3. Ііі Всеукраїнський з’їзд Рад. Конституція усрр 1919р.

До початку весни 1919р. на значній території України відновлювалися Ради. Радянське будівництво в УСРР вступило у нову фазу.

• початок березня 1919р. – ІІ з’їзд КП(б)У – для участі у його роботі направляв Свердлов – найблищий соратник Леніна.

• ІІІ з’їзд КП(б)У – розглядався проект Конституції

• 6 березня 1919р. у Харкові відкрився ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад.

• склад з’їзду

• порядок денний

• 14 березня 1919р. прийнято основний закон республіки – Конституцію УРСР.

• Цей документ носив заідеологізований класичний характер. УРСР називалася навіть не державою, а організацією диктатури трудящих і експлуатованих мас пролетаріату та найбіднішого селянства над гнобителями й експлуататорами.

• Сформулював завдання переходу від буржуазного суспільства до соціалістичного.

• Кінцева мета державного будівництва - входження України до складу абстрактної Єдиної міжнародної соціалістичної республіки.

• Структурно складається з чотирьох розділів:

1. Загальні положення;

2. Конституція радянської влади;

3. Декларація прав і обов’язків трудящого і експлуатованого народу України;

4. Про герб і прапор УРСР.

• Соціальна основа нової державності – диктатура пролетаріату.

• Політична основа диктатури пролетаріату – система Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, а також волосні, повітові та губернські з’їзди Рад.

• Найвищий орган влади за Конституцією – Всеукраїнський з’їзд Рад. У період між з’їздами вищий орган влади – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад, який утворився з’їздом і відповідав перед ним. Президію ВЦУВК очолив Г. Петровський.

• Компетенцією ВУЦВК було формування уряду – Ради Народних Комісарів. Уряд складався з народних комісарів, які очолювали галузеві народні комісаріати.

• За Конституцією УРСР 1919р. Україна була унітарною державою.

• Поділу на законодавчу. Виконавчу і судову влади не було.

• Комнезами і комбіди

4. Будівництво радянських збройних сил та органи управління народним господарством.

Більшовикам потрібна була регулярна армія.

• 25 грудня 1917р. Народний Секретаріат доручив військово-революційному комітету при ЦВК Рад України розпочати організацію Червоної гвардії для операцій у загальноукраїнському масштабі.

• Утворення Червоного козацтва - декрет НС від 20 січня 1918р.

• Формування червоноармійських з’єднань на недобровільних засадах - наказ про припинення розформування військових частин та створення на їх базі частин Червоної армії.

• Вересень 1918р. ЦКРКП(б) і ЦККП(б) У прийме рішення про створення регулярної радянської армії.

• Злиття збройних сил радянської України з військами РСФРР.

• 27 грудня 1918р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд ухвалив Положення про Робітничо-Селянську Червону Армію України, де зазначив, що «усі громадяни від 18 до 40 років беруться на облік і зараховуються до резерву армії». До Червоної армії приймались також добровільці за рекомендаціями радянської організації та партій.

• Кінець весни 1919р. чисельність української Червоної армії перевищувала 188 тис. осіб, організованих у 3 армії.

• Виникнення специфічних форм організацій війська трудових армій на початку 1920р.

• Господарська розруха змушувала залучати армію до продуктивної праці.

• Українська трудармія налічувала 483 тис. осіб і мала 186 тис. підвод.

• Вони використовувалися здебільшого для відновлення вугільних шахт Донбасу і залізниць, а також для проведення продрозверстки.

• У Червоній армії були окремі інтернаціональні формування, що складалися з угорців, чехів, румунів, поляків, німців та представників інших національностей, які під впливом більшовицької агітації вступили у радянські війська.