4. Зміни у суспільно-політичному ладі та праві Галичини, Буковини і Закарпаття в ході і світової війни

• Рух за виборчу реформу у Галичині

• Затвердження нового виборчого закону від 26 січня 1907р.

• 14 лютого 1914р. – Галицький сейм затвердив новий виборчий закон

• липень 1914р. – австрійський імператор Франц-Йосип І санкціонував новий виборчий закон, розпустив галицький сейм і призначив нові вибори, які малим відбутися у жовтні 1914р. у зв’язку з початком І світової війни закон не набув чинності.

• Російські царські власті захопили Галичину і Буковину і виділили захоплені області в окреме генерал-губернаторство.

• У рамках політики русифікації окупаційна адміністрація закрила українські громадські установи, у тому числі „Просвіту” і Наукове товариство ім. Т. Шевченка, розгромила їхні музеї та бібліотеки, редакції українських газет, забороняла вживання української мови.

Тисячі українців були депортовані на Схід. Розпочалася кампанія проти греко-католицької церкви, насильно запровадили в Галичині православ’я. Митрополита А. Шептицького заарештували і вислали в Росію.

Після відходу російських військ австрійська влада застосувала репресії до населення західноукраїнських земель, звинувачуючи його у своїх воєнних невдачах.

Коли розпочалася І світова війна, українська політична партія з метою забезпечення українців (західних) єдиним представницьким органом створили у Львові. 3 серпня 1914р. Головну українську раду на чолі з авторитетним парламентським діячем Костем Левицьким. Рада закликала усіх українців боротися за конституційну Австрію проти самодержавної Росії.

• Створено добровільний легіон Українських січових стрільців 2500 солдатів (бажаючих було більше).

• Бойове хрещення Українських січових стрільців у битві у Галичині й Карпатах під час російського наступу 1914-1915 рр.

Після окупації Галичини російські війська у Відні 5 травня була заснована Загальна українська рада. Це представництво української Австрії планували створити самостійну державу на Наддніпрянщині і автономії для українців у межах Австро-Угорщини.

Наприкінці 1918р. в умовах поразки у І світовій війні багатонаціональна Австро-Угорщина розпалася. На її території були створені нові держави – Австрія, Угорщина, Чехословаччина, частина території була приєднана до складу Югославії, Румунії, Польщі. Населені українцями землі, що входили до складу колишньої Австро-Угорщини, за Версальським договором 1919р. були передані: Закарпаття – Чехословаччині, Буковина – Румунії, Галичина – Польщі.

Завдання для самоконтролю

1. Які зміни в суспільному ладі українських земель в роки Першої світової війни?

2. Для чого було створено Земгор?

3. Які зміни внесено в чинне законодавство Росії під час Першої світової війни?

4. Що таке реквізиція і секвестр?

5. Що відбулося у суспільному житті західноукраїнських земель?

6. Яка доля різних народів після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918р?

Розділ ІХ. Держава і право України в період революції та громадянської війни (1917-1922 рр.)

Тема: 25. Крах самодержавства і початок створення в Україні нових політичних структур

План

1. Причини та наслідки лютневої революції 1917р. в Росії

2. Тимчасовий уряд та його органи в Україні

3. Законодавство Тимчасового уряду

Література:

[3] ст. 178-188; [4] т. 2, ст. 5-39