Розділ іі. Економічне становище Швеції

Швеція - високорозвинута індустріальна країна з добре розвинутим сільським господарством. Шведська економіка відзначається високим ступенем концентрації виробництва і капіталу. Частка Швеції у світовому виробництві становить близько 1%, а у світовій торгівлі перевищує 2% (при кількості населення, що дорівнює близько 0,2% населення земної кулі).

Основними природними багатствами країни є ліс (за запасами деревини посідає перше місце в Західній Європі), залізна руда, гідроенергія (друге місце в Західній Європі). Швеція має запаси уранової сировини, достатні для забезпечення ядерної енергетики.

Основними галузями промисловості є: целюлозно-паперова і деревообробна, металургійна, гірничовидобувна. Провідна галузь - багатогалузеве машинобудування (електротехнічне, електронне, турбіно-, верстато-, судно-, автомобілебудування). Швеція посідає третє місце у світі за виробництвом целюлози, п'яте - за видобутком залізної руди. Розвинуті хімічна, харчова, лісопильна, текстильна, взуттєва промисловість.

В країні виробляється електроенергія, деревна маса, папір і картон, чавун, сталь, прокат чорних металів, цемент, синтетичні смоли і пластмаси, автомобілі - легкові, вантажні та автобуси.

Високорозвинуте, механізоване сільське господарство з надлишком забезпечує потребу країни в основних видах сільськогосподарської продукції. Переважають фермерські господарства. Головна галузь - м'ясо-молочне тваринництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець. Вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, картоплю, цукрові буряки. Близько половини виготовлюваної продукції і значна частина продукції сільського господарства експортується.

Приватні фірми виробляють близько 90% продукції, причому 50% продукції та експорту припадає на інженерний сектор. Сільське господарство займає лише 2% ВВП і 2% внутрішнього ринку праці.

Експорт-імпорт. Швеція переважно експортує продукцію машинобудування (35%), папір і картон (перше місце в світі), целюлозу і залізну руду (друге місце), деревину і пиломатеріали (четверте місце), хімікати. Партнерами по експорту є країни ЄС - 55% (Німеччина - 11%, Велика Британія - 10%, Данія - 6%, Фінляндія - 5%, Франція - 5%), США - 9%, Норвегія - 8%.

Імпортує машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, продовольство, хімікати, автомобілі, харчові продукти, одяг. Партнери по імпорту: ЄС - 67% (Німеччина - 18%, Велика Британія - 10%, Данія - 7%, Франція - 6%), США - 6%, Норвегія - 8%. (Див. табл. 1)

Табл.1

	2009	2010	2011
Експорт	192.602	233.721	255.922
Імпорт	166.036	201.019	223.962
ЗТО(загальний експорт+загальний імпорт)	358.638	434.74	479.882

Рис.1

Рис.1 Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої торгівлі, млрд. дол. США

На сьогодні Швеція є одним із світових лідерів у галузі інформаційних технологій. Зокрема, стрімке зростання компаній у таких секторах як Інтернет та інформаційні технології привернуло світову увагу. Країна є одним з лідерів на ринку мобільного зв'язку та бездротових інтернетних прикладних програм. Завдяки цьому Швеція стала важливим випробувальним ринком для компаній, які працюють з інформаційними технологіями. Дуже часто можна почути і прочитати про Стокгольм як про інтернет-столицю Європи. Крім того, багато з найбільш розвинутих компаній, що займаються інформаційними технологіями та мобільним зв'язком, таких як Microsoft, Nokia, Intel, та IBM, сьогодні переносять свої дослідження і розробки на територію країни.

Обсяг експорту, млрд. доларів США

Обсяг імпорту, млрд. доларів США

Шведське "інформаційно-технологічне диво" стало можливим завдяки високопрофесійному рівневі працівників і сталим традиціям інновацій у сфері комп'ютерів та зв'язку. Ще одним додатковим фактором, якого часто не помічають, є те, що інформаційні технології вже давно широко використовуються і в приватному, і в державному секторах, а також школах, коледжах, університетах і вдома.

Сьогодні кожна друга сім'я у Швеції має найновішу модель персонального комп'ютера з доступом в Інтернет. Кількість домашніх користувачів Інтернету швидко зростає.

Дешева гідроенергія була визначальним фактором промислового розвитку Швеції. Нині майже 15% енергії країна одержує від гідроелектростанцій, більшість з яких збудовані на великих північних річках. Понад 40% споживаної енергії в Швеції припадає на імпортовану нафту, 7% - на імпортовані вугілля і кокс. Дванадцять шведських атомних реакторів забезпечують 15% сукупної енергії, або майже 50% електроенергії. Решту енергії дають біопаливо, торф, спалювані відходи тощо.

Здійснюється масштабна політична програма з енергозабезпечення, спрямована на розвиток екологічно безпечної та економічно ощадної системи. Ця програма має полегшити зміни попиту і пропозиції на ринку електроенергії в середньостроковій і довгостроковій перспективах, на шляху до реструктуризації енергосистеми. Попереднє рішення про виведення з ладу всіх атомних реакторів у Швеції до 2010 року було скасовано, а закриття першого реактора в Барсебеку було відкладено до закінчення його робочого періоду.

Транспортна система Швеції зумовлена не стільки особливостями господарських зв'язків, як характером рельєфу, наявністю значної кількості водних артерій, високим залісненням території, суворістю клімату. Вказані перешкоди найчастіше проявляються у північній частині країни, особливо коли йдеться про розвиток наземних видів транспорту. У південній частині Швеції природні умови більш сприятливі для розвиті залізничного і автомобільного, внутрішнього водного і морського видів транспорту.

Важливу роль у перевезеннях продовжує відігравати залізничний транспорт. Протяжність залізниць 9800 км. За їх щільністю Швеція не виділяється серед європейських країн. За рівнем електрифікації залізниць Швеція випереджає Німеччину, Францію, Великсбританію і навіть Італію. Переважна більшість залізниць належить державі.

Мережа залізничних доріг розміщена нерівномірно. Найбільше їх і південній частині - понад дві третини. Решта залізниць припадає на Північну Швецію. Важливою особливістю залізничного транспорту є наявність залізнично-поромних переправ, що з'єднують Швецію з Данією, Німеччиною, Фінляндією.

Перше місце як за перевезенням вантажів, так і пасажирів належить автомобільному транспорту (відповідно 82 і 85%). Автомобільними дорогами найкраще забезпечені Середня і Південна Швеція. Сучасні автобами прокладені між Стокгольмом, Ґетеборгом і Мальме і далі по узбережжю Ботнічної затоки, спрямовуються у північні райони країни.

У країні добре розвинений громадський автобусний транспорт. Основою місцевої транспортної системи столиці Швеції - Стокгольма є єдине в країні метро.

Основні внутрішні водні шляхи прокладені в Середній Швеції, які з'єднують східне і західне узбережжя країни. Вони проходять озерами Веттерн, Венерн, Ельмарен, Меларен, які пов'язані між собою ріками іканалами, утворюючи так звану Гьотську водну систему.

Ріки Північної Швеції не мають розвиненої системи внутрішніх водних шляхів. Повноводні річки Норланду і досі використовуються для лісосплаву.

Морський транспорт домінував у Швеції багато століть. В сучасних умовах його значення теж немале. Адже більшість галузей націонали економіки країни пов'язані із зовнішнім ринком, міжнародною торгівлею. На морський транспорт припадає 15% внутрішнього вантажообігу і понад 90% зовнішньої торгівлі.

Повітряний транспорт дуже важливий для Швеції вид транспорту, адже в умовах півночі він часто буває незамінним. В країні нараховується 48 аеропортів. Зовнішні повітряні перевезення здійснює Скандинавська авіакомпанія "САС" (у корпорації з Данією, Норвегією). Це одна із найбільших авіакомпаній Європи.

Щоденні внутрішні авіарейси перетинають всю країну, але цими послугами користуються мало, оскільки існує розгалужена система автобусного і залізничного сполучення. Поїзди є основою шведської транспортної системи поза містом. Потягом можна дістатися інших міст швидше, ніж автобусом. Єдиним недоліком високоякісних шведських доріг є лосі та північні олені, які часто перетинають їх на світанку і коли смеркає.

Автошляхи закриті для велосипедистів, проте для них спеціально прокладені мальовничі велосипедні доріжки. Між безліччю островів архіпелагу Стокгольма та Ґетеборга курсують маленькі кораблі та човни, а на пароплавах на озерах у Лапландії можна здійснити незабутні літні круїзи.

Економічне положення. Як зазначалось вище Швеція - орієнтована на експорт змішана економіка, в якій присутня сучасна система розподілу, чудові внутрішні і зовнішні комунікації, і кваліфікована робоча сила. Деревина, гідроелектроенергія і залізна руда складають матеріально-сировинну базу економіки, у великій мірі орієнтованої на зовнішню торгівлю. Шведський технічний сектор становить 50% продукції та експорту. Телекомунікації, автомобільна промисловість і фармацевтичні промисловості також дуже важливі. Сільське господарство складає 2% ВВП і зайнятості.

20 найбільшими по товарообігу зареєстрованими в Швеції компаніями в 2007 році були Volvo, Ericsson, Vattenfall, Skanska, Sony Ericsson Mobile Communications AB, Svenska Cellulosa Aktiebolaget, Electrolux, Volvo Personvagnar, TeliaSonera, Sandvik, Scania, ICA, Hennes & Mauritz, Nordea, Preem , Атлас Copco, Securitas, Nordstjernan і SKF. шведська промисловість знаходиться цілком у приватних руках; на відміну від деяких інших промислово розвинених країн Заходу, таких як Австрія, Італія або Фінляндія, державні підприємства в Швеції завжди мали незначну важливість. Одне важливе виключення цьому правилу - LKAB - належить державі компанія гірничої промисловості, головним чином провідна бізнес в північній частині країни.

Зайнятість у Швеції становить приблизно 4,5 мільйона мешканців, з яких приблизно одна третина з вищою освітою. За показником обсяг ВВП на годину Швеція є дев'ятим державою в світі - 31 USD у 2006 році, в порівнянні з 22 USD в Іспанії і 35 USD в Сполучених Штатах. Згідно з даними ОЕСР, скасування держконтролю, глобалізація, і зростання технологічного сектора були ключовими двигунами продуктивності.

Рівень безробіття,%

Швеція - світовий лідер по виплатах приватних пенсій та проблеми фінансування пенсії є невеликими в порівнянні з багатьма іншими західноєвропейськими країнами. Шведський ринок праці став більш гнучким за останні роки, але у нього все ще є деякі широко визнані проблеми. Типовий робітник отримує лише 40% свого доходу після оподаткування. Державні службовці складають одну третину шведської робочої сили, що у багато разів більше, ніж у багатьох інших країнах.

У 2010 році Швеція посіла друге місце в рейтингу найбільш конкурентоспроможних економік світу, обігнавши США і Сінгапур. Згідно зі звітом по глобальній конкурентоспроможності 2010-2011, підготовленому Всесвітнім економічним форумом, Швецію випереджає тільки Швейцарія, яка очолює список другий рік поспіль. Як повідомляється в доповіді міжнародної організації, Швеція піднялася на дві позиції, відтіснивши з другого місця на четверте Сполучені Штати Америки. Сінгапур, як і раніше, займає в рейтингу третє місце. Північні сусіди Швеції також опинилися в першій двадцятці - Фінляндія на сьомому, Данія - на дев'ятому, а Норвегія - на 14-му місці.

Темпи зростання обсягу промислового виробництва,%

Швеція відхилила євро на референдумі в 2003 році, і Швеція підтримує свою власну валюту, шведську крону (SEK). Шведський Центральний банк - заснований в 1668 році і таким чином це самий старий центральний банк в світі - в даний час зосереджується на стабільності цін (цільова інфляція 2%). Згідно економічному огляду Швеції в 2007 році, підготовленому експертами ОЕСР, середня інфляція в Швеції була однією з найнижчих серед європейських країн з середини 1990-их, в значній мірі через скасування держконтролю і швидкого використання глобалізації.