78.Дивідендна політика підприємства та можливості її вибору.

ДП - керована діял п-ства, спрямована на забезпечення формування доходу власників його корпоративних прав. ДП формується як сукупність цілей та завдань у сфері участі власників у прибутках п-ства, що передбачає обґрунтування управлін. фін. рішень щодо: 1. розмір дивідендів на 1у акцію; 2. відношення обсягу розподілу прибутку поточного року до його тезаврації; 3. розмір грошових виплат; 4. регулярність чи дискретність виплати дивідендів; 5. частота виплати дивідендів; 6. форма оприлюднення ДП.

Реалізація права власників акцій на дивіденди відбувається шляхом формування частини прибутку суб'єкта господарювання для наступної виплати у вигляді дивідендів. Рішення щодо виплати грош. дивідендів відноситься до компетенції загальних зборів акціонерів (власників).

П-ство має право вибору щодо підходу до реалізації ДП, її типу та форми виплат.

Підходи до формування ДП і її типи:

І. Консервативний підхід - приоритетною метою розподілу прибутку є виробничий розвиток, а не поточне споживання у формі дивідендних виплат. Зростає вартість чистих активів п-ства, відповідно й ринкова вартість

1. Залишкова політика дивідендних виплат - фонд виплати дивідендів утвориться як залишок прибутку після фінансування запланованих інвестицій.

2. Політика стабільного розміру дивідендних виплат - сума дивідендного фонду зберігається тривалий період з коригуванням її на темпи інфляції. Для зниження фін. ризиків політика стабільного розміру дивідендних виплат передбачає низький рівень дивідендів.

ІІ. Помірний (компромісний) підхід - в процесі розподілу прибутку поточні інтереси акціонерів щодо дивідендних виплат стабільно збалансовані з потребами формування власних фін. ресурсів для забезпечення розвитку підприємства;

1. Політика мінімального стабільного розміру дивідендів з надбавкою в окремі періоди. Гнучка ДП, що є компромісом між інвестиційним розвитком п-ства і бажанням інвесторів одержати дохід.

ІІІ. Агресивний підхід - передбачає постійне зростання дивідендних виплат незалежно від результатів фін. діял. Забезпечує високу ринкову вартість акцій то формує позитивний імідж п-ства, проте може призвести до фін. ускладнень.

1. Політика стабільного рівня дивідендів. - полягає у встановленні довгострокового коефіцієнта дивідендних виплат (коефіцієнта розподілу прибутку на дивіденди і рефінансування).

2. Політика постійного зростання розміру дивідендів - передбачає стабільний приріст відсотків дивідендних виплат у розрахунку на 1 акцію. Як правило, це постійний приріст.

Основними формами виплат є:

1. Виплати дивідендів коштами (чеками). Це найбільш проста і найпоширеніша форма здійснення дивідендних виплат.

2.Виплата дивідендів акціями-передбачає для акціонерів виплату дивідендів або грошима, або за їх згодою надання на суму належних їм дивідендів акцій нової емісії чи акцій, які раніше були викуплені самим п-ством на ринку.

3. Викуп акцій компанією за рахунок дивідендного фонду є формою реінвестування дивідендів, яка вимагає згоди акціонерів.