3. Законодавство Тимчасового уряду

Тимчасовий уряд значною мірою зберіг стару правову систему царизму. Завдання Тимчасового уряду полягало в тому, щоб довести країну до Установчих зборів – тому вони не вирішували соціальних питань, національних проблем і т.д.

Цивільне право:

• норми охороняли право приватної власності,

• помилка Тимчасового уряду – не наділив трудящих власністю, селянство так і не отримало землю,

• створення сприятливих умов для приватного підприємництва, залучення іноземного та вітчизняного капіталу у промисловості,

• здійснювалося державне регулювання економіки шляхом утворення комітетів і нарад з окремих галузей промисловості,

• застосовувалося примусове укладання договорів, централізований розподіл стратегічної сировини та матеріалів, зосереджені частини товарів у монопольному розпорядженні держави, регулювання цін, примусове картелювання і синдикування капітальних підприємств, різні форми контролю за ними.

Правове регулювання аграрних відносин:

• захист землевласників і обуржуазнених поміщиків,

• заспокоювання селян обіцянками, відкладаючи розв’язання аграрного питання до скликання Установчих зборів

• регулювало аграрні відносини міністерство землеробства, яке співпрацювало із земельними комітетами – головним і місцевим,

• націоналізація земель, що належали кабінету колишнього царя, але не віддано їх селянам, а передано державі,

• заклик більшовиків на І Всеросійському з’їзді селянських депутатів оголосити землю всенародною власністю і передати її без викупу селянам, не чекаючи скликання установчих зборів.,

• виступи селян (понад 900 сел. вист. в Україні),

• ряд спеціальних постанов уряду про припинення посягань на аграрному ґрунті, „Постанова про порядок збирання врожаю у зоні фронту”.

• рішення про утворення польових земельних судів – вони мали вживати невідкладні заходи з придушенням селянського руху.

Правове регулювання праці:

• впроваджено 8-ми годинний робочий день,

• 8 серпня 1917р. Тимчасовий уряд прийняв постанову про обмеження нічної праці жінок та підлітків,

• створення бірж праці,

• прийнято закон „Про примиренські установи” для запобігання конфліктів між робітниками і підприємцями, мирного розв’язання їх.

Кримінальне законодавство

В перші місяці 1917р. Тимчасовий уряд під тиском революційної демократії видав низку важливих актів, які пом’якшували політичний режим та каральну політику.

6 березня 1917р. було затверджено указ про амністії.

12 березня 1917р. уряд прийняв постанову про скасування смертної кари – вона замінювалася строковою або безстроковою каторгою. Через чотири місяці смертну кару було поновлено на фронті, а згодом і в тилу.

17 березня 1917р. Тимчасовий уряд прийняв постанову „Про полегшення долі осіб, які вчинили кримінальні злочини”. Злочинцям, засудженим до смертної кари, вона замінялася каторгою на 16 років.

Після розстрілу липневої демонстрації уряд прийняв нові постанови. Законом від 6 липня 1917р. за підбурювання до невиконання „розпоряджень влади” передбачалося покарання ув’язнення у фортецю на строк до трьох років або в тюрмі. Заклик військових чинів до невиконання розпоряджень військової влади розглядався як державна зрада.

6 липня 1917р. Тимчасовий уряд прийняв постанову про арешт учасників липневої демонстрації та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Заарештовані звинувачувались за тими самими статтями кримінального уложення, за якими царизм віддавав до суду революціонізм, тобто вони звинувачувалися у державній зраді. Це означало значний відхід від демократичних свобод, завойованих народом.

Тимчасовий уряд 7 липня 1917р. прийняв постанову про розформування військових частин, які брали участь у липневій демонстрації. Солдатів-активістів учасників демонстрації – пропонували негайно заарештувати і притягнути до кримінальної відповідальності за „зраду Вітчизни”. Командувачам армій надавалося право „висилати” з театру воєнних дій „підозрілих” осіб.