- •1.Доказове право в системі крим.-процес. Права. Його поняття та предмет.
- •2.Поняття і зміст теорії доказів у крим процесі.
- •3.Доказове право і теорія доказів в історичних формах (видах) крим процесу.
- •4.Гноссологія (теорія пізнання)- методологічна основа теорії доказів
- •5.Особливості пізнання у крим судочинстві.
- •6.Встановлення істини-мета доказування у крим процесі.
- •7.Поняття і зміст істини у крим процесі.
- •8.Характер істини у крим судочинстві
- •9.Процесуальна форма і її роль у встановленні істини в кримінальній справі.
- •10.Поняття предмету доказування в крим справі та його структура
- •Подія злочину як елемент в структурі предмету доказування
- •12.Винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину як елемент в структурі предмету доказування
- •Обставини, які впливають на ступінь тяжкості злочину, характеризують особу обвинуваченого, помягшують та обтяжують покарання.
- •Характер та розмір- збитку, заподіяного злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
- •15. Причини і умови які сприяли вчиненню злочину як елемент в структурі предмету доказування.
- •16.Особливості предмету доказування в справах про предявлення обвинувачення неповнолітніх та в справах про застосування примусових заходів мед характеру.
- •17. Межі доказування у кримінальних справах.
- •18.Поняття доказу. Юридичні властивості доказу.
- •19.Допустимість доказу.
- •20. Належність доказу і достовірність доказу
- •21.Класифікація доказів. Загальна характеристика.
- •22. Докази особисті та речові.
- •23.Докази первісні і похідні
- •24. Докази. Прямі і непрямі
- •25. Докази обвинувальні і виправдувальні
- •26. Поняття процесу доказування і його зміст
- •27.Одержання доказів (збирання і подання)
- •28.Дослідження (перевірка )доказів
- •29. Оцінка доказів
- •30.Способи збирання та перевірки доказів.
- •31. Слідчі дії – основний спосіб збирання та дослідження доказів
- •32. Слідчі і судові версії в процесі доказування та їх перевірка
- •33.Презумпції та преюдиції в доказуванні
- •34. Поняття субєктів доказування у крим процесі та їх класифікація
- •35. Обовязок доказування вини обвинуваченого.
- •36.Роль суду в процесі доказування.
- •37. Підозрюваний і обвинувачений (підсудний) як субєкти доказування.
- •38.Захисник як субєкт доказування.
- •40. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники як суб’єкти доказування.
- •41. Поняття і зміст оцінки доказів у кримінальному процесі.
- •42. Принципи оцінки доказів.
- •43. Внутрішнє переконання в оцінці доказів.
- •44. Показання свідків: поняття «свідок», предмет свідоцьких показань.
- •45. Процесуальний статус свідка (права, обов’язки, відповідальність).
- •46. Свідоцький імунітет.
- •47. Особливості показань неповнолітніх свідків, порядок їх допиту.
- •48. Показання потерпілого: поняття «потерпілий», предмет показань потерпілого, їх значення.
- •49. Оцінка показань свідка і потерпілого.
- •50. Показання підозрюваного і обвинуваченого.
- •51. Алібі та обов’язок його перевірки.
- •52. Поняття «висновок експерта» як джерело доказів та його значення.
- •53. Процесуальний статус експерта; права та обов’язки, відповідальність.
- •54. Експерт і спеціаліст у кримінальному процесі: спільне та відмінне у їх процесуальному статусі та компетенції.
- •55. Випадки обов’язкового призначення експертизи.
- •56. Види судових експертиз.
- •57. Висновок експерта: структура, зміст, види.
- •58. Допит експерта з приводу даного ним висновку.
- •59. Процесуальні права потерпілого, обвинуваченого та його захисника у випадку призначення експертизи та при її проведенні.
- •60. Особливості оцінки висновку експерта.
- •61. Поняття «речові докази» та їх значення: зміст і форма речового доказу.
- •62. Види речових доказів.
- •63. Одержання речових доказів та їх процесуальне закріплення (оформлення).
- •64. Зберігання речових доказів.
- •65. Оцінка речових доказів.
- •66. Вирішення питання про речові докази у разі закриття справи та у вироці суду.
- •67. Протоколи слідчих дій і судових дій як документи, що фіксують відомості про факти як джерело доказів.
- •68. Процесуальні гарантії повноти і достовірності протоколів як джерела доказів.
- •69. Додатки до протоколів та їх доказове значення.
- •70. Протокол судового засідання та його значення.
- •71. Документи як джерело доказів. Поняття «документ».
- •72. Реквізити (ознаки) документа.
- •73. Відмінність документа від документа – речового доказу.
- •74. Особливості оцінки документів як доказів у кримінальній справі.
- •75. Використання інформації, одержаної оперативно-розшуковими заходами, в доказуванні.
56. Види судових експертиз.
криміналістична (почеркознавча, авторознавча, технічна експертиза документів, фототехнічна, технічна експертиза мате-ріалів і засобів відеозвукозапису, портретна, трасологічна, баліс-тична, вибухових пристроїв, вибухових речовин і продуктів ви-буху, матеріалів і речовин);
ґрунтознавча;
біологічна;
інженерно-технічна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, пожежно-технічна, будівельно-технічна);
економічна, у т. ч. бухгалтерська;
товарознавча, у т. ч. автотоварознавча;
комп’ютерної техніки та програмних продуктів;
психологічна.
-------------------
57. Висновок експерта: структура, зміст, види.
Висновок експерта — це результат діяльності експерта з проведення експертизи, що являє собою складений відповідно до вимог закону документ, в якому викладаються фактичні дані, отримані в процесі дослідження, повідомляються наукові відомості з досліджуваних питань та формулюються висновки експерта.
За своєю структурою висновок експерта складається з трьох частин: вступної, дослідницької та висновків. Зміст висновку експерта визначено законом.
--------------------
58. Допит експерта з приводу даного ним висновку.
Ознайомившись з висновком експерта, слідчий має право допитати експерта з метою одержання роз'яснення або доповнення висновку. Про допит експерта складається протокол.
Слідчий має право допитувати експерта лише після повного завершення експертного дослідження, оформлення висновку і його засвідчення. Зміст допиту полягає лише в уточненні і доповненні дослідження в плані з'ясування тієї чи іншої методики дослідження, сучасного рівня можливостей науки у даній галузі, вжитої термінології, значення розміток на доданих до висновку фотознімках тощо.
--------------------
59. Процесуальні права потерпілого, обвинуваченого та його захисника у випадку призначення експертизи та при її проведенні.
Відповідно до КПК, при призначенні і проведенні експертизи обвинувачений має право:
1) заявити відвід експертові
2) просити про призначення експерта з числа вказаних ним осіб
3) просити про постановку перед експертизою додаткових питань.
4) давати пояснення експертові
5) пред’являти документи
6) ознайомлюватись з матеріалами експертизи і висновком експерта після її закінчення
7) заявляти клопотання про призначення нової або додаткової експертизи.
В справах, передбачених кодексом,потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах в усіх справах, в яких не виступає прокурор чи громадський обвинувач. У справах про злочин, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права, передбачені законом, мають його близькі родичі.
З моменту допуску до участі у справі захисник має право:
1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту — такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості;
2) мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обгрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред’явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства — з усіма матеріалами справи;
4) бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій — з дозволу дізнавача, слідчого;
5) застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи — з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, — з дозволу судді чи суду;
6) брати участь в судових засіданнях;
7) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
8) подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду;
9) виступати в судових дебатах;
10) знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження;
11) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;
12) брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;
13) збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об’єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.
----------------------
