- •1.Доказове право в системі крим.-процес. Права. Його поняття та предмет.
- •2.Поняття і зміст теорії доказів у крим процесі.
- •3.Доказове право і теорія доказів в історичних формах (видах) крим процесу.
- •4.Гноссологія (теорія пізнання)- методологічна основа теорії доказів
- •5.Особливості пізнання у крим судочинстві.
- •6.Встановлення істини-мета доказування у крим процесі.
- •7.Поняття і зміст істини у крим процесі.
- •8.Характер істини у крим судочинстві
- •9.Процесуальна форма і її роль у встановленні істини в кримінальній справі.
- •10.Поняття предмету доказування в крим справі та його структура
- •Подія злочину як елемент в структурі предмету доказування
- •12.Винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину як елемент в структурі предмету доказування
- •Обставини, які впливають на ступінь тяжкості злочину, характеризують особу обвинуваченого, помягшують та обтяжують покарання.
- •Характер та розмір- збитку, заподіяного злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
- •15. Причини і умови які сприяли вчиненню злочину як елемент в структурі предмету доказування.
- •16.Особливості предмету доказування в справах про предявлення обвинувачення неповнолітніх та в справах про застосування примусових заходів мед характеру.
- •17. Межі доказування у кримінальних справах.
- •18.Поняття доказу. Юридичні властивості доказу.
- •19.Допустимість доказу.
- •20. Належність доказу і достовірність доказу
- •21.Класифікація доказів. Загальна характеристика.
- •22. Докази особисті та речові.
- •23.Докази первісні і похідні
- •24. Докази. Прямі і непрямі
- •25. Докази обвинувальні і виправдувальні
- •26. Поняття процесу доказування і його зміст
- •27.Одержання доказів (збирання і подання)
- •28.Дослідження (перевірка )доказів
- •29. Оцінка доказів
- •30.Способи збирання та перевірки доказів.
- •31. Слідчі дії – основний спосіб збирання та дослідження доказів
- •32. Слідчі і судові версії в процесі доказування та їх перевірка
- •33.Презумпції та преюдиції в доказуванні
- •34. Поняття субєктів доказування у крим процесі та їх класифікація
- •35. Обовязок доказування вини обвинуваченого.
- •36.Роль суду в процесі доказування.
- •37. Підозрюваний і обвинувачений (підсудний) як субєкти доказування.
- •38.Захисник як субєкт доказування.
- •40. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники як суб’єкти доказування.
- •41. Поняття і зміст оцінки доказів у кримінальному процесі.
- •42. Принципи оцінки доказів.
- •43. Внутрішнє переконання в оцінці доказів.
- •44. Показання свідків: поняття «свідок», предмет свідоцьких показань.
- •45. Процесуальний статус свідка (права, обов’язки, відповідальність).
- •46. Свідоцький імунітет.
- •47. Особливості показань неповнолітніх свідків, порядок їх допиту.
- •48. Показання потерпілого: поняття «потерпілий», предмет показань потерпілого, їх значення.
- •49. Оцінка показань свідка і потерпілого.
- •50. Показання підозрюваного і обвинуваченого.
- •51. Алібі та обов’язок його перевірки.
- •52. Поняття «висновок експерта» як джерело доказів та його значення.
- •53. Процесуальний статус експерта; права та обов’язки, відповідальність.
- •54. Експерт і спеціаліст у кримінальному процесі: спільне та відмінне у їх процесуальному статусі та компетенції.
- •55. Випадки обов’язкового призначення експертизи.
- •56. Види судових експертиз.
- •57. Висновок експерта: структура, зміст, види.
- •58. Допит експерта з приводу даного ним висновку.
- •59. Процесуальні права потерпілого, обвинуваченого та його захисника у випадку призначення експертизи та при її проведенні.
- •60. Особливості оцінки висновку експерта.
- •61. Поняття «речові докази» та їх значення: зміст і форма речового доказу.
- •62. Види речових доказів.
- •63. Одержання речових доказів та їх процесуальне закріплення (оформлення).
- •64. Зберігання речових доказів.
- •65. Оцінка речових доказів.
- •66. Вирішення питання про речові докази у разі закриття справи та у вироці суду.
- •67. Протоколи слідчих дій і судових дій як документи, що фіксують відомості про факти як джерело доказів.
- •68. Процесуальні гарантії повноти і достовірності протоколів як джерела доказів.
- •69. Додатки до протоколів та їх доказове значення.
- •70. Протокол судового засідання та його значення.
- •71. Документи як джерело доказів. Поняття «документ».
- •72. Реквізити (ознаки) документа.
- •73. Відмінність документа від документа – речового доказу.
- •74. Особливості оцінки документів як доказів у кримінальній справі.
- •75. Використання інформації, одержаної оперативно-розшуковими заходами, в доказуванні.
5.Особливості пізнання у крим судочинстві.
Процеси пізнання і доказування щільно взаємопов'язані, оскільки доказування у кримінальному судочинстві — це не тільки опосередковане, але і неопосе-редковане пізнання, яке можливе стосовно окремих обставин, що охоплюються предметом доказування по кримінальній справі: наслідків вчинення злочину, місця скоєння злочину, знарядь і засобів, за допомогою яких вчинено злочин, і деяких інших обставин1. Твердження, що процесуальне доказування «є цілком опосередкованим способом пізнання»2 не відповідає діалектичній теорії пізнання, відповідно до якої будь-яке пізнання здійснюється емпіричним, безпосереднім і раціональним, опосередкованим шляхом. Не відповідає воно, очевидно, і практиці кримінально-процесуального доказування, тому що особа, яка проводить дізнання, дізнавач, слідчий, прокурор і суддя деякі обставини, що охоплюються предметом доказування, сприймають безпосередньо. Пізнання у кримінальній справі базуєть ся на пізнаних закономірностях у суспільних та природних явищах і спрямоване не на подальше поглиблення у сутність об’єкта, а на встановлення істини конкретного факту. Специфіка такого пізнання обумовлена низкою обмежень та приписів процесуального і етичного характеру, що пояснюється своєрідністю предмета дослідження, яким є суспільно небезпечне діяння
-----------------------------
6.Встановлення істини-мета доказування у крим процесі.
Принцип з’ясування істини — це вимога закону, яка зобов’язує суд, прокурора, слідчого і особу, яка провадить дізнання, всебічно, повно і об’єктивно дослідити обставини справи (ч. І ст. 22 КПК) з тим, щоб з’ясувати істотні, юридично значущі факти, дати їм правильну правову оцінку і тим самим забезпечити правильне вирішення справи. Цей принцип є конституційним, бо в Конституції України говориться про з’ясування істини під час розслідування кримінальної справи (ст.31) і про забезпечення доведеності вини (п. З ч. З ст. 129). Тільки з’ясувавши істину під час досудового слідства і в суді, можна визнати людину винною у вчиненні злочину.
Прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.
-----------------------
7.Поняття і зміст істини у крим процесі.
Істина - це знання, що відповідає своєму предмету. це встановлена в судовому порядку відповідність висновків суду, зроблених у вироку, фактичним обставинам справи, так як вони мали місце в дійсності, і були встановлені судом на підставі розглянутих доказів, оцінених за внутрішнім переконанням. характеризує відношення знання до реальності, точніше, до певного її фрагменту, що становить предмет пізнання.У змісті істини при пізнанні того чи іншого об'єкта можна виділити наступні аспекти: істинність цілі, істинність образу об'єкта, істинність шляху. Істина в кримінальному процесі може бути досягнута тільки в тому випадку, якщо пізнання її буде відбуватися послідовно (за стадіями судочинства), за певними правилами (з дотриманням всіх кримінально-процесуальних вимог), компетентними органами і посадовими особами. Іншою властивістю істини є об'єктивність - такий зміст висновків слідства та суду, яке відповідає дійсності, правильно відображає мали місце події: те, що трапилося злочин, факт його здійснення певною особою, винність цієї особи і т.д.
-------------------------------