Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Економічний факультет

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з навчальної дисципліни «Фінансові системи зарубіжних країн»

на тему:

«Фінансово-економічна система швеції»

Виконала

Студентка 381 групи

Сорока Олена

Викладач:

Легкоступ І.І.

2012

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І.Загальна характеристика Швеції…………………………………3

Населення………………………………………………………………………….4

Державний устрій та форма правління в Швеції………………………………..5

РОЗДІЛ ІІ. Економічне становище Швеції……………………………….….8

Експорт-імпорт………………………………………………………………...….9

Економічне положення………………………………………………………….14

Розділ ІІІ. Державні фінанси Швеції…………………………………….…..15

Розділ ііі. Державні фінанси Швеції………………………………………...17

Розділ ІV.Проблеми та перспективи розвитку фінансово-економічної системи Швеції та загальні висновки………………………………………22

Розділ і.Загальна характеристика Швеції

Швеція (офіційна назва Королівство Швеції (Konungariket Sverige)) розташована у Північній Європі та займає східну частину Скандинавського півострова. Столицею Швеції є Стокгольм (Stockholm). На заході країна межує з Норвегією, на північному сході - з Фінляндією. Зі сходу та півдня омивається Балтійським морем і Ботнічною затокою, з південного заходу - протоками Каттегат і Скагеррак, які з'єднують Балтійське та Північне моря. Протока Ересунн, що відділяє Швецію від Данії, в найвужчому місці складає лише 3,4 км. До складу Швеції входять два великих острова в Балтиці - Готланд і Еланд.

Довжина сухопутних кордонів - 2205 км: 586 км з Фінляндією і 1619 км з Норвегією. Довжина берегової лінії - 3218 км. Територія простягається з півночі на південь на 1572 км, із заходу на схід - 499 км. Це пояснює відмінності у кліматі і флорі та фауні.

Швеція є п'ятою за розміром країною у Європі. За площею (449 964 км²) її можна порівняти з Іспанією. Площа суходолу становить 411 тис. км². Географічне розташування Швеції позитивно впливає та сприяє розвитку екскурсійному, гірськолижному та інших видів туризму.

Країна виходить до Балтійського моря значною своєю частиною. Вихід держави до моря формує комплекс додаткових туристичних ресурсів, які можна використовувати в національному туристичному виробництві (морські ландшафти). При цьому протяжна берегова лінія з великою кількістю бухт і заток надає країні перспективи як напрямку водного туризму. Вихід території країни до Балтійського моря - найважливіша ознака її економіко-географічного положення. Міжконтинентальним морським шляхом країна з'єднана з усіма країнами Балтії, що становить основу її економічного та туристичного розвитку.

Варто зазначити, що територія Швеції є витягнута з півночі на південь, тобто має меридіальне спрямування. Це дає переваги країні з огляду туристичної привабливості, оскільки чіткіше виражена зміна ландшафтів з півночі на південь та клімату. Північна Швеція, яка займає 2/3 площі і частково лежить за Північним полярним колом, вкрита горами і має суворі кліматичні умови.

Населення. Населення Швеції складає 9 млн. осіб (84 місце у світі). Склад населення досить однорідний. Понад 85% населення зосереджено у середній і південній частинах Швеції. Державна мова - шведська. Релігія - лютеранство. Грошова одиниця - шведська крона. Економічно високорозвинена держава. Член ООН, ЄС [1].

Населення, млн. чол.

Швеція - країна з середньою густотою населення (20 осіб/кв. км). При цьому п'ята частина населення країни - іммігранти або особи, які мають одного з батьків, який народився в іншій країні.

Вікова структура населення:

• 0-14 років: 18,19%

• 15-64 років: 64,53%

• 65 і більше років: 17,28%

При цьому 18% (2011 р.) жителів Швеції - старше 65 років, а 5,3% (2011 р.) з них - старше 80 років. Приріст населення: 0,02%, народжуваність: 9,91 новонароджених на 1000 мешканців, смертність: 10,61 померлих на 1000 мешканців, тривалість життя: загальна - 79,71 років, при цьому 78,6 років у чоловіків і 83,2 років у жінок (2011 р.).

Щодо ринку праці, то кількість зайнятого населення у Швеції становить 4 млн. осіб. Протягом багатьох років рівень безробіття за міжнародними стандартами залишався низьким завдяки потужному секторові приватного підприємництва, зростанню державного сектора та активній політиці на ринку праці.

Згідно з законом, робочий тиждень має 40 годин. Тривалість встановленої законом оплачуваної відпустки дорівнює п'яти тижням. Приблизно 22% всіх працівників, в основному жінки, працюють неповний робочий день. 69% жіночого населення у віці від 16 до 64 років зайняті корисною працею.

Близько 83% всіх працівників є членами профспілки. Центральні профспілкові організації: Профспілкове об'єднання працівників фізичної праці, Об'єднання службовців і Об'єднання професійних асоціацій, переважно для робітників з вищою освітою. Головна організація підприємців, Об'єднання працедавців, яке представляє приватні компанії, згуртовані в профспілкові асоціації.

Ринок праці регулюється численними законами, зокрема законодавчими актами про охорону праці, про статус цехового майстра, про умови праці і про участь працівників у прийнятті рішень.

Державний устрій та форма правління в Швеції . Швеція - конституційна монархія. Шведська Конституція складається з чотирьох окремих документів. Серед них «Акт про форму правління» є найважливішим конституційним документом. Він набрав сили в 1975 р. У цілому реформа звелася до формального закріплення в Конституції сучасної практики управління. Нова конституція послідовно ґрунтується на принципах суверенітету народу, представницької демократії та парламентаризму.

Король Швеції не має політичної влади і не бере участі в політичному житті. Король представляє націю і, відповідно до Конституції, є главою держави. У цій ролі він виконує тільки церемоніальні функції та виступає офіційним представником Швеції. Одним з таких офіційних обов’язків є відкриття щорічної сесії Парламенту у вересні. Король не бере участі в роботі уряду і не підписує урядових документів. Колись обов’язком короля було призначення прем’єр-міністра, тепер цю функцію виконує голова Парламенту.

Законодавча влада належить однопалатному парламенту - Риксдагу, який обирається населенням на 4 роки шляхом прямого голосування на основі пропорційного представництва. Риксдаг, що обирається народом, займає надзвичайне положення серед інших органів управління; він є основою для демократичного здійснення влади через уряд. У Риксдагу є президія, що складається з голови (тельмана) і трьох його заступників, та не менш ніж 15 комітетів, у т. ч. конституційний, бюджетно-фінансовий, податковий, а інші відповідають галузям діяльності міністерств. Риксдаг засідає з жовтня по травень. Проект бюджету на черговий фінансовий рік представляється в січні, а в квітні повинен бути затверджений з доповненнями.

Виконавча влада належить уряду і партії чи партіям, які він представляє. Сьогодні в уряд входить 22 міністри (11 чоловіків і 11 жінок). Іноді уряд звертається за консультаціями до незалежних експертів. Як правило, міністри представляють партії, які перебувають при владі. У більшості випадків вони є також членами Риксдагу, причому на час роботи в уряді місця в Риксдагу зберігаються за ними. Але в цьому випадку їхні парламентські обов’язки переходять до заступників на весь термін роботи парламентарія в уряді. Іншими словами, міністр, який входить в уряд, зобов’язаний відмовитися від права голосувати в Риксдагу, проте може виступати [2].

За формою державного устрою Швеція є унітарною державою. З метою урядування державна територія поділена на округи (21 лен (губернії), які поділяються на 284 комуни, Стокгольм виділений у самостійну адміністративну одиницю, прирівняну до лену) і муніципалітети. На обох цих рівнях адміністративно-територіального поділу існують представницькі органи самоврядування - ради. Ради обирає населення відповідних одиниць строком на три роки. При цьому на відповідних виборах активним і пасивним виборчим правом наділені іноземці, якщо вони постійно мешкають у Швеції. Кожна рада із власного складу обирає комітет, який є виконавчим органом. На рівні округів функціонують також представники центральної влади (губернатори), яких призначає уряд. Ці представники наділені певними контрольними повноваженнями щодо представницьких органів місцевого самоврядування.