

• Сприяють виробленню вмінь розрізняти індивідуальні особливості голосів, розуміти мовлення без зорової опори, сприймати мовлення в умовах перешкод

• Створюють оптимальні умови для інтенсифікації темпу

А удіовізуальні джерела аудіювання (телевізійні передачі, фільми, комп’ютерні аудіо-відео програми)

• Забезпечують звуко–зоровий синтез, що полегшує сприймання інформації і прискорює утворення безпосередніх зв’язків між словами, поняттями

• Полегшують сприймання усного спілкування, так як звільняє слухову пам’ять від необхідності утримувати логічну послідовність подій, яка представлена у вербальній формі, і дає можливість підключити предметне розуміння