187. Реаліті-шоу

Документально-художній жанр – р е а л і т і-шоу – це

особливий вид конкурсів «на виживання» – («За склом», «Дім»,«Пацанки та панянки»).

Властива ним організація драматургії на основі тривалого спостереження передбачає повну реальність життя на екрані, організовану здебільшого на основі зіткнення конфліктних груп, конкуруючих пар, «підсадних качок». Режисура таких програм не відзначається великою складністю і здебільшого зводиться лише до драматургічно необхідного відбору найцікавішого психологічно, насамперед – конфліктного, матеріалу спостережень і прямих співбесід.

Найважливіша частина всіх подібних конкурсних програм – драматургічний і режисерський з а д у м, формування загального постановочно-зображального образу програми у формі захоплюючого шоу.

188. Рекламний ролик

Рекламний кіно- чи відеоролик – своєрідний мікрофільм, побудований на основі класичних засобів драматургії, психологічних, соціологічних, маркетингових знань, який повинен у яскраво виразній, захоплюючій, інтригуючій формі за відрізок часу, який здебільшого становить від 30 секунд до 2 хвилин, в образній формі розкрити зміст рекламної формули – слогана та найважливіші рекламні характеристики певного товару.

Окремий вид рекламного ролика – а н о н с телевізійної програми, фільму.

189. Репортаж телевізійний

Стисло кажучи, репортаж – це жива, яскрава розповідь не тільки про те, що бачив журналіст, а й про те, що він зрозумів, і як оцінив те, що бачив.

Свого часу під репортажем розуміли пряму телевізійну трансляцію з місця подій. Нині така форма репортажу використовується здебільшого тільки для трансляції спортивних змагань та важливих офіційних подій і має суто інформаційний характер. Репортажі, як зазвичай, записуються та монтуються, як і телепрограма будь-якого жанру. Однак головні його риси збереглися.

Це – документальність, наочність, динамічність, емоційність живої розповіді про події. Вирішальних особливостей жанру три:

- актуальність подійового матеріалу та його розгортання на екрані у вигляді, максимально наближеному до реального;

- наявність ведучого – посередника між глядачем й об´єктом репортажу – людини, яка не просто роз´яснює перебіг подій, але й дає їм власне трактування, передає глядачеві власний суспільний погляд на події;

- віртуальне психологічне включення глядача в екранні події.

Функція такого «включення» теж покладається на репортера і зумовлює глибоко індивідуальну, розмовну манеру репортерської мовно-поведінкової стилістики.

За жанровими ознаками репортажі поділяються на три основні групи: подієві, проблемні та проблемно-інсценовані.

190. Розважальне шоу

Телевізійне р о з в а ж а л ь н е ш о у – креативне в драматургічному, режисерському, художньому задумах музично-театралізоване, конкурсне або гумористичне екранне видовище – набір музичних, естрадних номерів, репріз і розважальних сценок, об´єднаних єдиним драматургічним ходом, темою, або виконавцем чи сталою групою виконавців.

Першим таким шоу на радянському Центральному телебаченні став розроблений 1960 року режисером О.Габриловичем славнозвісний «Голубий вогник» – свого роду кабаре з усіма ознаками жанру – ведучими, сидінням гостей за столиками, сценою для виступів і т.ін.