Зв’язок методики з педагогічною психологією на основі формування мотивації

• Мотивація –

це «пусковий механізм» будь-якої діяльності. Мотивація викликає цілеспрямовану активність, стимулює вибір засобів і прийомів, їх упорядкування для досягнення мети.

• В иди

мотивації:

• Зовнішня – яка знаходиться під впливом потреб суспільства і має два підвиди: широкосоціальну і вузькоособисту.

• Внутрішня - яка зумовлена характером самої діяльності і її основним підвидом є мотивація успішності.

• Внутрішня і зовнішня мотивація може бути: позитивною та негативною, дистантною (віддаленою) і близькою (актуальною).

• Комунікативна мотивація – це бажання учнів спілкуватися іноземною мовою в усній і письмовій формах.

• Лінгвопізнавальна мотивація – позитивне ставлення до самої мови, до реалій, пов’язаних з країною, мова якої вивчається.

• Інструментальна мотивація – позитивне сприймання учнями певних форм роботи.

• Р озповсюдженість мови у світі –

вибір для вивчення англійської мови пояснюється його розповсюдженістю як офіційної мови Об'єднаного Королівства Великобританії, Північної Ірландії, США, Республіки Індії і 15 країн Африки. Цією мовою розмовляють понад 400 млн. жителів планети.

• Бажання долучитися до культури носіїв іноземної мови, що є часто стимулом до вибору мови і її вивчення.

• « Естетична цінність мови»

мелодичність і краса її звучання, що є мотивом виникнення зацікавленості до конкретної мови (це типово для французької мови з її мелодичністю і музичністю).

• У ява про легкість – складність іноземної мови

це суб'єктивно-психологічний фактор виникнення мотивів до вибору і вивчення І.М. (іноді це труднощі фонетичного, граматичного плану і інші).

• П рагматичний мотив

можливість використання володіння ІМ в практичній діяльності (комунікативні або наукові потреби).

М НІМ

• Опирається на основні положення лінгвістики

• Положення про соціальність мови, яке для методики навчання іноземних мов є базовим: при навчанні іноземних мов необхідно враховувати не лише положення рідної мови, але й іноземної.

• Положення про неподільність зв’язку мови і мовлення. Урахування цього положення призводить до необхідності повного усвідомлення матеріалу, який вивчається, і формування усвідомлених орієнтирів для мовленнєвої діяльності на таких етапах, коли учні користуються вже не конкретною пам’яттю, а абстрактною і переходять до абстрактної свідомої розумової діяльності.

• Ч ерпає із лінгвістики

• Зміст навчання (тексти, ситуації).

• Мовний матеріал (лексику, граматику, фонетику), актуалізований в усному і письмовому мовленні.

• Трактування мовних явищ.