
- •1.Доказове право в системі крим.-процес. Права. Його поняття та предмет.
- •2.Поняття і зміст теорії доказів у крим процесі.
- •3.Доказове право і теорія доказів в історичних формах (видах) крим процесу.
- •4.Гноссологія (теорія пізнання)- методологічна основа теорії доказів
- •5.Особливості пізнання у крим судочинстві.
- •6.Встановлення істини-мета доказування у крим процесі.
- •7.Поняття і зміст істини у крим процесі.
- •8.Характер істини у крим судочинстві
- •9.Процесуальна форма і її роль у встановленні істини в кримінальній справі.
- •10.Поняття предмету доказування в крим справі та його структура
- •Подія злочину як елемент в структурі предмету доказування
- •12.Винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину як елемент в структурі предмету доказування
- •Обставини, які впливають на ступінь тяжкості злочину, характеризують особу обвинуваченого, помягшують та обтяжують покарання.
- •Характер та розмір- збитку, заподіяного злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
- •15. Причини і умови які сприяли вчиненню злочину як елемент в структурі предмету доказування.
- •16.Особливості предмету доказування в справах про предявлення обвинувачення неповнолітніх та в справах про застосування примусових заходів мед характеру.
- •17. Межі доказування у кримінальних справах.
- •18.Поняття доказу. Юридичні властивості доказу.
- •19.Допустимість доказу.
- •20. Належність доказу і достовірність доказу
- •21.Класифікація доказів. Загальна характеристика.
- •22. Докази особисті та речові.
- •23.Докази первісні і похідні
- •24. Докази. Прямі і непрямі
- •25. Докази обвинувальні і виправдувальні
- •26. Поняття процесу доказування і його зміст
- •27.Одержання доказів (збирання і подання)
- •28.Дослідження (перевірка )доказів
- •29. Оцінка доказів
- •30.Способи збирання та перевірки доказів.
- •31. Слідчі дії – основний спосіб збирання та дослідження доказів
- •32. Слідчі і судові версії в процесі доказування та їх перевірка
- •33.Презумпції та преюдиції в доказуванні
- •34. Поняття субєктів доказування у крим процесі та їх класифікація
- •35. Обовязок доказування вини обвинуваченого.
- •36.Роль суду в процесі доказування.
- •37. Підозрюваний і обвинувачений (підсудний) як субєкти доказування.
- •38.Захисник як субєкт доказування.
- •40. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники як суб’єкти доказування.
- •41. Поняття і зміст оцінки доказів у кримінальному процесі.
- •42. Принципи оцінки доказів.
- •43. Внутрішнє переконання в оцінці доказів.
- •44. Показання свідків: поняття «свідок», предмет свідоцьких показань.
- •45. Процесуальний статус свідка (права, обов’язки, відповідальність).
- •46. Свідоцький імунітет.
- •47. Особливості показань неповнолітніх свідків, порядок їх допиту.
- •48. Показання потерпілого: поняття «потерпілий», предмет показань потерпілого, їх значення.
- •49. Оцінка показань свідка і потерпілого.
- •50. Показання підозрюваного і обвинуваченого.
- •51. Алібі та обов’язок його перевірки.
- •52. Поняття «висновок експерта» як джерело доказів та його значення.
- •53. Процесуальний статус експерта; права та обов’язки, відповідальність.
- •54. Експерт і спеціаліст у кримінальному процесі: спільне та відмінне у їх процесуальному статусі та компетенції.
- •55. Випадки обов’язкового призначення експертизи.
- •56. Види судових експертиз.
- •57. Висновок експерта: структура, зміст, види.
- •58. Допит експерта з приводу даного ним висновку.
- •59. Процесуальні права потерпілого, обвинуваченого та його захисника у випадку призначення експертизи та при її проведенні.
- •60. Особливості оцінки висновку експерта.
- •61. Поняття «речові докази» та їх значення: зміст і форма речового доказу.
- •62. Види речових доказів.
- •63. Одержання речових доказів та їх процесуальне закріплення (оформлення).
- •64. Зберігання речових доказів.
- •65. Оцінка речових доказів.
- •66. Вирішення питання про речові докази у разі закриття справи та у вироці суду.
- •67. Протоколи слідчих дій і судових дій як документи, що фіксують відомості про факти як джерело доказів.
- •68. Процесуальні гарантії повноти і достовірності протоколів як джерела доказів.
- •69. Додатки до протоколів та їх доказове значення.
- •70. Протокол судового засідання та його значення.
- •71. Документи як джерело доказів. Поняття «документ».
- •72. Реквізити (ознаки) документа.
- •73. Відмінність документа від документа – речового доказу.
- •74. Особливості оцінки документів як доказів у кримінальній справі.
- •75. Використання інформації, одержаної оперативно-розшуковими заходами, в доказуванні.
Подія злочину як елемент в структурі предмету доказування
Подія злочину. Злочин — це суспільно небезпечне, винне та протиправне діяння (дія або бездіяльність), відповідальність за яке передбачена Кримінальним кодексом України, та вчинене осудно-" особою, яка може бути суб'єктом кримінальних правовідносин. Подія злочину включає необхідні елементи складу злочину: об'єкт посягання, об'єктивну сторону (спосіб злочинного діяння, час, місце, наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками), суб'єкт, суб'єктивну сторону — вину.
----------------------------------------------
12.Винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину як елемент в структурі предмету доказування
Зміст поняття «винність обвинуваченого» у кримінально-процесуальному законі не розкритий. Відсутній він і у кримінальному законі. Характеризуючи даний термін, більшість вчених вважають, що зміст відповідає ознакам суб'єкта і суб'єктивної сторони злочину або ознакам вини і мотивів, тобто пов'язують винність з відповідними положеннями кримінального права.Отже, при тлумаченні кримінально-процесуального значення «винності» обвинуваченого постає потреба послідовно звернутись до таких категорій кримінального права, як: поняття злочину, суб'єкт злочину та вина. Так, злочином визнається передбачене Кримінальним кодексом суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Під загальним суб'єктом останнього розуміють фізичну осудну особу, котра скоїла злочин у віці, з якого, відповідно до КК, може наставати кримінальна відповідальність. Виною визнане психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбачених цим Кодексом, та їх наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Виходячи із смислу наведених правових приписів, зміст «винності» у кримінальному процесі можна визначити через наявність таких структурних елементів: 1) фізична осудна особа, що вчинила протиправне діяння; 2) досягнення нею віку кримінальної відповідальності на час скоєння злочину; 3) наявність у цієї особи передбаченої кримінальним законом форми вини та її видів.
-------------------------------------------------------------------------
Обставини, які впливають на ступінь тяжкості злочину, характеризують особу обвинуваченого, помягшують та обтяжують покарання.
Обставини, що впливають на ступінь та характер відповідальності обвинуваченого, а також інші обставини, що характеризують особистість обвинуваченого. Згідно зі статтею 66 КК України при здійсненні правосуддя обставинами, які пом'якшують покаран¬ня, визнаються: 1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення злочину неповнолітнім; 4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності; 5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; 6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; 7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого; 8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності; 9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує. Обставинами, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України визнаються: 1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; 2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; 3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату; 4) вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку; 5) тяжкі наслідки, завдані злочином; 6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані; 7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного пе¬ребувала у стані вагітності; 8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного; 9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством; 10) вчинення злочину з особливою жорстокістю; 11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або над¬звичайного стану, інших надзвичайних подій; 12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом; 13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманливих засобів.
----------------------