
- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •8. Порівняння й оцінка
- •9. Психологічні засади творчості
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •173. Драматизовані хроніки
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
45. Тиражування і трансляція
Тиражування – це поширення мистецьких явищ на значну телевізійну аудиторію. Наприклад – показ по телебаченню театральної вистави. За часів існування загальнодержавного телевізйного кіно технічною формою тиражування було роздруковування необхідної кількості кінокопій телефільмів і розсилання їх на базові студії телебачення з метою подальшого використання в телепрограмах.
Трансляція – це, по-перше, показ по телебаченню, або випуск у радіоефір, телерадіопрограм, а по-друге – прямий показ реальної події (або випуск у радіоефір репортажу про реальну подію), яка відбувається одночасно з її показом.
46. Характерне
Найсуттєвіше в характері, поведінці персонажів, у зображенні епохи, явищ, подій, переживань тощо. Характерне є невід´ємною ознакою життєвої правди художнього, публіцистичного образу. 47. Цільова аудиторія
Певна телевізійна аудиторія, яка має властиві їй уподобання, коло інтересів, естетичні смаки, рівень підготовленості до сприйняття певних типів та тематики телевізійних програм. Прикладами цільових аудиторій є молодіжна, дитяча, національна, різних вікових категорій, фахова і т.п. Врахування особливостей цільової аудиторії певної програми означає наявність цікавого для аудиторії змісту програм, їхнього стильового забарвлення, певного часу програмного показу. Мета цих дій – встановити активніши психологічно-емоційний контакт між екранним твором і глядачами з урахуванням психологічних, вікових, освітніх, фахових і т.п. особливостей окремих груп телеглядачів. 48. Час як композиційна основа видовища
Усі видовища є не тільки просторовими, але й просторово-часовими. Це означає, що вони розгортаються в реальному, або реально-образному часі. Саме їхній часовій природі зобов´язані можливості композиційного розгортання видовища, максимальне наближення їх розвитку до глядачевого сприйняття, а отже – можливості керування емоціями глядача.
Час дає змогу будувати драматургію видовища як розгортання інформації й образу, досліджувати розвиток подій, їх взаємодію.
Час у видовищі може відповідати реальній екранній чи сценічній дії, тобто бути об´єктивним, або відображати драматургію авторського відчуття дії, тобто бути суб´єктивним. У тому й іншому випадку час – засіб організації та спрямування глядачевої уваги на певному драматургічному матеріалі.
Часова природа відрізняє видовища від не-видовищ, які мають просторовий характер, наприклад від архітектури, яка має суто просторову композиційну побудову.
Розділ третій. Драматургія