Завдання для самоконтролю

1. Розкрийте правові засади та сутність політичної реформи другої половини 80-х років

2. У чому полягали зміни державно-правового статусу УРСР? Якими законодавчими актами вони стверджувалися?

3. Охарактеризуйте зміни у законодавстві що регулювали економічні відносини

4. Які зміни в трудовому законодавстві супроводжували перехід підприємств на новий госпрозрахунок і самофінансування?

Розділ ХІІІ. Держава і право України на сучасному етапі (з серпня 1991 року)

Тема: 40. Утворення української національної державності (1991-1996 рр.).

План

1. Відродження суверенної і незалежної держави Україна

2. Зміни в державно-політичному устрої

Література:

[3] ст. 352-363; [4] т.2, ст. 519-541; [5] ст. 447-478;

[7] ст. 251-263

1. Відродження суверенної і незалежної держави Україна

Після прийняття 24 серпня 1991р. акта про незалежність України та проведення всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991р. наша країна стала на самостійний державницький шлях.

2 грудня 1991р. – нову суверену державу визнала Польща;

25 грудня 1991р. – Україну визнали США;

Впродовж 1992р. – ще 64 держави.

Найболючіше питання міжнародної політики – відносини з Росією.

• Росія намагалася зберегти за собою керівну роль СНД;

• Спірні питання: - Крим

- різні позиції щодо НАТО;

31 травня 1997р. – підписано Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. 24 серпня 1991р. прийнято постанову «Про військові формування на Україні, згідно з якою всі війська підпорядковувалися Верховній Раді; створено Міністерство оборони, першим міністром оборони призначено Костянтина Морозова.

У концепції оборони та будівництва Збройних Сил України проголошувалося про намір України одержати у майбутньому статус нейтральної, без’ядерної держави, яка не бере участь у військових блоках. Дві останні тези викликали у суспільстві жваву дискусію. Виявилось чимало прихильників володіння ядерним арсеналом та інтеграції України до НАТО.

Прийнятий 6 грудня Закон «Про Збройні Сили України» заборонив застосування останніх без рішення Верховної ради для виконання завдань, не пов’язаних з обороною держави.

Першим етапом реалізації закону «Про Збройні Сили України» стало добровільне складання військової присяги на вірність народові України, що розпочалося з січня 1992р. (Чайковський – с. 448). Серед інших нормативних актів, що забезпечують суверенітет України, слід назвати закони «Про державний кордон України» і «Про прикордонні війська України» від 4 листопада 1991р., «Про Раду національної безпеки й оборони України» від 5 березня 1998р., указ «Про утворення державного митного комітету України» від 12 грудня 1991р.

Формування атрибутів незалежної держави:

• 4 вересня 1991р. – прийнято постанову про підняття над будинком Верховної Ради синьо-жовтого національного прапора;

• 15 січня 1992р. – указ «Про державний Гімн України», який затвердив національний гімн на слова П. Чубинського та муз. М. Вербицького «Ще не вмерла України».

• 28 січня 1992р. синьо-жовтий прапор було проголошено державним прапором України.

• Малим гербом України було затверджено тризуб.

Молода самостійна держава з перших днів свого існування намагалася створити власну грошову одиницю.

• Від 9 вересня 1991р. запроваджено обіг купонів багаторазового використання;

• В середині 1992р. Україна вийшла з рубльової зони.

• Зростання цін на енергоносії призвело до інфляції, що в 1993р. переросла в гіперінфляцію за 1993р. купоно-карбованці знецінилися в 103 рази;

Основою формування ринкової багатоукладної економіки стали закони «Про приватизацію майна державних підприємств» від 4 березня 1992р., «Про приватизацію малих державних підприємств» від 6 березня 1992р., «Про приватизаційні папери» від 6 березня 1992р. Однак непослідовність у проведенні ринкових перетворень тільки посилила економічну кризу. Економічна криза спричинила гостру політичну кризу.

24 вересня 1993р. ВР прийняла рішення про призначення на 24 березня 1994р. дострокових виборів парламенту. Одночасно на 26 червня 1994р. були призначені вибори Президента. Л. Кучма став другим всенародно обраним Президентом України.

У 1997-1998р. було розроблено низку невідкладних заходів з виправлення економічного становища.

7 липня 1997р. Президент України підписав указ «Про вищу економічну раду Президента України» у складі 30 осіб.

Однією з головних причин пробуксовування реформ в Україні були певні недоліки в роботі парламенту:

• Майже три роки після виборів йшли довибори депутатів;

• Змінилося співвідношення сил у парламенті.

Уперше в новітній історії України вибори проводились за мажоритарною та пропорційною системами.

У жовтні 1999р. відбулися чергові вибори Президента України. У першому турі найбільшу кількість голосів отримали Л. Кучма і П. Симоненко. 14 листопада 1999р – відбувся ІІ тур виборів. Перемогу отримав Л.Кучма (ІІ термін).

У березні 2002р. – чергові вибори народних депутатів України.

Зміни в державно-політичному устрої

Після проголошення незалежності Україна сформувалася як парламентсько-президентська республіка. На той час Президент України був главою держави і главою виконавчої влади. Україна є унітарною державою. Адміністративно-територіальною одиницею України є: область, район, місто, селище і сільрада. Особливий статус має Автономна Республіка – Крим, яка є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

За державним режимом України є демократичною, соціальною, правовою державою. Конституційний лад України будується за принципом пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу, і судову.

За Конституцією України 1996р. єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада. Конституційний склад ВР становить 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на чотири роки. ВР обирає зі свого складу Голову ВР України. Повноваження ВР визначені Конституція України (ст. 85). ВР приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу.

Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Президент України є ланкою, що зв’язує законодавчу і виконавчу владу. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше, ніж два терміни підряд.

Повноваження Президента України визначає Конституція України (ст. 106). Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження.

Вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який відповідальний перед Президентом України та підконтролюваний і підзвітний Верховній Раді України. Очолює Кабінет Міністрів прем’єр-міністр України.

Повноваження Кабінету міністрів передбачає Конституція України (ст. 116). Кабінет Міністрів в межах своєї компетентності видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими для виконання.