Розділ 4. Проблеми та перспективи розвитку фінансово-економічної системи грузії

Перспективи розвитку грузинської економіки багато в чому будуть визначатися зовнішніми чинниками і якістю проведення ринкових реформ в країні в середньостроковій перспективі. На найближчу перспективу стратегічними економічними пріоритетами Грузії є:

- прискорення процесу переходу на ринкові принципи господарювання з урахуванням інституціональних і структурних перетворень;

- поліпшення енергозабезпечення економіки шляхом зростання виробництва енергоносіїв є й енергії, встановлення режиму енергозберігаючих технологій;

- підвищення рівня споживання продовольства на основному з допомогою власного виробництва;

- забезпечення прискорений розвиток сфери транспорту, й інших комунікацій, насамперед, створення сприятливих умов успішного функціонування транспортного коридору «Європа - Кавказ - Азія»;

- стимулювання експорту передусім, з допомогою пріоритетного розвитку найперспективніших цьому плані галузей (металургії, хімічної промисловості, агропромислового комплексу, науку й т.д.);

- залучення іноземних інвестицій і кредитів на фінансування першочергових державних програм;

- створення необхідних соціальних гарантій населення країни.

З виділених пріоритетів, найближчими роками переважний розвиток отримають такі галузі, як енергетика, транспорт, сільське господарство, харчова промисловість, комунікації, охорону здоров'я. Необхідність випереджальних темпів розвитку енергетики, і комунікацій, особливо транспорту, визначається рішенням проблем загальної економічної відродження країни, і навіть прискореної реалізації потенційних можливостей Грузії, обумовлених перевагами її геополітичного положення.

За експертними оцінками збереженню стабільності національної економіки Грузії сприяли наступні об’єктивні чинники:

1) наявність геополітичної зацікавленості у збереженні Грузії як держави з боку США, сусідніх країн, а також країн Європи;

2) підтримка світовою спільнотою територіальної цілісності Грузії, а також надання Грузії гуманітарної і фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових та донорських організацій, окремих держав у загальному обсязі більше 4,5 млрд. дол. США.

3) слабкість розвитку в Грузії власних виробничих потужностей;

4) значний обсяг у економічній складові держави натурального господарства, яке складає близько 50% економіки Грузії;

5) відсутність у Національного банку Грузії серйозних важелів впливу на національну монетарну політику;

6) негативне сальдо зовнішньої торгівлі;

7) забезпечення захисту урядом інвесторів та суб’єктів підприємницької діяльності від форс-мажорних обставин;

8) стабільний обсяг національної валюти, що знаходиться у готівковому та безготівковому обігу країни;

9) відсутність розвиненого фондового ринку;

10) низький рівень заробітної плати у собівартості продукції;

За висновками експертів Міжнародного валютного фонду, глобальна фінансова криза не мала критичного негативного впливу на фінансово-економічне становище Грузії. Незважаючи на низку невирішених внутрішніх проблем та вплив зовнішніх чинників, економіка Грузії поступово набирає обертів та виходить на траєкторію сталого зростання. Так, за офіційною статистикою, у першому півріччі 2012 року ВВП країни зріс на 7,5%. Цьому в значній мірі сприяло збільшення масштабів промислового виробництва, будівельної та транспортної галузей, сільського господарства, а також обсягів іноземних інвестицій.

На думку експертів, фактор регіональної приналежності країни здатний здійснювати сильніший вплив на формування уявлення про перспективи її вступу до ЄС, ніж фактори, пов’язані з оцінкою рівня її економічного і політичного розвитку та ступеня відповідності існуючим критеріям членства. [15, с. 406]

Наразі влада країни продовжує курс на поглиблення економічних реформ та створення сприятливих умов для розвитку бізнесу, залучення іноземних інвестицій. Для цього прийнято Акт економічної свободи (вступить в силу з 2014 року), відповідно до якого встановлюється граничний рівень бюджетних витрат (30% від ВВП), бюджетного дефіциту (3% від ВВП) та зовнішнього боргу (60% від ВВП). Удосконалено законодавство в сфері інвестиційної діяльності, змінено податковий кодекс.

Упродовж двох останніх років зберігається позитивна тенденція притоку іноземних інвестицій. За офіційними даними, у першому півріччі цей показник склав близько 490 млн. дол. США, що на 7% перевищує показник такого ж періоду 2011 року (458 млн. дол. США).  До основних країн-інвесторів, на які припадало 85% інвестицій у першому півріччі 2012 року, входять: Нідерланди, США, Азербайджан, Люксембург, Велика Британія, Японія, Туреччина, Казахстан, Кіпр. Структура галузевого спрямування інвестицій залишилася практично без змін. Найбільші інвестиції вкладені в енергетику – 34%,  транспорт та зв’язок – 26%, промисловість (19%), фінансовий сектор – 9%, сектор нерухомості – 8%, сільське господарство – 3%. промисловість (18,4%), фінансовий сектор (18,1%), енергетика (16,1%), транспорт та зв’язок (13,3%), сектор нерухомості (12,5%).

У поточному році продовжувалося реформування соціальної сфери, спрямоване на створення доступного медичного обслуговування, розвитку системи освіти та покращення пенсійного забезпечення. Проте, не дивлячись на зростання економічних показників, майже не змінюється ситуація на ринку праці Грузії. Рівень безробіття в країні дорівнює 15%. Подолання бідності та створення додаткових робочих місць є одними з першочергових завдань Уряду країни.

Наразі в Грузії реалізується низка великих перспективних проектів у транспортній сфері та енергетиці. В рамках Угоди між Азербайджаном, Грузією та Туреччиною у 2012 році буде завершено реконструкцію залізниці Баку-Тбілісі-Карс (Туреччина). До 2015 року планується побудувати низку гідроелектростанцій, які дозволять експортувати в Туреччину 1050 МВт електроенергії. Будівництво 15 з них вже ведеться, а ще 10 – розпочнеться у цьому році. На ці цілі, за прогнозами керівництва країни, буде залучено 2,5 млрд. дол. США. Швидкими темпами в країні розвивається туристична сфера.