3. Збройні сили та судові органи

Побудові власних збройних сил приділялася особлива увага. Вже 1 та 2 листопада УН Рада звернулася до всіх вояків і старшин-українців колишньої австро-угорської армії з закликом стати на захист рідного краю. Головну команду українських військ очолив отаман с. Горчук. Добровольців до українського війська було багато. Населення допомагало продовольством, взуттям, медикаментами. За розпорядженням Державного секретаріату військових справ територію було поділено на три військові області (Львів, Тернопіль, Станіслав) та 12 округів. Оголошено мобілізацію чоловіків-українців. Всі вони приймали присягу. Військові команди повітів на чолі з призначеними військовими комендантами приступили до формування збройних сил ЗУНР – Української Галицької армії (УГА).

Структура УГА включала в себе такі роди військ і служби: піхота, кіннота, артилерія, санітарна та ветеринарна служби, військове судівництво, інтендантура, канцелярська служба.

Згодом було утворено летунський відділ, саперний кіш. Організовано духівництво українського війська на чолі з Преподобництвом. Існувала також своя система військових звань і відзнак, державна платня.

На початку 1919р. УГА являла собою чисельну, дисциплінарну й патріотичну армію, очолювану Начальним вождем з генеральним штабом. У складі УГА було утворено три корпуси, кожний з яких, у свою чергу, поділявся на чотири піхотні бригади, кожна бригада – на два полки, а полк – на три курені. При кожній бригаді були полк артилерії, кінні сотні, технічна сотня, сотня зв’язку, допоміжні відділи. Важливо, що в складі УГА воювали представники різних національностей.

У лютому 1919 року було прийнято ряд законів, спрямованих на вдосконалення діяльності судових органів. Так, законом „Про скорочення підготовчої суддівської служби” було скорочено термін стажування суддів з трьох дол. двох років. Закон „Про тимчасове припинення діяльності суду присяжних” припинив вибори присяжних у зв’язку з умовами воєнного часу. Приймалися також закони про перехід судочинства на українську мову, про введення демократичних принципів судочинства. Для розвитку кримінальних справ у повітах створювалися тимчасові трибунали у складі голови та двох членів. Створювалися вищі судові інстанції: Вищий суд і Найвищий державний суд. Були створені прокуратура на чолі з Генеральним державним прокурором, нотаріальна служба, адвокатура, окремо існувала військова юстиція і прокуратура.

4. Законодавча та дипломатична діяльність зунр

• 8 квітня 1919 р. – закон „Про громадянство та правовий статус чужинців, а також розпорядження з переліком спеціальних вимог до службовців державних інституцій.

• 14 квітня 1919 р. – закон „Про земельну реформу”

  • націоналізація поміщицьких, монастирських, церковних земель;

  • складався єдиний земельний фонд ЗУНР;

  • з цього фонду мали наділятися безземельні та малоземельні селяни;

  • всі питання про землю відкладалися до закінчення війни і на розгляд Сейму.

• 13 лютого 1919р. – закон „Про основи шкільництва” визначав державний статус шкіл на західноукраїнських землях, дозволяв засновувати приватні школи, національні школи

• планувалося відкрити український університет;

• вчителі і медичні працівники значно підвищили зарплату і пенсії.

Зовнішньополітична, дипломатична діяльність. Хоч офіційного визнання ЗУНР не відбулося, з нею вступили в контакти Австрія, Чехословаччина налагоджувалися зв’язки зі США, Канадою, Францією, Німеччиною, Англією тощо.

• листопад - грудень 1918р. – переговори між владою УНР і ЗУНР про об’єднання обох українських держав. Ініціативою були керівники ЗУНР.

• 22 січня 1919р. – акт Злуки УНР і ЗУНР.

• Лише символ споконвічних прагнень українського народу до возз’єднання;

• проблема Східної Галичини неодноразово розглядала на засіданні Ради десятьох, а також Верховної воєнної ради Антанти. Західноукраїнські землі загарбали Польща, Чехословаччина, Румунія, скористалися тим, що у Східній Україні точилася кровопролитна війна.

• Взаємна неприязнь керівника Директорії і ЗУНР розвели в різні боки дві українські держави.

• 6 листопада 1919р. один з генералів УГА М. Тарнавський уклав сепаратну угоду з денікінськими генералами. Більша частина УГА перейшла в розпорядження Денікіна.

• Є. Петрушевич виїхав до Відня і утворив уряд у вигнанні

• 15 листопада 1919р. члени Директорії передали права державного управління С. Петлюрі. Наприкінці 1919р. більшовики окупували майже всю українську територію

• В жовтні 1920р. було підписано перемир’я між Польщею та радянською Росією: Західна Білорусія і Західна Україна залишилися у складі Польщі Ризька мирна угода юридично закріпила це положення. А 14 березня 1923р. Рада послів Антанти схвалила рішення визнати Східну Галичину, як частину Польщі. ЗУНР зазнала поразки залишилася без жодної підтримки.