
- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •8. Порівняння й оцінка
- •9. Психологічні засади творчості
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •173. Драматизовані хроніки
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
В ігрових формах кіно-, телемистецтва акторська гра є головним засобом розкриття змісту, образності художнього твору. Властиві акторам елементи перевтілення в екранний образ дають змогу наповнити типізовані образи персонажів сповнити реальною правдою характерів, яка є головною запорукою активної взаємодії екранного твору із глядачем.
Режисер повинен не тільки включити акторську пластику і психологічні прояви в загальну структуру композиції та мізансцен, але й розбудити творчу ініціативу актора в потрібному напрямку. Напрямок цей визначається режисерським задумом, ідейним і художнім змістом твору.
Режисер повинен домагатись, аби трактування кожної окремої ролі не тільки стало органічним для актора, але й збігалось з трактуванням іншими акторами інших ролей. І водночас, бажано, аби актор не перебував під враженням постійного творчого насильства з боку режисера.
Актори – дуже чутливі люди і постійно перебувають під впливом емоцій, іноді дуже суперечливих, насамперед актриси. А тому хай і уявне, але розуміння власної гри як вияв власної творчої свободи – дуже важливий стан актора. Навіть якщо мізансцена акторської гри жорстко продумана і не може змінюватися через безліч зйомочних чинників, треба таким чином налаштувати акторів, аби вони вважали цю мізансцену ледве не власно ними розробленою.
Виняткове значення актора як виражального засобу режисури є те, що акторська гра – не просто один з численних виражальних засобів екранного мистецтва, але й найважливіше джерело художнього матеріалу і в цій якості актор є повноправним співавтором екранної творчості.
9. Асистент режисера
Асистент режисера є його найближчим помічником у виконанні будь-яких творчо-виробничих та організаційних функцій. За дорученням режисера може проводити пошук і попередній перегляд виконавців, організовувати та проводити подійові зйомки і дозйомки окремих кадрів чи епізодів, підбирати фільмотечний, архівний, іконографічний матеріал, документи, реквізит, костюми тощо, контролювати виконання різного виду підготовчих робіт, оформлення документації; пише монтажні листи завершеного фільму, програми. Асистент режисера з вищою освітою за дорученням керівництва має право самостійно створювати фільми і телепрограми.
На телебаченні асистент режисера також може самостійно готувати телепрограми (здебільшого невеликі за розміром, насамперед подієві чи видові).Особливі функції виконує асистент режисера під час павільйонних і багатокамерних записів чи трансляцій як оператор режисерського пульта. Самостійно, або за командами режисера, асистент включає на запис чи трансляцію ті чи інші камери, дає необхідні мікрофонні розпорядження операторам тощо. 80. Види режисерської діяльності Діяльність режисера охоплює всі види просторово-часових синтетичних видовищ, тобто таких, у структурі яких поєднуються різноманітні засоби художньої виразності. Саме використовуючи, синтезуючи їх, режисер створює цілісне видовище. За видами цих видовищ розрізняються і види режисерської діяльності: режисура театру (драматичного, театру мініатюр, театру-кабаре, лялькового театру, театру тіней, театру пантоміми, театру одного актора; режисура музичного театру (опера, оперета, мюзікл, мюзік-хол); режисура кіно ( художнього, документального, науково-популярного і техніко-пропагандистського, учбового, анімаційного, рекламного), режисура музичних кліпів; режисура цирку; режисура масових і театралізованих видовищ; концертна режисура; режисура радіо; режисура телебачення, яка має широкий спектр, аналогічний видам і жанрам телебачення; режисура віртуальних комп´ютерних ігор. Останній вид видовища також віртуально існує в часі і просторі і являє собою віртуальний аналог анімаційного кіно 81.Внутрішній образ постановки Метафоричне визначення сутності драматургічного твору, яке є емоційно-образною характеристикою змісту. Наприклад, внутрішній образ «Вишневого саду» можна визначити як «життя з молотка», а «Гамлета» - «Данія – тюрма». Правильно визначений внутрішній образ дозволяє виразніше побудувати пластичний образ вистави, фільму, телепрограми, створити його переконливу образну атмосферу. Складником внутрішнього образу є так зване «зерно постановки», тобто емоційна окраска твору, розуміння якої також сприяє формуванню виразного образного рішення твору. Наприклад, «зерно» «Гамлета» можна визначити як «живі привиди», а можна – як «жива труна». «Зерном» гоголевського «Ревізора» може бути і «балаганні ляльки», і «болотні упирі» – усе залежить від індивідуального режисерського бачення постановки. 82. Джерела життєвого та художнього матеріалу
До цих джерел належать подієві трансляції та різні види зйомок і записів: подієві та організовані зйомки, зйомки методами тривалого спостереження, звичною камерою, прихованою камерою, методом відновлення фактів; телекіноархівні документи, текстові документи та іконографічні матеріали, різні види художнього оформлення, акторська гра, віртуальна реальність, утворена за допомогою комп´ютерної графіки.