
- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •8. Порівняння й оцінка
- •9. Психологічні засади творчості
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •173. Драматизовані хроніки
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
Матеріал операторського мистецтва – пластичний вигляд і рух пластичних елементів природного та людського життя, які створюють зображальні образи реальної чи художньої дійсності. Специфіка операторського мистецтва полягає в тому, що оператор за допомогою виражально-зображальних засобів – світла, руху, композиції, крупності відтворює в межах кінематографічного або телевізійного к а д р у окремі фрагменти реальної чи художньо організованої дійсності таким чином, аби найповніше розкрити іх ідейно-змістовний та естетичний зміст і органічно включити їх у загальну монтажну драматургію цілісного екранного твору.
41. Співпереживання Здатність людини емоційно неначе поставити себе на місце іншої людини, персонажа, емоційно стати учасником видовищної дії. Домогтися глядачевого співпереживання видовищній дії – одне з найважливіших завдань авторів видовищного твору, яке реалізується передусім за допомогою життєвої правди, емоціональності, правильної ритмічної організації драматургічної дії.
42. Стиль
Стиль – це особливості форми твору, сукупність засобів і прийомів художньої виразності, які, по-перше, відображають сталі часові, емоційні, національні та інші жанрові особливості твору, наприклад, романський стиль, стиль російського романсу, лірична комедія, патетична драма, вестерн і т.п., а по-друге – форма розкриття змісту, особливості використання виражальних засобів тощо, властиві певному митцю.
Поняття стилю також характеризує наявність загальних принципів художнього відображення дійсності, властивих творам певного мистецького спрямування, школи, групи (наприклад, «український поетичний кінематограф»).
43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
Тема – це те, що є предметом розгляду, показу, дослідження, тобто коло життєвих явищ, які відображаються в інформаційному, публіцистичному або мистецькому творі. Усі ці явища поєднуються в єдине ціле завдяки авторському задуму. Природньо, що тема повинна бути актуальною, тобто корисною, цікавою для суб´єктів, що сприймають твір, якими може бути як масова, так і цільова аудиторії. Рівень соціальної значущості теми саме і залежить від обсягу аудиторії, яку здатна зацікавити тема твору, від тих соціальних наслідків, які може викликати талановите розкриття теми твору.
44. Техногенність
Залежність форм, методів, засобів створення художнього образу від технічних особливостей виду мистецтва. Ця залежність є найзначущою в таких техногенних мистецтвах, як кінематограф і телебачення, у яких саме технічні можливості великою мірою визначають в и д о в и щ н і с т ь твору. Крім того, кінематограф, телебачення, радіо взагалі не існують у відриві від складного комплексу технічних засобів, завдяки яким вони існують.
Суттєве значення техногенність набуває нині в концертній діяльності (використання нової звукової техніки, спецефектів, кінематографічних зображень на екранах тощо), а також у театрі, де існують такі театральні форми, як «латерна магіка». У виставах таких театрів драматургічно поєднуються акторська гра, кінокадри, телевізійна трансляція реальних подій, динамічно-змістовна світлова дія.