Завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте процес перебудови органів влади й управління в період війни

2. У чому полягали спроби українських націоналістів щодо національно-державного будівництва у 1941році? Чому вони були невдалими?

3. Охарактеризуйте процес відновлення радянської влади після визволення України від фашистської окупації

Тема: 35. Зміни у правовій системі УРСР в роки Другої світової війни

План

1. Особливості адміністративного, цивільного та шлюбного права

2. Характеристика трудового, земельного та колгоспного законодавства

3. Основні риси кримінального та процесуального права

Література:

[3] ст. 291-299; [4] т.2, ст. 359-370

1. Особливості адміністративного, цивільного та шлюбного права

У роки війни тривала робота репресивних органів.

22 червня 1941р. Президія ВРСРСР приймає указ «Про військові трибунали в місцевостях, оголошених на воєнному стані, і в районах воєнних дій». Ним встановлювався порядок організації військових трибуналів і порядок ведення ними справ. Трибунали створювалися при арміях, корпусах, дивізіях, гарнізонах, бригадах на залізницях і в річкових (морських) басейнах.

Вироки трибуналів не підлягали касаційному оскарженню, слухання справ було закритим. Із введення військового стану були воєнізовані також усі ланки прокуратури. Структура органів міліції суттєвих змін не зазнала. На початку серпня 1941р. були об’єднані наркомати державної безпеки і внутрішніх справ УРСР. Діяльність органів державної безпеки стала ще більш репресивною.

В галузі цивільного права в роки війни також відбувалися зміни. Спрощувався порядок передачі майна між державними підприємствами, установами, актуальними були питання захисту права власності, яке тимчасово виходило з володіння фізичних і юридичних осіб. Ряд змін відбувався в питаннях позовної давності. З метою забезпечення прав осіб, які знаходилися на фронті, терміни позовної давності в справах цих осіб вважалися продовженими на весь період перебування в збройних силах СРСР.

Було прийнято низку нормативних актів з сімейного права: вдосконалено порядок усиновлення, збільшилася державна допомога вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилювалася охорона материнства і дитинства, встановлено почесне звання «Мати-героїня», засновувався орден «Материнська слава» та «Медаль материнства». З 1944 року лише зареєстрований шлюб мав наслідком взаємні права та обов’язки подружжя. Заборонялося звертатися в суд з позовами про встановлення батьківства та сплату аліментів на дитину, народжену поза шлюбом. Значно ускладнювалася процедура розлучення.

2. Характеристика трудового, земельного та колгоспного законодавства

Значні зміни відбулися в трудовому законодавстві. Трудовій мобілізації підлягало працездатне населення міст, з числа тих, хто не працював у державних установах і на підприємствах у вікових категоріях: чоловіки – від 16 до 55 років, а жінки від 16 до 50 років.

Згідно з указами від 9 квітня 1942р. та 9 січня 1943р. скасовувалися чергові та додаткові відпустки. Їх було замінено грошовою компенсацією, виплата якої була «тимчасово призупинена». Відпустки надавалися лише підліткам 16 років.

За ряд порушень трудової дисципліни поряд з дисциплінарною відповідальністю застосовувалася кримінальна відповідальність.

Колгоспне й земельне законодавство воєнного часу було спрямоване на дальше обмеження прав селян. Так, на час збирання врожаю встановлювався обов’язків вихід на роботу працездатних колгоспників і підлітків з 14 років. Приймалися нормативні акти, спрямовані на боротьбу з так званим розбазарюванням земель колгоспів. Для членів колгоспів було підвищено мінімум обов’язкових трудових днів. Мінімум трудоднів запроваджувався для всіх членів сім’ї колгоспника віком від 12 років.

За користування присадибною ділянкою колгоспники повинні були сплачувати податі як грошима, так і натурою. Так, селянський двір мав здавати державі зерно, овочі, фрукти, м’ясо (40 кг), яйця (120шт.) тощо.