
- •Isbn 978-617-651-001-7
- •1. Будова і функції механізму творчості
- •2. Гармонія
- •3. Емоційність
- •4. Здібності
- •5.Змістовно-смисловий аналіз при виконанні творчих завдань
- •6. Категоріально-нормативний аналіз творчих завдань
- •7.Креативність
- •8. Порівняння й оцінка
- •9. Психологічні засади творчості
- •13. Художнє мислення
- •14. Адаптація
- •15. Видовищне мистецтво
- •16. Виконавець як компонент видовища
- •17. Герменевтика
- •18. Глядач як співтворець видовища
- •19. Дія, її визначення
- •21. Ефект присутності
- •23. Індивідуальне та типове
- •24. Колективна природа
- •25. Масова культура
- •27. Мистецтво
- •28. Мультимедіа
- •31. Об´єкт і предмет відображення
- •34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
- •35. Простір як фізична реальність видовища
- •36. Роди видовищних мистецтв
- •37. Синкретика
- •38. Синтез художній
- •39. Сінергічність
- •40. Специфічний матеріал операторського мистецтва
- •42. Стиль
- •43.Тема. Її актуальність і соціальна значущість
- •44. Техногенність
- •45. Тиражування і трансляція
- •46. Характерне
- •49. Авторська заявка
- •50. Архітектоніка
- •51. Дія словесна
- •52. Драма
- •55. Драматургічна побудова твору
- •57. Жанри драматичного мистецтва
- •58. Завдання
- •59. Катарсис
- •60. Кіносценарій
- •61.Композиція
- •62. Конфлікт і конфліктна ситуація
- •63. Лібрето
- •65. Монолог
- •66. Мотивування
- •67. Перипетії
- •68. Персонаж
- •70. Поведінка
- •71. Радіосценарій
- •78. Акторська гра як джерело матеріалу та виражальний засіб
- •9. Асистент режисера
- •83. Дієвий аналіз драматургічного матеріалу.
- •85. Етика режисерської праці
- •87. Класичні принципи режисури
- •88. Керівна роль режисера і система стосунків у творчому колективі
- •90. Надзавдання
- •91. Наскрізна дія
- •92. Помічник режисера
- •93. Постановочна режисура
- •94. Предмет і матеріал режисури
- •95. Режисерська апаратна
- •96. Режисерська група
- •97. Режисерський сценарій
- •98. Режисура як практична драматургія
- •100. Розкадровка
- •101. Система Станіславського
- •102. Специфіка режисерської творчості
- •103. Специфічний предмет режисури театру, кіно, телебачення
- •104. Спеціалізовані види телережисури
- •129. Зображення як образний засіб створення видовища
- •131. Інтер´єр.
- •134. Костюм.
- •136. Модератор
- •137. Музичне оформлення
- •138. Написи
- •141. План
- •142. Ракурс
- •143. Реквізит
- •145. Суміщення
- •146. Середовище
- •148. Акцентний монтаж
- •149. Асоціативний (образний) монтаж
- •151. Внутрішньокадровий монтаж
- •152. Дистанційний монтаж
- •154. Інтелектуальний монтаж
- •156. Комфортний монтаж і його прийоми
- •157. Метафоричний монтаж
- •158. Метричний монтаж
- •159. Монтаж атракціонів
- •160. Монтажна зйомка
- •161. Оповідний монтаж.
- •162. Паралельний монтаж
- •168. Тональний монтаж
- •173. Драматизовані хроніки
- •174. Жанр
- •176. Замальовка телевізійна
- •177. Інтерв´ю телевізійне
- •179. Інформаційні та інформаційно-аналітичні жанри телебачення
- •181. Композиційні форми побудови телевізійного нарису
- •183. Конкурси телевізійні
- •187. Реаліті-шоу
- •188. Рекламний ролик
- •189. Репортаж телевізійний
- •190. Розважальне шоу
- •191. Розслідування телевізійне
- •192. Ситком (ситуаційна комедія)
- •193. Спектакль телевізійний
- •194. Сценарій теленарису
- •195. Сюжет телевізійний та його різновиди
- •196. Телеальманах, тележурнал
- •200. Телефільм-інтерв´ю
- •202. Етапи виробництва ігрових телефільмів
- •203. Етапи виробництва неігрового телефільму
- •204. Етапи виробництва телевізійної програми
- •205. Знімальна група
- •216. Продюсерство
- •217. Сторіборд
- •218. Українське телебачення. Етапи становлення
31. Об´єкт і предмет відображення
Об´єкт відображення в мистецтві – духовний зміст соціального буття людини.
Об´єкт документальних форм видовища – природне життя,
реальна поведінка та суспільна діяльність людини.
Предмет відображення в мистецтві – образне розкриття духовного змісту суспільних процесів, соціального буття, суспільнозначимої людської поведінки в усіх формах її прояву.
Предмет документальних форм видовища – розкриття процесів природного життя та реальної поведінки і суспільної діяльності людини.
32. Подія, її роль у телебаченні Подія – це те, що відбувається, має місце; певне явище, що відбувається чи відбулося як факт особистого чи суспільного життя. Для телебачення, як і для будь-якого засобу масової інформації, подія є одним з головних джерел екранної інформації та публіцистичного осмислення.
Особливе значення має подія для реалізації такої специфічної для телебачення функції, як можливість показу життя в його реальному вигляді та часі під час прямої трансляції. Події безпосередньо є об´єктом телевізійного мовлення в таких жанрах, як новини, репортаж. Як подія можуть виступати і явища, факти самого телевізійного життя – наприклад, прем´єри телепрограм і фільмів, поява нових телевізійних каналів тощо.
33. Поетика У контексті поняття про кінорежисуру поетика є системою використання певних драматургічних і виражальних засобів кіно й телебачення, яка визначає особливості творчого стилю і методу творення художніх образів екранних творів. Наприклад, вираз «поетика творчості Довженка» означає притаманні саме цьому майстру поетичного кінематографа образні прийоми, які він застосовував для глибокого розкриття змісту власних фільмів. Слід зауважити, що поняття «поетики» є загальним для будь-яких творчих методів, а не тільки для визначення методів поетичного розкриття світу.
34. Предмет і матеріал аудіовізуальних мистецтв
Предмет ігрових форм видовища, серед них кінематографа й телебачення як специфічних видів видовища, – це виявлення духовного змісту суспільнозначимої людської поведінки в усіх формах її прояву.
Матеріалом аудіовізуальних, або екранних мистецтв виступає взаємодія предметного змісту кадрів, яка складається з двох типів елементів – пластичного і звукового вигляду об´єктів і пластичної та звукової дії.
Матеріалом аудіального мистецтва радіо є взаємодія змістовних та емоційних елементів мовного, шумового й музичного елементів драматургічної дії.
35. Простір як фізична реальність видовища
Простір є однією з безумовних структурних характеристик видовища. Саме в просторі діють виконавці будь-якого видовища, на відміну від не-видовищ, скажімо, музики.
Простір органічно пов´язаний з такими важливими виражальними засобами видовища, як рух, композиція, мізансцена, котрі виражають визначальні змістовні або образні взаємозв´язки видовищної драматичної, естетичної дії.
Простір властивий навіть таким специфічним формам видовища, як радіовистави чи радіофільми, у яких просторові характеристики штучно створюються технічними засобами запису та відтворення звуку.