Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Корткий конспект лекцій (частина ІІ).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
480.26 Кб
Скачать

Завдання для самоконтролю

  1. Які зміни в державному статусі УСРР відбулися внаслідок утворення Союзу РСР?

  2. Складіть схему вищих та місцевих органів влади й управління за Конституцією 1929р.

  3. Охарактеризуйте репресивно-каральні органи в Україні у 20-х роках

  4. Розкрийте причини та зміст першої кодифікації радянського права в Україні.

Тема: 32. Державно-політичні зміни в Україні у період тоталітарного режиму (1929-1939рр)

План

1. Зміни в суспільно-економічному та політичному ладі.

2. Зміни в державному ладі України. Формування адміністративно-командної системи.

3. Перебудова державних органів УРСР на основі Конституції 1937р.

Література:

[3] ст. 239-245; [4] т.2, ст. 267-293

1. Зміни в суспільно-економічному та політичному ладі.

В Україні в цей час відбувалися загальнополітичні процеси, відбиті в програмі комуністичної партії: курс на індустріалізацію, колективізацію с/г, культурну революцію.

Індустріалізація привела до істотних змін у структурних народних господарствах України. З аграрної країни України перетворено на промислово-аграрну.

Компанія колективізації в Україні проводилася з особливою жорстокістю. Найбільше опиралися колективізаційні заможні селяни. У постанові ЦКП(б) «Про заходи у справі ліквідації куркулів господарств у районах суцільної колективізації» від 30 січня 1930р. розкуркулювані селяни поділялися на три категорії:

  1. учасники та організатори антирадянських виступів і терористичних актів;

  2. селяни, які не хотіли вступати до колгоспів;

  3. усі інші заможні селяни.

Селян насильним методом почали заганяти в колгоспи, що викликало опір з боку селянства. До кінця 1932р. в Україні було колективізовано близько 70% господарств. Саме в цей час починається в Україні страшний голод.

  • Серія гучних політичних процесів:

  • Процес СВУ (Спільної Визвольної України);

  • 1931р. процес так званого Українського національного центру;

  • 1933р. справа про націоналістичний ухил М. Скрипника;

  • Справа так званої Української військової організації по якій проходили як звинувачені відомі вчені (академік Яворницький, Рудницький, Юринець, професор Волобуєв, театральні діячі Лесь Курбас, Каргальський, Паторжинський, ряд українських письменників;

  • Розгромлена і репресована Всеукраїнська академія наук;

  • Закрито історичну секцію, очолювану М. Грушевським.

  • 1930р. Українська автокефалівська церква поставлена поза законом;

  • Зміни в розвитку політичної системи. Відбулося остаточне зрощення партійних структур з державним апаратом.

2. Зміни в державному ладі України. Формування адміністративно-командної системи.

У відповідності з Конституцією 1929р. вищим органом влади був Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Він також здійснював верховне керівництво і найвищий контроль у республіці, приймав законодавчі акти, користувався виключно правом вносити зміни до Конституції.

У період між з’їздами верховних органів влади був Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК), який мав законодавчі, розпорядчі та виконавчі функції.

У період між сесіями найвищих органів влади республіки була Президія ВУЦВК, яка мала право видавати декрети, постанови, розпорядження.

У січні 1935р. Всеукраїнський з’їзд Рад було перейменовано у з’їзд Рад УРСР, ВУЦВК – у ЦВК УРСР, Президію ВУЦВК – у Президію ЦВК УРСР.

  • Посилення ролі загальносоюзницьких державних структур.

  • Майже всі республіканські комісаріати було ліквідовано;

  • Сформувалась центральна галузева система управління СРСР.

  • Реальними органами влади в Україні були партійні органи комуністичної партії, які реалізували свою владу через репресивні органи, контролювали діяльність усіх господарств і державних органів, а також громадянських організацій.

  • У зв’язку з утворенням 1934р. НКВС СРСР було перейменовано ОДПУ (об’єднане державне політичне управління) в Головне управління державної безпеки (ГУДБ). Воно стало складовою частиною НКВС СРСР. До репресивного апарату відносився також Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС).

  • Відповідно до цього змінились і назви вищих органів державної влади Молдавської АРСР.

  • На Надзвичайному ХІV з’їзді Рад (січень 1937р). замість назви «Українська Соціалістична радянська Республіка» (УСРР) було встановлено назву «Українська Радянська Соціалістична Республіка» (УРСР).

Виконавчу владу відповідно до Конституції УСРР 1929р. надавалася Раді Народних Комісарів. Посилення впливу Раднаркому на всі сфери життя. РНК був бюрократичним органом, через який тоталітарному більшовицькому керівництву було зручніше керувати країною.

  • Утворення комісій виконання при раднаркомах.

  • Реорганізація окремих наркоматів.