1.Виникнення спонукання та попереднє визначення мети.

Перша фаза вольової дії починається з виникнення спонукання , яке виражене прагненням. Прагнення відразу не виникає, щоб воно виникло спочатку потрібно, щоб спочатку з»явився потяг.

а)Потяг-це мотив поведінки , що являє собою недиференційовану, мало усвідомлену потребу. Якщо людина не знає, який предмет задовольнить її, не знає, чого вона хоче, не має перед собою свідомої мети, то вона відчуває потяг.

І тільки коли виникає усвідомлений зв»язок між потягом і предметом, який здатний задовольнити потребу людини, потяг «опредметнюється», тобто предмети стають об»єктами бажань і таким чином утворюється бажання.

б)Бажання – це мотив поведінки, що характеризується достатньою усвідомленістю потреб.

Бажання переходить у справді вольовий акт, коли до усвідомлення мети приєднуються установка на її реалізацію, спрямованість на оволодіння певними засобами її досягнення, так виникає хотіння.

в)Хотіння-це усвідомлений мотив, цілеспрямоване прагнення діяти певним чином, долати зовнішні та внутрішні труднощі заради досягнення поставленої мети.Хотіння є прагненнм, що стимулює дію, переходить у неї.Появою хотіння закінчується перша фаза.

2.Обмірковування і боротьба мотивів.

Обмірковування обраної мети та засобів її досягнення передбачає зважування різних доказів за і проти, вимагає оцінки суперечливих бажань, аналізу, обставин тощо.

Вибір обраної мети може характеризуватись боротьбою мотивів, зумовленою наявністю в людини внутрішніх перешкод, суперечливих спонукань, інтересів, цінностей, які стикаються, заходячи в конфлікт між собою. Вольове обговорення і боротьба мотивів закінчуються прийняттям рішення.

3.Прийняття рішення, остаточна постановка свідомої мети.

На цій стадії людина робить вибір і приймає рішення.

Рішення,які здійснюються за певною програмою впродовж певного часу або всього життя, називають памірами.

Вольовий акт не вичерпується прийняттям рішення чи утворенням наміру. Відомо.Що найпрекрасніші рішення і наміри часто не виконуються, не переходять у дію.

4.Виконання рішень і намірів.

Виконання потребує зміни дійсності, людина стикається з реальними труднощами. В подоланні реальних перешкод суттєвого значення набуває здатність до вольового зусилля. У поведінці або вчинку остаточно визначається воля людини.

Проаналізувати розуміння поняття «темперамент» у психології. Фізіологічні основи темпераменту.

Темперамент-це вроджені форми поведінки, які виявляються в динаміці, тонусі та врівноваженості реакцій на життєві впливи.

Основними компонентами темпераменту є:

-загальна психологічна активність;

-моторика(рухливість);

-емоційність.

Прояв темпераменту залежить від умов середовища, а тому може призвести до того, що люди абсолютно відмінного темпераменту можуть у різних умовах проявляти дуже подібні або навіть тотожні психологічні особливості, в той час як в однакових умовах вони проявляють прямо протилежні якості особистості.

Історія розвитку вчення про темперамент.

1.Гуморальна(рідинна) теорія темпераменту.

Якщо переважає кров-сангвінік

Якщо слиз-флегматик

Якщо жовта жовч-холерик

Якщо чорна жовч- меланхолік.