14. Сформулювати основні ознаки інформаційного суспільство за технологічним, соціальним, економічним, політичним та культурним критеріями.

1) впровадження науко- і інформаційномістких технологій в усы сфери життя;

2) накопичення знаннь

3)орієнтація держави на не виробничі послуги

5) зміна погляду людини на матеріальні цінності

15. Розкрити визначення інформаційного суспільства, дане й.Масудою.

Японська модель інформаційного суспільства, що спрямована на вдосконалення системи корпоративного управління за принципом ієрархічної піраміди, в основі якої лежать три принципи: оn (вдячність), gігі (відповідальність), wа (гармонія). Означені принципи виражають угоду про взаєморозуміння і взаємодопомогу вищого і нижнього рівнів управління. Ця модель використовує пріоритетний розвиток інформаційних технологій і впровадження інформаційних послуг у всі сфери життєдіяльності країни. Вищою стадією інформаційного суспільства, на думку розробника цієї моделі Й.Масуди, буде “суспільство достатку”, яке він назвав комп`ютопією. Модель інформаційного суспільства Масуди довела свою ефективність на практиці.

16. Рокрити визначення інформаційного суспільства , дане м.Кастельсом

У своїх роботах М. Кастельс не використовує поняття «Інформаційне суспільство», на його думку, всі суспільства використовували інформацію і тому були інформаційними. Термін «Інформаційна епоха», на його думку, має велику аналітичну цінність, оскільки дозволяє описати якийсь період змін, які поступово наростали, починаючи з 70-х років минулого століття.

М. Кастельс вводить новий термін – «інформаціоналізм», який означає «дію знання на знання як основне джерело продуктивності». Розвиток інформаціоналізму, на думку М. Кастельса,приводить до появи мережевого суспільства і «нової економіки».

17. Рокрити визначення інформаційного суспільства , дане Ю.Хабермасом

У центрі філософських роздумів Габермаса - поняття комунікативного розуму. Першим кроком в розвитку цього поняття була книга «Пізнання і інтерес» (Erkenntnis und Interesse, 1968). У цій роботі Габермас шукає модель критичного діалогу, за допомогою якої сподівається заново осмислити домагання трансцендентальної філософії, пов'язавши останню з інструментарієм соціальних наук. «Свідомість», що виступало в традиційній європейській онтології в якості верховного судді, позбавляється тепер своїх прерогатив, і його місце займає універсальне комунікативне співтовариство. При цьому сама комунікація не виступає в якості вищої й останньої інстанції, оскільки її результати знаходяться в залежності від суспільних умов і на них може позначатися вплив відносин панування і підпорядкування. Тому критиці належить ще раз проаналізувати суспільство, щоб відрізнити вільну комунікацію від комунікації, що знаходиться під впливом відносин панування - підпорядкування. У цьому контексті зразками для Габермаса виступають Маркс і Фрейд, які зробили принципово важливий крок на шляху критичного оновлення поняття розуму. Нове поняття розуму критично (але пов'язане з критикою суспільства, а не лише з «критикою розуму», як у Канта) і має загальний характер (будучи нормою процедур, виконуваних потенційно універсальним комунікативним спільнотою, а не актуальною очевидністю загального акту «я мислю», як у Декарта або Канта).