Розділ VІІІ. Суспільно-політичний лад і право на Україні в роки Першої світової війни (1914 – лютий 1917 року)

Тема: 24. Суспільно-політичний лад і право в Україні в роки Першої світової війни

План

1. Суспільний лад

2. Державний устрій

3. Право

4. Зміни у суспільно-політичному ладі та праві Галичини, Буковини і Закарпаття в ході І світової війни.

Література:

[1] ст. 136-137; [4] ст. 604-635;

1. Суспільний лад

Російська імперія вступила у І світову війну 19 липня 1914р. війна розпочалася між двома ворожими угрупуваннями великих капіталістичних держав – Троїстим Союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія), та Антантою (Англія, Франція, Росія).

Причини війни: (загарбницькі цілі)

• перерозподіл уже поділеного світу,

• захоплення колоній,

• захоплення ринків збуту і джерел сировини,

• гноблення інших народів (Німеччина прагнула перетворити Україну в колонію, Австро-Угорщина також мріяла про захоплення України)

Участь Росії у І світовій війні обумовила необхідність значної кількості військовозобов’язаного населення у діючу армію. Керуючись ст. 70 Основних державних законів Російської імперії в редакції 23 квітня 1906р. і нормами Статуту про військову повинність, уряд приступив до призову підданих імператору на дійсну військову службу.

18 липня 1914р. було видано іменний указ, відповідно до якого мобілізація торкнулася підданих Російській імперії, які проживали на території всіх українських губерній. В подальшому уряд приймав правові акти, що дозволяли поповнювати лави діючої армії все новими й новими призовниками.

Умови воєнного часу активізували дію ст. 71. Основних державних законів Російської імперії, яка покладала на підданих імператору обов’язок „платити встановлені законом податок і мито”. 4 жовтня 1914р. було затверджено „Положення про підвищення ставок деяких видів існуючого оподаткування і про введення нових податків”, яке передбачало істотне підвищення державного податку з нерухомості та ставок промислового податку. В подальшому уряд вводив все нові і нові податки.

Від 3 лютого 1916р. була прийнята Постанова „Про умови і порядок застосування закону про примусові гужові перевезення продовольчих вантажів”. Для здійснення перевезень могла залучатися населення.

20 липня 1914р. царським указом вводилося „Тимчасове положення про військову цензуру”, засновувалися цензурні комісії. Свобода слова і друку в Росії суттєво обмежувалися.

27 серпня 1915р. імператор затвердив „Положення про воєнно-промислові комітети” (центральний, обласні, місцеві). Основне їх призначення – сприяння урядовим установам постачанні армії і флоту всіх необхідних предметів спорядження і довольства.

Царський уряд, враховуючи зростаючу економічну могутність буржуазії та її вплив, дозволив їй організацію ще деяких товариств і організацій для мобілізації ресурсів країни на „доведення війни до переможного кінця”. У серпні 1915р. створено „Об’єднаний комітет Всеросійської земської і міської спілок”. (Земгор)

Спочатку Земгор відав організацією госпіталів, піклуванням про поранених і хворих військовослужбовців, виробництвом медикаментів. Пізніше за згодою царського уряду почав здійснювати деякі державні, воєнно-господарські функції: мобілізовувати для воєнних цілей кустарну промисловість і розподіляти замовлення, організовувати заготовлення сировини і матеріалів, сприяти евакуації промислових підприємств, військово-санітарній роботі. Діяльність Земгору сприяла посиленню впливу торгівельно-поромисловій буржуазії і ліберальних поміщиків. Він став однією з опор так званого „Прогресивного блоку”, створеного у серпні 1915р. лідерами буржуазно-поміщицьких партій у Державній думі і частиною членів Державної ради.

У період І світової війни значні зміни відбулися у становищі робітничого класу. Скасовувалася низка статей про фабрично-заводську працю. На багатьох підприємствах вводився воєнний режим. Робочий день на підприємстві досягав 15-16 год., робітникам заборонялося переходити з підприємства на підприємство, відмовлятися від понадурочних робіт, висувати які-небудь вимоги до адміністрації. Заборонялися страйки, ліквідовувались профспілки, обмежувалась діяльність лікарняних кас. З початку війни до березня 1917р. в Україні відбулося 370 страйків, у яких брали участь близько 300 тис. робітників.

Погіршилося і становище селян. Більшість солдатів у діючій армії, зростання дороговизни, нестача товарів сільського вжитку, постійні реквізиції продовольства, фуражу, худоби, коней провокували виступи селян. Усього з серпня 1914р. і до кінця 1916р. в Україні відбулося 161 селянський виступ.