- •1. Суспільний лад
- •2. Державний устрій
- •3. Право
- •4. Зміни у суспільно-політичному ладі та праві Галичини, Буковини і Закарпаття в ході і світової війни
- •Завдання для самоконтролю
- •1. Причини та наслідки лютневої революції 1917р. В Росії
- •2. Тимчасовий уряд та його органи в Україні
- •3. Законодавство Тимчасового уряду
- •Завдання для самоконтролю
- •1. Утворення Центральної Ради
- •2. Організація державно-політичної влади в період Центральної Ради на Україні
- •3. Розпуск Центральної Ради та утворення гетьманського уряду.
- •Завдання для самоконтролю
- •1. Утворення Директорії та її перші кроки.
- •2. Організація державної влади і територіальний устрій.
- •Директорія унр
- •3. Військова та зовнішня політика
- •4. Законодавство на Україні в період Директорії.
- •Завдання для самоконтролю
- •2. Центральні та місцеві органи влади й управління зунр
- •3. Збройні сили та судові органи
- •4. Законодавча та дипломатична діяльність зунр
- •Завдання для самоконтролю
- •1. Рішення і та іі Всеукраїнського з’їзду Рад.
- •2. Створення органів радянської влади.
- •3. Ііі Всеукраїнський з’їзд Рад. Конституція усрр 1919р.
- •4. Будівництво радянських збройних сил та органи управління народним господарством.
- •Завдання для самоконтролю
- •1. Основні риси цивільного права.
- •Основні риси сімейного права та правове регулювання розподілу
- •3. Основні риси земельного, колгоспного та трудового права.
- •4. Основні риси кримінального права.
- •5. Основні риси кримінально-процесуального та цивільно-процесуального права.
- •Завдання для самоконтролю
- •1. Становище на Україні на початку 20-х років неп.
- •2. Україна і утворення Союзу рср.
- •3. Перебудова державного апарату усрр у зв’язку з утворенням срср.
- •4. Характерні риси права в усрр в 1921-1929рр.
- •Завдання для самоконтролю
- •1. Зміни в суспільно-економічному та політичному ладі.
- •2. Зміни в державному ладі України. Формування адміністративно-командної системи.
- •3. Перебудова державних органів урср на основі Конституції 1937р.
- •Завдання для самоконтролю
- •Джерела права
- •Особливості цивільного права
- •Характерні риси трудового права, колгоспного та земельного права.
- •Кримінальне право і процес.
- •Завдання для самоконтролю
- •Перебудова державного механізму на початку війни
- •Спроби відновлення української національної державності.
- •Відновлення радянської влади в Україні.
- •Завдання для самоконтролю
- •Особливості адміністративного, цивільного та шлюбного права
- •Характеристика трудового, земельного та колгоспного законодавства
- •Основні риси кримінального та процесуального права
- •Завдання для самоконтролю
- •Суспільний лад
- •Суспільний лад
- •Особливості державного устрою
- •Судові органи
- •Завдання для самоконтролю
- •Зміни в суспільно-політичному ладі
- •Діяльність органів державної влади та управління
- •Правоохоронні органи
- •Завдання для самоконтролю
- •Основні риси права у перші повоєнні роки (1945 – 1953 рр.).
- •Характеристика права в період десталінізації (сер. 1950-1960рр.)
- •Правовий статус урср як союзної республіки.
- •Державний апарат.
- •Основні риси права.
- •Завдання для самоконтролю
- •Суспільно-політичні зміни
- •Реформа державного апарату
- •Зміни в законодавстві та статусі урср як союзної республіки.
- •Завдання для самоконтролю
- •Відродження суверенної і незалежної держави Україна
- •Завдання для самоконтролю
- •Реформування законодавства незалежної України.
- •Конституційний процес. Конституція 1996р.
- •Розвиток окремих галузей права.
- •Завдання для самоконтролю
- •Література
3. Основні риси земельного, колгоспного та трудового права.
Основою радянського земельного законодавства був декрет «Про землю», чинність якого було розповсюджено на всю територію України, постанова РНК РСФРР «Про перехід землі в розпорядження земельних комітетів» від 5 листопада 1917 року, закон України «Про соціалізацію землі», прийнятий на третьому Всеросійському з’їзді Рад. Ці нормативні акти фактично встановлювали порядок націоналізації землі і передання права розпорядження землею до місцевих Рад та підпорядкованим їм волосним земельним комітетам. У Конституції УРСР 1919 року скасування приватної власності на землю було закріплене остаточно. 5 лютого 1920 року «Закон про землю» закріпив розподіл землі в зрівняльне землекористування. Ним передбачався розвиток колективних форм землекористування. В цьому плані значна увага приділялася створенню радгоспів, сільськогосподарських комун, артілей, різного роду товариств із спільної обробки землі.
У трудовому законодавстві також відбувалися зміни. Так, поширювалася на Україну дія прийнятого 10 грудня 1918 року РСФРР Кодексу законів про працю. В цьому документі вміщувалися норми, що закріплювали загальний обов’язок працювати та право на працю, регулювалися питання оплати праці, дисципліни праці, право на відпочинок та матеріальне забезпечення. Для залучення до праці широко використовувалася трудова повинність, трудова мобілізація. У зв’язку з тим, що проводилася мілітаризація ряду галузей промисловості, на підприємствах відповідно встановлювалися режими, близькі до режимів військових установ. Характерно, що з’явилося поняття трудового дезертирства; до порушників дисципліни застосовувалися заходи примусу.
4. Основні риси кримінального права.
В розвитку кримінального законодавства каральна політика радянської держави базувалася на програмі партії більшовиків (1919р). При цьому, при визначенні міри покарання слід було брати до уваги характер дії, особу звинувачуваного, його соціальне походження та становище. Фактично кримінальне законодавство передбачало покарання не лише за закінчене діяння, але й за задум та недонесення. В цьому плані потрібно відмітити декрет РНК УРСР «Про дострокове звільнення» від 21 березня 1919 року, а також «Керівні начала з кримінального права РСФРР», прийняті в Росії в грудні 1919 року, а 4 серпня 1920 року офіційно введені в дію на території України.
В цих нормативних актах проголошувалися достатньо специфічні принципи, за якими мало формуватися кримінальне право: наприклад, принцип доцільності, який протиставився принципу законності. При цьому покарання мало базуватися на доцільності його застосування. В нормативних актах не пояснювалися форми вини, необхідна оборона, крайня необхідність тощо. Припускалося, що сюди, керуючись соціалістичною правосвідомістю і принципом доцільності, вирішуватимуть справи лише на основі норм загальної частини карного кодексу.
Серед покарань були: догана, громадський осуд, примусове вивчення курсу політграмоти, бойкот, виключення з колективу, відшкодування збитків, усунення з посади, конфіскація майна, позбавлення політичних прав, оголошення ворогом народу, позбавлення волі, примусові роботи, оголошення поза законом, розстріл.
До кримінальної відповідальності притягали не тільки самого злочинця, а й членів його родини. До кримінальної відповідальності притягали осіб з 14-літнього віку.