Тема 3. Страхування як елемент ризик-менеджменту в туристичній діяльності
3.1. Характеристика ризиків у туристичній діяльності
3.2. Особливості прояву ризиків туристичного підприємства
3.3. Ризики туристів
Місце страхування серед методів керування ризиками в туристичній діяльності
Розробка програми страхування ризиків для туристичного підприємства
3.1. Характеристика ризиків у туристичній діяльності
У підприємницькій діяльності, ризик усвідомлюється як щось інше, а саме, як можливість втрат або імовірність одержання небажаного результату. Для окремої особистості на першому плані є нанесення шкоди життю і здоров'ю. І саме виходячи з цього страхувальники передають свої ризики страховикам.
Взагалі визначень ризику багато, і всі вони не повною мірою збігаються з визначенням страхового ризику. Тільки в тому випадку, коли сторони за договором страхування домовляються про укладення угоди, ризик для страховика і страхувальника набуває оцінки, яка сприймається обома сторонами як обопільна оцінка страхового ризику.
Отже, з наукового погляду ризик - це суб'єктивно-об'єктивна категорія, пов'язана з подоланням невизначеності і конфліктності в ситуації неминучого вибору, яка відображає ступінь досягнення бажаного результату.
Звернемо увагу на прикметники, що фігурують у цьому визначенні. Суб'єктивність ризику визначається його різною оцінкою людьми, що піддаються ризику. Об'єктивність відбиває його існування незалежно від сприйняття його індивідумами.
Наприклад, завжди існує ризик нещасного випадку. Деякі люди з цієї причини бояться відправлятися в далеку подорож. Однак більшість люблять їздити, але знову-таки по-різному визначають для себе ризик. Одні готові заради пригод їхати хоч на край світу, інші згодні тільки на комфортні умови і безпечні поїздки. Категорії таких людей добре відомі туристичним підприємствам.
Далі. Ризик завжди виявляється в умовах невизначеності або конфлікту. Синонімами конфлікту стосовно ризикової діяльності може бути конкуренція, суперництво, змагання. Там, де немає ні того, ні іншого, немає ризику.
І останнє. Ризик завжди співставляється з оцінкою очікуваного результату. Якщо ця оцінка можливостей втрат незначна, то й ризик оцінюється як незначний, практично відсутній, на який не слід звертати увагу. Якщо оцінка велика, то така ситуація сприймається як необхідність вживати якихось заходів для його обмеження, у тому числі й страхування. Між цими крайніми можливостями багато проміжних, що потребують окремого вирішення в кожному конкретному випадку.
Як і більшість видів підприємницької діяльності, туристичний бізнес також супроводжується численними ризиками, однак у туризмі вони мають свою специфіку. Складно виділити серед цих ризиків головні. За певних умов усі вони можуть відіграти вирішальну роль. Нам важливо визначитися, які з цих ризиків можна застрахувати.
За характером взаємин суб'єктів туристичної діяльності ризики в туризмі можна поділити на два великих класи: ризики туристичного підприємства і ризики туристів. У свою чергу ризики туристів поділяються також на великі групи:
ризики іноземного (в'їзного) туризму;
ризики міжнародного (виїзного) туризму;
ризики внутрішнього туризму.
Загальна класифікація ризиків, що супроводжують туристичну діяльність, представлена на рисунку 3.1.
Рис. 3.1. Ризики в туристичній діяльності (в дужках наведені назви згідно з законодавством України)