Розділ ііі. Державні фінанси Швеції

Бюджетна система Швеції триланкова. У Швеції два рівні місцевої влади: країна складається з 23 ленів (губерній) і 288 комун (низових адміністративно-територіальних одиниць).

Державну владу представляє в кожному лені губернатор і пра-вління лену. Для виконання певних завдань у рамках лену обира-ється Ландстинг — місцевий регіональний виборний орган, що розробляє проект та приймає бюджет лену. Ландстинги відпові-дають насамперед за охорону здоров’я і лікарняне обслуговуван-ня, певні види освіти і професійного навчання. У кожній комуні також працює виборний орган місцевого са-моврядування – Рада комуни.

До відання державнш органів влади Швеції належать: зовні-шня політика і оборона, порядок і безпека усередині країни, пра-восуддя, економіка країни в цілому, вища освіта і науково-дослідна діяльність, великі шляхово-транспортні комунікації, по-літика на ринку праці й питання зайнятості населення, житлова політика, соціальне страхування і перерозподіл доходів (пенсії, субсидії для дітей, виплати через хворобу, субсидії безробітним і деякі інші).

Лени відповідають за організацію охорони здоров’я, медичне обслуговування і підготовку медичного персоналу в медичних установах. Вони, частково разом з комунами, відповідають за культуру, а також виконують завдання за дорученням держави у сфері державного планування, разом з державою розпоряджа-ються регіональними фондами розвитку. Ці фонди надають фінансову допомогу невеликим і середнім підприємствам. У спіль-ному віданні комун і ландстингів перебувають підприємства сус-пільного транспорту.

На комуни у ІЇІвеції покладаються: завдання планування, охо-рони навколишнього середовища, організації рятувальної служ-би, цивільна оборона, громадський транспорт, водопостачання, каналізація, тепло- і енергозабезпечення, дозвілля і культура, со-ціальне забезпечення, дитячі дошкільні установи, середня освіта, догляд за людьми похилого віку та інвалідами, турбота про роди-ну та особистість. За згодою з Державним міграційним управлін-ням комуни приймають біженців. Комуни планують використан-ня землі, здійснюють нагляд за будівництвом, забезпечують заходи профілактики, пожежну охорону.[2]

Як і в інших зарубіжних країнах у Швеції доходи бюджету формуються за рахунок податків та зборів, а витрати , в основному, зорієнтовані, в першу чергу, на покриття державного боргу.

Податки/ роки		2008	2009	2010
Сукупні податкові надходження	% Від ВВП	46.3	46.4
Податки на доходи і прибуток	% Від ВВП	16.8	16.3
Податки на товари і послуги	% Від ВВП	12.8	13.5
Податки на середнього працівника	% Від витрат на робочу силу	44.8	43.2	42.7

Табл. 2Аналаз податків за 2008-2010 рр. [3]

З табл. 2 можна зробити висновки, що сукупні податкові надходження з кожним роком стабільно зростають (приблизно на 0,1), податки на доходи і прибуток значно зменшились в 2009 році порівняно з 2008 роком, податки на товари і послуги також домінують до зростання, а податки на середнього працівника йдуть до зменшення відповідно від витрат на робочу силу.

Темпи росту ВВП,%

Розмір реального ВВП, млрд. доларів США

Табл. 3 Структура ВВП,дефіциту/профіциту державного бюджету, боргу[4]

ВВП, дефіцит / профіцит і боргу (в національній валюті)
Швеція	2008	2009	2010	2011
ВВП (млн..крон)	3 204 320	3 105 790	3 330 581	3 495 066
Дефіцит (-) / профіцит (+) (млн.крон) (% Від ВВП)	69 454 2.2	-22 216 -0.7	8 345 0.3	10 003 0.3
Державні витрати (% Від ВВП)	51.7	54.9	52.5	51.3
Державні доходи(% Від ВВП)	53.9	54.0	52.4	51.4
Державний борг (млн.крон) (% Від ВВП)	1 243 295 38.8	1 322 285 42.6	1 313 150 39.4	1 341 110 38.4

Рис.2. Структура витрат та доходів 2008-2011рр

Відповідно до Табл. 3 розмір ВВП в Швеції щороку динамічно зростав, в 2008 році дефіцит державного бюджету мав найбільший показник порівняно з іншими роками даної таблиці, в 2009 році навпаки – спостерігався профіцит, а 2010-2011 роки відрізнялися від інших років стабільністю показника дефіциту, а саме 0,3% від ВВП. Державні витрати і доходи залишалися приблизно на одному рівні, проте найбільше серед всіх домінував 2009 рік, в якому ,за даними таблиці, витрати і доходи складали найбільшу частку від ВВП, відповідно і державний борг країни був найбільшим, але вже в наступні роки цей показник помітно зменшився.

Табл.4 Державний борг [5]

	Національна Валюта	Державний борг				Компоненти державного боргу, у% до ВВП
		Млн.. в нац. валюті	% від ВВП		Валюта і депозити			цінні папери крім акцій *	Кредити
		2012 р.	2011р.	2012р.	2012р.
Швеція	Крона	1322054	38.4	37.3	2.3		28.1			7.0

Згідно з даними Табл.4 державний борг зменшився з 38,4% в 2011 році до 37,3% в 2012 році.

У 2010 році ВВП Швеції (по ППС) склав $ 337,9 млрд., збільшившись на 1,9% порівняно з 2009 р. ($ 331,5 млрд.). ВВП на душу населення (за ПКС): $ 36 500 ($ 36 000).

Склад ВВП по секторах економіки: сфера послуг - 72,2%, промисловість - 26,1%, сільське і лісове господарство, рибальство - 1,7%. Внутрішній борг Швеції: 40,8% від ВВП (41,6%).

Рис.3

Зовнішній борг Швеції: 252% від ВВП / $ 853,3 млрд. ($ 669 млрд.). У вересні 2011 року рівень інфляції в Швеції склав 3,2%, а рівень безробіття - 6,8% (341 000 осіб). Безробітних серед молоді: 133 000 чоловік (21,2% від загального числа працездатного населення у віці 15-24 років). Кількість нових робочих місць: 55 024, на 10 000 більше, ніж у вересні 2010 року.

Динаміка показників макроекономічної стабільності(Табл.5) [6]

Показник	Рівень національних заощаджень,%ВВП				Зростання споживчих цін, %				Валовий борг сектору державного управління, % ВВП
Країна
	2007	2008	2009	2007		2008	2009	2007		2008	2009
Швеція	26,7	28,1	24,0	1,7		3,3	2,2	46,9		47,4	51,8

При порівняно обмеженому об'ємі загальної виплавки чорних металів Швеція виділяється розвитком якісної металургії (виробництвом легованих і високо-углеводородістих сортів сталі). Після другої світової війни виросли практично нові для Швеції галузі, продукція яких знайшла стійкий попит на внутрішньому і світовому ринках: машинобудування, крупно - тоннажний суднобудування, автомобільна і авіаційна промисловість, виробництво рахункової і обчислювальної техніки. На експорт направляють 2:5 що випускаються в країні машин і устаткування. Швеція - найбільший в Зарубіжної Європі виробник гідротурбін, виготовлення яких почалося ще до першої світової війни і було пов'язано з будівництвом гідроелектростанцій, як у самій Швеції, так і в сусідній їй Норвегії. Шведські турбіни були встановлені на Волховському ГЕС. Одна з традиційних галузей Шведського машинобудування отримало світове визнання ще в початку 20 століття виробництво кулькових і роликових підшипників. Головна галузь Шведської лісопромисловості - целюлозно-паперове виробництво, споживаюче понад половини заготовляють у країні деревини.

Розділ ІV.Проблеми та перспективи розвитку фінансово-економічної системи Швеції та загальні висновки

Подібно до інших відносно малим промислово розвиненим країнам Швеція дуже залежить від зовнішньої торгівлі для збереження своєї високої продуктивності праці і рівня життя. Понад 80% усього експорту складають промислові товари. Найбільш важливі експортні ринки знаходяться в Західній Європі. Більше половини шведського експорту направляється в Європейський Союз (ЄС). Важливе значення мають також сусідні північні країни Фінляндія і Норвегія. Хоча в цих країнах, а також Данії населення в сумі становить лише 14 -15 млн. чоловік, на них припадає майже одна п'ята частина експорту Швеції. Хоча Швеція є відносно малою країною, її економіка у великій мірі диверсифікована. Традиційні галузі, що базуються на двох найбільш важливих сировинних ресурсах - залізній руді й лісі, як і раніше відіграють важливу роль, однак зросло значення машинобудування і різних високотехнологічних секторів. Мало інших країн розміром з Швецію мають своє власне авіабудування і ядерну енергетику, а також дві національні автомобілебудівні компанії, розвинену галузь по виробництву озброєнь, телекомунікаційну галузь з високим рівнем технології й дві великі фармацевтичні групи.

З урахуванням дотримання нейтралітету протягом усього 20-го сторіччя, Швеція досягла завидного рівня життя населення, володіє змішаною системою економіки на основі високих технологій і обширних допомоги по соціальному забезпеченню. В економіці Швеції є сучасна система розподілу, чудові внутрішні і зовнішні комунікації та кваліфікована робоча сила. У вересні 2003 року, шведські виборці проголосували проти входу в Європейський валютний союз, який впливав би впливу на економіку і суверенітет.

Деревина, гідроелектроенергія, і залізна руда складають матеріально-сировинну базу економіки Швеції, у великій мірі зорієнтованій до зовнішньої торгівлі. Приватні фірми складають приблизно 90% обсягу промислового виробництва, в якому технічний сектор становить 50% продукції та експорту. Сільське господарство складає менше 2% ВВП і зайнятості.

До 2008 року в Швеції спостерігався тривалий економічний підйом, збільшення внутрішнього попиту і зростання експорту. Ці фактори і здорова фінансова система дозволили правоцентристського уряду здійснити реформу, націлену на збільшення зайнятості, зменшення залежності від світових ринків і зниження ролі держави в економіці. Незважаючи на сильну фінансову систему, в третьому кварталі 2008 року шведська економіка увійшла в рецесію, в результаті впливу світової економічної кризи. Спад в економіці Швеції продовжився і в 2009 році, так як погіршення глобальних умов зменшило попит на шведський експорт. У 2010 році зростання експорту предметів споживання і відновлення банківського сектора стали "локомотивом" відновлення шведської економіки.