
- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •8. Порівняння й оцінка
- •9. Психологічні засади творчості
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •173. Драматизовані хроніки
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
204. Етапи виробництва телевізійної програми
Технологічно робота режисера телебачення починається із затвердження теми майбутньої програми, отримання від головного режисера завдання на створення програми на основі сценарію, сценарного плану, або просто плану оперативних зйомок, за які відповідає редактор.
Режисер включається до складу певної групи, яка ще включає редактора та провідного оператора. Інші працівники або включаються в творчо-виробничу групу відповідно до складності роботи, або працюють з нею за графіком.
Також за графіком працює випускаючий режисер, тобто такий, який або тільки випускає програму в ефір, або ще й попередньо готує до випуску необхідні відео- і кіноматеріали.
В художніх програмах режисер, зазвичай, розробляє режисерську експлікацію (план майбутньої програми), або режисерський чи монтажний сценарій, у яких вказуються об´єкти зйомок, їх приблизний хронометраж, ролі, фахівці, техніка, спеціальні ефекти, передбачається використання архівних матеріалів, уточнюються головні виражальні засоби.
Основою багатосерійних постановочних програм найчастіше є ретельно розроблені за «голлівудським» методом літературні сценарії, котрі надаються режисеру безпосередньо перед зйомками.
Для ігрових програм і складних за постановкою неігрових передбачаються репетиції з виконавцями, так звані трактові репетиції, тобто чорнові прогони програми з метою встановлення узгоджених дій усіх учасників телевізійної групи та відпрацювання технічних питань запису чи трансляції.
Зйомки нескладних інтерв´ю, репортажів, допоміжного зображального матеріалу можуть проводитися без режисера – оператором чи редактором і оператором, а при наявності в групі асистента режисера – асистентом і оператором. У всіх інших випадках режисер безпосередньо керує зйомками, визначаючи драматургічно обумовлений відбір об´єктів зйомки, передбачаючи характер майбутньої монтажної організації, визначаючи розміщення камер і використання спеціальних технічних засобів.
Під час записів програм режисер безпосередньо проводить ефірний монтаж, включаючи ті чи інші камери, а під час підготовки відеоматеріалів до ефіру – монтує матеріали разом з відеомонтажером, а при потребі – за участю звукорежисера.
Слід звернути увагу на те, що ефірне телебачення дозволяє одночасно здійснювати зйомку, обробку зображення й звуку та їхній монтаж, не зупиняючи реального процесу розгортання подій, що транслюються, або записуються на плівку. Ця особливість суттєво відокремлює специфіку режисерської праці на телебаченні від кінематографічної.
При потребі, режисер проводить озвучування програми – разом із звукорежисером записує закадровий дикторський текст, репліки акторів, проводить дублювання фільмів на необхідну мову, підбирає музичне й шумове оформлення.
Режисер відбирає шрифти, необхідні для створення титрів програми, і формує їх композиційно, творчо вирішує питання про створення телезаставок та їх використання.
205. Знімальна група
Творча група кіно- і телевиробництва, яка створює фільм, телепрограму.
Очолює знімальну групу режисер (в ігровому кіно та при роботі над великими постановочними формами телебачення – режисер-постановник). До її складу входять другий режисер (в ігровому кіно), асистенти й помічники режисера, оператор (в ігровому кіно та в постановочних телепрограмах за участю кількох операторів – оператор-постановник), асистенти оператора, художник-постановник (в ігрових формах) та при потребі – художники-декоратори, художники з костюмів, художники-гримери і асистенти художників, звукорежисер, або звукооператор і їх асистенти, адміністратори, директор, або виконавчий продюсер; в ігровому кіно до складу знімальної групи включається бухгалтер. На різних етапах роботи до знімальної групи підключаються монтажери, музичні й шумові оформлювачі, творчі працівники, які проводять комбіновані зйомки, і різноманітні працівники виробничих підрозділів.
Усю творчо-виробничу діяльність знімальна група веде під керівництвом режисера, забезпечуючи екранну реалізацію його ідейно-тематичного і творчого задуму.
В ігрових формах документальною основою роботи знімальної групи є режисерський, або аналогічно до нього створений літературний сценарій і похідні від нього виробничі документи – календарно-постановочний план, монтувальні графіки, кошторис.
Однією з функцій знімальної групи є дотримання встановлених термінів і кошторису виробництва за безумовного забезпечення художнього рівня фільму, програми.
Знімальна група утворюється з моменту запуску фільму, програми у виробництво і – у різному складі – до повного їх завершення. 206. Кастинг Англомовний термін, який останнім часом замінив традиційний термін «підбір акторів на роль». Завдання кастингу, яким здебільшого займається другий режисер, або асистенти режисера з підбору акторів, полягає у відборі потенційних виконавців основних ролей фільму, художньої телепрограми за зовнішніми та психофізичними даними, навичками виконавської діяльності. Кастинг проводиться паралельно з розробкою режисерського сценарію або в підготовчому періоді фільму, програми. 207. Культура екранної мови й поведінки Система телевізійних культурних норм, особливостей та обмежень, властивих мовній і пластичній поведінці людини в кадрі, в першу чергу ведучим і дикторам. Вона витікає із соціальної природи телебачення, яке повинне надавати масовій аудиторії певні стереотипи соціальної поведінки, властивої культурно розвиненим суспільствам. Це стосується вживання певних нормативних лексік – літературних, розмовних, фахових, молодіжних тощо, обмеження надто експресивної пластики, яка виходить за межі об´єктивно необхідної для посилення мовного виразу думки і т.п. Культура екранної мови і поведінки прямо стосується і здатності ведучих активно і плідно спілкуватися з іншими учасниками телевізійних програм, забезпечуючи їх якнайорганічнішу, комфортну, змістовну й цікаву глядачам участь у телепрограмі. Особливості екранної діяльністі ведучих значною мірою залежать і від специфіки телепрограм певних жанрів, у яких вони беруть участь, – коментар новин, бесіда, інтерв´ю, репортаж, аналітичні програми, прогноз погоди, телешоу, телеконкурси тощо. Кожен з цих жанрів має власні стилістичні особливості та цільову аудиторію, які суттєво впливають на стиль роботи ведучих і можливий діапазон їх мовної і пластичної широти й виразності. Забезпечення культури екранної мови і поведінки – важлива сфера діяльності режисера, редактора та керівництва телеканалу, студії, які несуть за це моральну відповідальність перед суспільством. 208. Лінійний монтаж Технічна система кінематографічного та відеомонтажу, в основі якої лежить послідовне поєднання різних технічних засобів відтворення, монтажу, озвучування, перезапису на кіноплівці чи магнітній відеоплівці (монтажні столи, звукові пульти, аналогові відеомагнітофони тощо). 209. Монтажний лист Детальний послідовний опис крупності, характеру руху, хронометражу (метрів і кількості кадриків кіноплівки), змісту та звукового змісту кожного з кадрів завершеної виробництвом програми, фільму. Мета створення монтажного листа – архівація та інформаційно-наукова обробка мистецького і літописного матеріалу екранного твору, можливість його подальшого вивчення з метою дослідження та повторного використання, а також полегшення реставрації екранного твору при пошкодженні. Монтажний лист складає асистент режисера в здавальному періоді. 210. Нелінійний монтаж Технічний термін, який означає систему відеомонтажу на жорсткому диску за допомогою єдиної комп´ютерної монтажної системи. Термін утворено на противагу традиційній так званій «монтажній лінійці» монтажу кіноплівки та відеомонтажу на магнітній плівці, яку утворювали кілька технічних засобів монтажу – пульти, відеомагнітофони, або монтажні перемотки, телевізор, або монтажний екран та система звукового запису і перезапису. 211. Об´єкт зйомки По-перше – місце проведення зйомок (на натурі, в інтер´єрі чи павльйоні), по-друге – людина, елемент живої природи, або неживий предмет, які діють у кадрі, або є частиною його композиції. 212. Павільйон Спеціальне приміщення кіностудії, або телестудії, яке обладнане технічними засобами (насамперед освітлювальними) для проведення зйомок, або телевізійної трансляції, встановлення декорації тощо та в якому створені умови для недопущення сторонніх звукових і світлових ефектів. 213. Пілотний проект Презентаційна телепрограма або фільм, які характеризують зміст і форму циклу програм, які пропонуються для подальшого створення. Завдання пілотного проекту – обгрунтувати необхідність подальшої роботи над проектом визначити його остаточний вигляд в розрахунку на певну аудиторію. 214. Продакшн-студія Студія, яка займається виробництвом кіно-, телефільмів і програм для телебачення за власні кошти, або на замовлення. Такі студії можуть бути незалежними, або створюватися як дочерні підприємства великих телеканалів. Існує практика створення продакшн-студій для виробництва тільки одного багатосерійного телевізійного циклу.
215. Постпродакшн Новітній англомовний термін, який означає період проведення монтажних і тонувальних робіт після завершення зйомок, а також комп´ютерної обробки відзнятого матеріалу з метою поліпшення його характеристик, видалення небажаних елементів зображення і звуку (антени на дахах і т.п.).