
- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •8. Порівняння й оцінка
- •9. Психологічні засади творчості
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •173. Драматизовані хроніки
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
4. Здібності
Здібності - це відповідність між потребами певної діяльності і комплексом нервово-психологічних якостей людини, яка дає їй змогу якнайкраще опановувати цю діяльність і якісно володіти нею.
Слід розрізняти задатки й здібності, тобто вроджені і розвинуті, набуті під час практичної чи теоретичної діяльності.
Здібності також поділяються на дві головні групи: загальні (відчувати, сприймати, міркувати, переживати, до гри, до праці, до навчання тощо) і спеціальні, які безпосередньо впливають на формування типу творчого хисту (до сприйняття кольорів, словесно-логічні, до сприйняття звуків, до музики, техніки, живопису, режисури тощо).
Сукупність необхідних для певної творчої праці здібностей – обдарованість. А її вищі щаблі – високий ступінь обдарованості – талант і найвищий ступінь, на якому можуть створюватись унікальні, неповторні за рівнем впливу твори, - геніальність.
5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
Змістовно-смисловий аналіз є необхідним складником першої та останньої стадій творчого мислення, тобто підготовки, перевірки й остаточного оформлення результату.
У поняття такого аналізу входить вивчення необхідних матеріалів, які дозволяють глибоко зрозуміти сутність проблеми, твору індивідуальний аналіз з позицій власного світобачення суб’єкта творчого процесу, зіставлення можливих шляхів розв´язання творчої проблеми з наявними зразками тощо.
Особливості такого аналізу пов’язані з індивідуально властивими кожному творцю особливостями певних типів рефлексії, тобто форми осмислення власних дій.
6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
Категорії – це найзагальніші поняття, які відображають суттєві, загальні властивості і зв´язки явищ дійсності та її пізнання. Норма – це узаконений порядок, стан речей.
Природно, що аналіз поставлених творчих завдань, з одного боку, є виявленням у предметі певних категорій з низки фундаментальних: кількість, якість, рух, простір і час, зміст і форма, необхідне та випадкове тощо.
З другого боку, для реалізації індивідуального творчого задуму потрібно мати уявлення про нормативну базу, нормативні уявлення в царині майбутнього існування продукту творчості задля забезпечення його творчої індивідуальності, унікальності в системі сталих цінностей.
Специфіка творчого процесу,на відміну від виробничого, полягає в необхідності рішучого відходу від суто нормативного мислення задля реалізації нових форм існування певних категорії дійсності. Але для цього слід мати певні уявлення про наявну нормативну базу, що передбачає об’єктивну необхідність її аналізу.
7.Креативність
Креативність – системна якість інтелекту, яка дозволяє гостро вирізняти актуальні проблеми і пропонувати, втілювати нові, своєрідні шляхи, методи, форми розв´язання цих проблем. А творча креативна особистість – та, яка має необхідні для реалізації оригінальних творчих задумів здібності.
Але чи неодмінно потрібна креативність для реалізації здібностей? Багатогранність людини показує, що іноді дуже важко визначити де закінчується креативність і починається виснажлива праця з творчої реалізації здібностей чи навпаки.
Тобто, креативність бажаний, але не єдиний шлях до творчого успіху на рівні звичайної обдарованості. Але уявити собі генія без креативності неможливо.