Фінансування ризику

До фінансування вдаються у тому випадку, коли безумовно володіють певними коштами. Фінансування ризику означає відшкодування можливих збитків і може здійснюватися двома засобами.

По-перше, шляхом прийняття ризику. Це принципова згода на відшкодування збитків за рахунок власних коштів. При цьому деякі ризики приймаються тому, що вони неминучі, інші тому, що мають потенціал можливого прибутку. При прийнятті ризику необхідно враховувати такий момент: втрати, які легко передбачити і прорахувати (дрібні крадіжки, помилки персоналу і т.д.), варто враховувати як оперативні витрати, а не як збиток внаслідок дії ризику.

Прийняття ризику може бути двох видів: заплановане і незаплановане.

У запланованому випадку втрати покриваються з поточного доходу, якщо в цілому вони незначні. У такому разі часто вдаються до так званого самострахування,тобто створення власних резервних фондів (фондів самострахування або фондів ризику) для покриття можливих збитків шляхом нагромадження засобів. Самострахування доцільне, якщо:

• вартість майна, яке залишається на свій ризик, невелика порівняно з майновими і фінансовими критеріями всього бізнесу,

• ймовірність збитків дуже незначна.

За кордоном при визначенні розмірів страхових резервних фондів фірма виходить із середньозважених компонентів: ресурсів, поточних активів, основного капіталу. Одні компанії формують фонди самострахування в розмірі 1% від вартості активів, інші - 1-5% від обсягу продажів, треті - 3-5% від річного фонду виплат акціонерам.

Для діючих підприємств можна рекомендувати такий спосіб розрахунку оптимальної величини резервів: середню суму втрат за минулі три роки варто поділити на середньорічні суми доходів, скоригувавши їх на середньорічні темпи інфляції. Ця сума береться за основу і переглядається за необхідності.

При незапланованому прийнятті ризику фірмі доводиться покривати втрати з будь-яких ресурсів, що полишилися. Якщо вони великі, можливі скорочення і навіть припинення діяльності туристичного підприємства.

Прийняття ризику не завжди означає відмову від будь-яких дій, спрямованих на скорочення збитку. До заходів, що здійснюються при збереженні ризику, належать: одержання кредитів і державних дотацій, випуск акцій та інші заходи, необхідні для компенсації збитків.

По-друге, шляхом передачі ризику. Це передача відповідальності за ризик третім особам при збереженні існуючого рівня ризику. Для цього призначене страхування. Мета страхування - забезпечити відшкодування всього або частини збитку за рахунок спеціальних грошових фондів. Його варто застосовувати для запобігання одиничних небезпек, що не залежать від діяльності підприємства або конкретної особи, таких як стихійні лиха, пожежі, аварії, акти вандалізму, викрадення автотранспорту, розбійні напади і т. ін.

У принципі, страхування належить до методу передачі ризику за допомогою укладення контракту. У ролі трансфери тут виступає страхова компанія. З усіх форм передачі ризику страхування найбільш близьке до ідеальних умов, що пропонуються до трансфери, а саме: страхова компанія є спеціалізованою фірмою, а тому має можливість оперативно виконувати прийняті зобов'язання; страхова компанія має значні повноваження для скорочення збитків і контролю за ризиком і може найкраще використовувати ці повноваження; страхова компанія має можливість приймати ризик за виправданою, добре розрахованою ціною.

Реальними є випадки, коли страхова компанія, яка має достатні страхові резерви, може прийняти ризик на страхування за зниженою ціною (для постійних партнерів, з метою залучення клієнтів), на що не піде жодний інший партнер.

У страхуванні існують і обмеження: ціна страхування може не влаштовувати клієнта страхової компанії, застрахувати можна далеко не всі ризики.

Етап застосування обраного методу означає усвідомлену керовану діяльність з реалізації ризик-менеджменту. Питання про те, який із методів прийняти, залишається за менеджером туристичної фірми. Найчастіше найкращим рішенням у ризиковій ситуації є поєднання відразу кількох методів. На першому етапі програми керування ризиками на туристичному підприємстві варто використовувати всі методи, які воно може здійснити самостійно, і тільки після цього скласти програму страхування.

Етап оцінки результатів - це підбиття підсумків за певний період діяльності в умовах ризику. Найчастіше або за минулий рік, або за результатами виконання певного проекту.