63. Вплив використання прибутку на забезпечення фінансової стійкості та розвитку підприємства.

Фін. стійкість - це такий стан п-ства, коли обсяг його майна (активів) достатній для погашення зобов'язань, тобто п-ство є платоспроможним. Ін. словами, фін.стійкість-це таке його становище, коли вкладені в підприємницьку діял ресурси окупаються за рахунок грош. надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незалежність п-ства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Фін.стійкість є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтвор.

Важливим внутрішнім чинником впливу на фін.стійкість є стратегія управління капіталом - оптимізація складу та структури джерел фінансування активів, власних фін. ресурсів, правильний вибір політики управління ними. Зі збільшенням обсягу власних фін. ресурсів за рахунок внутрішніх джерел збільшуються і потенційні можливості п-ства. Важливим є як загальний розмір прибутку, так і структура його розподілу, а саме та частка, яка спрямовується на реінвестиційні цілі.

Отже, політика розподілу і використання прибутку є одним із осн. внутрішніх деталізуючих чинників, що впливають на фін. стійкість п-ства.

Визначається фін. стійкість відношенням вартості матеріальних оборотних активів (запасів та витрат) до величини власних та позикових джерел коштів для їх формування.

66. Управління оборотними активами.

До найважливіших із завдань пов'язаних з управлінням ОА п-ства належать: визначення оптимального обсягу та структури ОА; мінімізація витрат на фінансування та підтримку певного їх обсягу; управління чистим оборотним капіталом п-ства; забезпечення ліквідності та платоспроможності; формування оптимального обсягу товарно-матеріальних запасів; управління різними ОА.

У процесі управління ОА при визначенні потреби в оборотному капіталі аналізують структуру, оборотність, ліквідність ОА, а також забезпеченість оборотним і чистим оборотним капіталом п-ства. Аналізуючи усереднені та максимальні значення таких показників на ін. п-ствах галузі, і враховуючи політику п-ства щодо фінансування оборотного капіталу, приймають відповідні управлінські рішення.

Незважаючи на те що частка ОА в активах п-ства значною мірою визначається його галузевою належністю, основну увагу при управлінні оборотним капіталом зосереджують на формуванні оптимальних для п-ства обсягу та структури ОА. Обсяг ОА має бути достатнім для забезпечення в довгостроковому періоді стабільної виробничої та фін діял п-ства. Крім того, він повинен бути оптимальним у контексті управління поточною діял п-ства - забезпечувати ліквідність та платоспроможність на належному рівні.

Оскільки зміни в ОА, як правило, пов'язані зі змінами в поточних пасивах та зі змінами в ліквідності, управління оборотним капіталом обов'язково включає управління чистим оборотним капіталом (ЧК):

ЧК = Товарно-матеріальні запаси + ДЗ + ГК - Поточні зобов’язання=ОА-ПЗ

Тобто, управління оборотним капіталом включає не тільки формування необхідного обсягу ОА, а й визначення структури джерел їх фінансування.

У процесі визначення необхідного обсягу ОА п-ства можуть бути реалізовані різні стратегії інвестування:

При "сильній" стратегії інвестування п-ство підтримує необхідний обсяг реалізації за рахунок мінімального обсягу ОА. Реалізація такої стратегії пов'язана 1) зі зростанням прибутковості та ефективності використання оборотних засобів, 2) зі зростанням ризику можливих втрат внаслідок нестачі ГК або товарно-матеріальних запасів для забезпечення неперервного й стабільного виробничого процесу.

"Слабка" стратегія характеризується високим рівнем оборотного капіталу, яким п-ство підтримує визначений обсяг реалізації. Основними результатами реалізації є наявність у п-ства достатнього для стабільної виробничої діял обсягу оборотного капіталу й зниження рентабельності виробничого процесу внаслідок неефективного використання ресурсів.

У процесі реалізації будь-якої політики управління оборотним капіталом повинні намагатись прискорити оборотність ОА з тим, щоб вивільнити частину оборотних коштів та поліпшити ефективність їх використання.

Підвищення оборотності обігових коштів дає змогу збільшити обсяги виробництва й реалізації продукції без залучення додаткових фінансових ресурсів.

Управління ОА передбачає:

-Управління виробничими запасами та запасами готової продукції

-Управління ДЗ

-Управління грошовими коштами

-Управління необоротними активами.