17. Межі доказування у кримінальних справах.

З предметом доказування тісно пов'язане таке поняття, як межі доказування. Якщо предмет доказування — це сукупність відшукуваних фактів, то межі доказування — це такий ступінь достатності та достовірності системи доказів, який дозволяє зробити однозначний і неспростовний висновок як по кожному з елементів предмета доказування, так і по справі в цілому. Цей ступінь характеризується повним, всебічним дослідженням усіх обставин справи. Це значить, що в справі повинні бути висунуті всі можливі, реальні, у тому числі і взаємовиключні версії. Всі вони повинні бути старанно перевірені, у процесі чого всі, крім однієї — тієї, що відповідає істині, спростовані. Відповідаюча істині версія має бути підтверджена достатньою і незаперечною сукупністю достовірних доказів. Усі елементи предмета доказування повинні бути доведені з достовірністю і безсумнівністю, підтверджені незаперечними і не¬спростовними доказами.

---------------------------------------

18.Поняття доказу. Юридичні властивості доказу.

Доказами в кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

     Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

---------------------------------------

19.Допустимість доказу.

Допустимість доказів означає правову, придатність їх до використання у кримінальному процесі як аргументів у доказуванні.     

Допустимість доказів означає, що:

                 фактичні дані як докази одержані уповноваженим на те

суб'єктом;

                 фактичні дані одержані з відомого, перевіреного та не забо

роненого законом джерела;

                 фактичні дані одержані у встановленому законом порядку з

дотриманням процесуальної форми, яка гарантує захист прав та законних інтересів громадян;

—           фактичні дані та сам процес їх одержання належним чином закріплені та засвідчені;

—           зібрані докази та інші матеріали кримінальної справи в цілому дозволяють здійснити перевірку достовірності та законності одержання фактичних даних.

--------------------------------------

20. Належність доказу і достовірність доказу

Належність доказів — здатність фактичних даних надавати інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, служити аргументами (посилками) в процесі встановлення об'єктивної істини.Належність доказів у кримінальному процесі обумовлюється їх доказовою цінністю. Рівень такої визначається відповідно до місця фактичних даних в системі доказової інформації, зокрема з якою метою вони можуть бути використані:

—           для встановлення, хто вчинив злочин, чи з'ясування інших обставин складу злочину (форма вини, спосіб тощо);

—           для встановлення окремих фактів, які в сукупності розкривають обставини складу злочину чи їх відсутність;

—           для встановлення характеру і розміру шкоди, заподіяної злочином, обставин, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинувачуваного;

—           для обґрунтування рішень щодо вибору запобіжних заходів, засобів забезпечення безпеки учасників процесу та прийняття інших процесуальних рішень по справі;

—           для спростування фальшивих алібі чи хибних версій;

—           для перевірки та встановлення достовірності окремих доказів;

—           для виявлення джерел та місця знаходження інших доказів.

Належними до справи слід вважати всі докази, які можуть бути

використані для встановлення, обґрунтування чи спростування будь-яких із названих обставин.

Достовірність доказів означає відповідність їх змісту тому, що мало місце в дійсності. Достовірність передбачає відомість, перевірюваність та добротність як самого джерела, так і способу одержання фактичних даних, надійність процесуального носія та засобів фіксації.

---------------------------------